ЛІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

лі́ви́й

псл. lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий»;
споріднене з лат. laevus «лівий; скривлений, схилений до землі», гр. λαιός (‹ *λαιϜός) «лівий», лит. [išlaivóti] «робити вигини, викручувати»;
іє. *laiu̯o-, можливо, з первісним значенням «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий»);
р. ле́вый, бр. ле́вы, др. лѣвыи «лівий; неправий, злий», п. lewy «лівий; незаконний», ч. levý «тс.; неправильний», слц. l’avý «тс.», вл. нл. lěwy «лівий», полаб. levĕ (lĕva), болг. ляв, м. лев, [ляв], схв. лȕjевӣ, [lȇvi, lévī], слн. lȇv, стсл. лѣвъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

влі́во
злі́ва
левшу́н «лівша»
лє́вшу́н
лившу́н «тс.»
ліва́к «опортуніст, що прикривається революційними фразами; той, хто використовує робочий час для додаткових підробітків; [ліва рука О; лівша; віл або кінь, що на оранці ходить попід борозною Ник]»
ліва́ка «лівша»
ліва́с «тс.»
ліва́цтво
лівацу́н «лівша» (згруб.)
ліва́чка «жінка-лівша; хата по лівий бік від сіней (у гуцулів)»
лівашта́н «лівша»
лівизна́
лівий «спід, нижня сторона (вишивки)»
ліви́ця «ліва рука; [лівий бік Ж; низина на лівому березі річки Ч]»
лі́ві «прихильники радикальної політики»
ліві́ти
ліві́шати
лівку́н «лівша О; незграбний Ж»
лівни́к «низина на лівому березі річки»
лівца́н «лівша»
лівцу́н
лівша́
люша́ «тс.»
налі́во
улі́во
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́вы білоруська
ляв болгарська
lěwy «лівий» верхньолужицька
λαιός «лівий» (‹ *λαιϜ$ός) грецька
*λαιϜός грецька
*λαιϜός грецька
*λαιϜός грецька
*λαιϜός грецька
лѣвыи «лівий; неправий, злий» давньоруська
*laiu̯o- індоєвропейська
laevus «лівий; скривлений, схилений до землі» латинська
išlaivóti «робити вигини, викручувати» литовська
лев македонська
ляв македонська
lěwy «лівий» нижньолужицька
levĕ (lĕva) полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lĕva полабська
lewy «лівий; незаконний» польська
pravъ праслов’янська
ле́вый російська
крȗв «кривий, викривлений» (пор. розвиток семантики антонімічного псл. pravъ «правий» від «прямий», а також схв. [krȋv] «лівий» при крȗв «кривий; винний; фальшивий») сербохорватська
krȋv сербохорватська
krȋv сербохорватська
лȕjевӣ сербохорватська
lȇvi сербохорватська
lévī сербохорватська
l'avý «тс.» словацька
lȇv словенська
лѣвъ «тс.» старослов’янська
levý «тс.; неправильний» чеська
lěvъ «лівий, неправий, несправедливий, фальшивий, злий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України