ЛЯЩ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лящ «Abramis brama L.» (іхт.)
псл. *[leščь/*-ljaščь] ‹ *lešk-jь/*-lask-jь «лящ», похідне утворення від звуконаслідувальної основи lesk-ati, lešč-ati (*ljaščati);
назва пояснюється тим, що під час нересту лящі вискакують у повітря і, падаючи, ударяють (ляскають) по воді;
пор. інші назви цього виду риби: укр. [пліскованя, пліщ], п. [klesczcz], ч. [dlešec, dlešť], ст. dlešč. слц. plcskáč, [pl’askáč, plieskač], нл. klešč, схв. plosk, ploska, plošič, слн. ploščic, які мають ту саму мотивацію і також походять від звуконаслідувальних дієслів укр. плеска́ти, слц. plieskať, ч. tleskati, dleskati, п. klaskać;
менш обгрунтоване припущення (Фасмер II 490–491) про зв’язок слов’янської назви з лтс. leste «річкова камбала», імовірно, пов’язаним з лтс. lesns, lēsns, lēss «плоский», лит. lė˜kštas «тс.»;
зіставлялося також з лоск (Горяев 186), з гр. λoξóς «косий» (про лінію) і лат. luscus «одноокий» (Горяев Доп. 2, 22), з лат. albus «білий», р. ле́бедь, прус. locutis «лящ» (Loewenthal AfSlPh 37, 389);
р. лещ, [лящ], бр. лешч, лешчу́к, [ляшч, подлешчо́ўка], п. leszcz, слц. [lešť], болг. [лещ], схв. [ljeskar, ljeskara];
Фонетичні та словотвірні варіанти
леш
лещ
леща́вка
«підлящ, Cyprinus blicca»
ле́щик
«лящ»
ліщ
ляш
«тс.»
лященя́
«дрібний лящ»
лящо́вка
«підлящ»
підле́щик
«молодий лящ»
підля́щ
«риба, подібна до ляща; молодий лящ»
підлящі́вка
«молодий лящ»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лешч | білоруська |
лешчу́к | білоруська |
ляшч | білоруська |
подлешчо́ўка | білоруська |
лещ | болгарська |
λoξóς «косий» (про лінію) | грецька |
luscus «одноокий» | латинська |
albus «білий» | латинська |
leste «річкова камбала» | латиська |
lesns | латиська |
lēsns | латиська |
lēss «плоский» | латиська |
lė˜kštas «тс.» | литовська |
klešč | нижньолужицька |
klesczcz | польська |
klaskać | польська |
leszcz | польська |
*leščь «лящ» | праслов’янська |
lešč-ati (*ljaščati) | праслов’янська |
*-ljaščь | праслов’янська |
*lešk-jь | праслов’янська |
*-lask-jь | праслов’янська |
lesk-ati | праслов’янська |
*ljaščati | праслов’янська |
locutis «лящ» | прусська |
лоск | російська |
ле́бедь | російська |
лещ | російська |
лящ | російська |
plosk | сербохорватська |
ploska | сербохорватська |
plošič | сербохорватська |
ljeskar | сербохорватська |
ljeskara | сербохорватська |
pleskáč | словацька |
pl'askáč | словацька |
plieskač | словацька |
plieskať | словацька |
lešť | словацька |
ploščic | словенська |
пліскованя | українська |
пліщ | українська |
плеска́ти | українська |
dlešec | чеська |
dlešť | чеська |
dlešč (ст.) | чеська |
tleskati | чеська |
dleskati | чеська |
лящ «ляпас; [вид гри, плескач Л], [зля́щити] «дати ляпаса, вдарити долонею по обличчю; вибити подушки»
пор. аналогічні похідні від звуконаслідувальних дієслів [ля́панець] «ляпас» від ля́пати, [плеска́ч] «вид гри» від плеска́ти;
похідне утворення від ля́скати;
р. [лящ] «ляпас»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лящ «ляпас» | російська |
ля́панець «ляпас» | ? |
ля́пати | ? |
плеска́ч «вид гри» | ? |
плеска́ти | ? |
ля́скати | ? |
ліщави́ця «плоскирка, густера звичайна, Blicca björkna L.» (іхт.)
похідне утворення від лящ, [ліщ] «лящ» (з діалектним переходом [ля] в [лі]);
пор. інші назви густери: р. [подлещик], п. [leszcz, podleszczyk];
назва зумовлена подібністю тіла густери до молодого ляща або підлящика (густера як вид належить до роду лящів);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
leszcz | польська |
podleszczyk | польська |
подлещик | російська |
лящ | українська |
ліщ «лящ» (з діалектним переходом ля в лі) | українська |
ля | українська |
лі | українська |
ля | українська |
лі | українська |
ля | українська |
лі | українська |
пліщ «лящ, Abramis brama L.» (іхт.)
псл. plesk-/plesč-, пов’язане з основою pleskati «плескати», паралельне до лящ, [лещ], пов’язаного з основою ля́скати (ляща́ти);
назва має звуконаслідувальний характер і передає плескання лящів, які граються під час нересту;
слц. pleskáč, [plieskač], схв. [plosk, plošič], слн. plôščič «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пліскованя
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
plesk-/plesč- | праслов’янська |
pleskati «плескати» | праслов’янська |
plosk | сербохорватська |
plošič | сербохорватська |
pleskáč | словацька |
plieskač | словацька |
plôščič «тс.» | словенська |
лящ | українська |
лещ | українська |
ля́скати (ляща́ти) | українська |
ляшка «конюшина, Trifolium L.» (бот.)
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з ляга́ти, лежа́ти, оскільки конюшина середня низькоросла, або з лях «поляк» за походженням чи місцем поширення певного виду конюшини;
пов’язується (Сабадош ОЛА 1981, 80–81) з др. ляча «сочевиця», ляща «тс.»;
може бути також результатом видозміни назви [валашо́к] «конюшина», пов’язаної з [валашо́к] «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) або з ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ілящок
лє́шка
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
лєшок
«конюшина лучна»
лєщок
«конюшина»
ля́жка
«конюшина середня, Trifolium medium L.»
лящок
лящок
ящик
ящок
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ляча «сочевиця» | давньоруська |
ляща «тс.» | давньоруська |
ляга́ти | українська |
лежа́ти | українська |
лях «поляк» | українська |
валашо́к «конюшина» | українська |
валашо́к «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) | українська |
ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь) | українська |
конюшина | українська |
кінь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України