ЛЯЩ — ЕТИМОЛОГІЯ

лящ «Abramis brama L.» (іхт.)

псл. *[leščь/*-ljaščь] ‹ *lešk-jь/*-lask-jь «лящ», похідне утворення від звуконаслідувальної основи lesk-ati, lešč-ati (*ljaščati);
назва пояснюється тим, що під час нересту лящі вискакують у повітря і, падаючи, ударяють (ляскають) по воді;
пор. інші назви цього виду риби: укр. [пліскованя, пліщ], п. [klesczcz], ч. [dlešec, dlešť], ст. dlešč. слц. plcskáč, [pl’askáč, plieskač], нл. klešč, схв. plosk, ploska, plošič, слн. ploščic, які мають ту саму мотивацію і також походять від звуконаслідувальних дієслів укр. плеска́ти, слц. plieskať, ч. tleskati, dleskati, п. klaskać;
менш обгрунтоване припущення (Фасмер II 490–491) про зв’язок слов’янської назви з лтс. leste «річкова камбала», імовірно, пов’язаним з лтс. lesns, lēsns, lēss «плоский», лит. lė˜kštas «тс.»;
зіставлялося також з лоск (Горяев 186), з гр. λoξóς «косий» (про лінію) і лат. luscus «одноокий» (Горяев Доп. 2, 22), з лат. albus «білий», р. ле́бедь, прус. locutis «лящ» (Loewenthal AfSlPh 37, 389);
р. лещ, [лящ], бр. лешч, лешчу́к, [ляшч, подлешчо́ўка], п. leszcz, слц. [lešť], болг. [лещ], схв. [ljeskar, ljeskara];
Фонетичні та словотвірні варіанти

леш
лещ
леща́вка «підлящ, Cyprinus blicca»
ле́щик «лящ»
ліщ
ляш «тс.»
лященя́ «дрібний лящ»
лящо́вка «підлящ»
підле́щик «молодий лящ»
підля́щ «риба, подібна до ляща; молодий лящ»
підлящі́вка «молодий лящ»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лешч білоруська
лешчу́к білоруська
ляшч білоруська
подлешчо́ўка білоруська
лещ болгарська
λoξóς «косий» (про лінію) грецька
luscus «одноокий» латинська
albus «білий» латинська
leste «річкова камбала» латиська
lesns латиська
lēsns латиська
lēss «плоский» латиська
lė˜kštas «тс.» литовська
klešč нижньолужицька
klesczcz польська
klaskać польська
leszcz польська
*leščь «лящ» праслов’янська
lešč-ati (*ljaščati) праслов’янська
*-ljaščь праслов’янська
*lešk-jь праслов’янська
*-lask-jь праслов’янська
lesk-ati праслов’янська
*ljaščati праслов’янська
locutis «лящ» прусська
лоск російська
ле́бедь російська
лещ російська
лящ російська
plosk сербохорватська
ploska сербохорватська
plošič сербохорватська
ljeskar сербохорватська
ljeskara сербохорватська
pleskáč словацька
pl'askáč словацька
plieskač словацька
plieskať словацька
lešť словацька
ploščic словенська
пліскованя українська
пліщ українська
плеска́ти українська
dlešec чеська
dlešť чеська
dlešč (ст.) чеська
tleskati чеська
dleskati чеська

лящ «ляпас; [вид гри, плескач Л], [зля́щити] «дати ляпаса, вдарити долонею по обличчю; вибити подушки»

пор. аналогічні похідні від звуконаслідувальних дієслів [ля́панець] «ляпас» від ля́пати, [плеска́ч] «вид гри» від плеска́ти;
похідне утворення від ля́скати;
р. [лящ] «ляпас»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лящ «ляпас» російська
ля́панець «ляпас» ?
ля́пати ?
плеска́ч «вид гри» ?
плеска́ти ?
ля́скати ?

ліщави́ця «плоскирка, густера звичайна, Blicca björkna L.» (іхт.)

похідне утворення від лящ, [ліщ] «лящ» (з діалектним переходом [ля] в [лі]);
пор. інші назви густери: р. [подлещик], п. [leszcz, podleszczyk];
назва зумовлена подібністю тіла густери до молодого ляща або підлящика (густера як вид належить до роду лящів);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
leszcz польська
podleszczyk польська
подлещик російська
лящ українська
ліщ «лящ» (з діалектним переходом ля в лі) українська
ля українська
лі українська
ля українська
лі українська
ля українська
лі українська

пліщ «лящ, Abramis brama L.» (іхт.)

псл. plesk-/plesč-, пов’язане з основою pleskati «плескати», паралельне до лящ, [лещ], пов’язаного з основою ля́скати (ляща́ти);
назва має звуконаслідувальний характер і передає плескання лящів, які граються під час нересту;
слц. pleskáč, [plieskač], схв. [plosk, plošič], слн. plôščič «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пліскованя «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
plesk-/plesč- праслов’янська
pleskati «плескати» праслов’янська
plosk сербохорватська
plošič сербохорватська
pleskáč словацька
plieskač словацька
plôščič «тс.» словенська
лящ українська
лещ українська
ля́скати (ляща́ти) українська

ляшка «конюшина, Trifolium L.» (бот.)

не зовсім ясне;
може бути пов’язане з ляга́ти, лежа́ти, оскільки конюшина середня низькоросла, або з лях «поляк» за походженням чи місцем поширення певного виду конюшини;
пов’язується (Сабадош ОЛА 1981, 80–81) з др. ляча «сочевиця», ляща «тс.»;
може бути також результатом видозміни назви [валашо́к] «конюшина», пов’язаної з [валашо́к] «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) або з ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ілящок
лє́шка «конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
лєшок «конюшина лучна»
лєщок «конюшина»
ля́жка «конюшина середня, Trifolium medium L.»
лящок
лящок
ящик
ящок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляча «сочевиця» давньоруська
ляща «тс.» давньоруська
ляга́ти українська
лежа́ти українська
лях «поляк» українська
валашо́к «конюшина» українська
валашо́к «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) українська
ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь) українська
конюшина українська
кінь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України