ЛЯГТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лягти́
«лягати; лежати», лєшти, лѧгѫ «лягти»;
в українській мові рефлекс інфіксації пepeнесено і в форму інфінітива;
праслов’янською iннвацією є поява носового інфікса (*le-n-g-) в парадигмах тенерішнього і майбутнього часу (пор. стсл. лѧгѫ, рос. ля́гу), паралельного до форм псл. sędǫ «сяду» від sěsti «сісти»;
псл. *legti (lęgǫ), ітератив lěgati (lěgajǫ, lěžǫ) і далі ležati (*ležǫ);
р. [лега́ть] «лягати», лечь (ля́гу, ля́жешь) «лягти», [лечи́, легчи́, легти́] «тс.», бр. лега́ць, легчы́, (ля́гу, ля́жаш), [ле́гці], др. лѣгати, легати, лечи, лягу, п. legać «лягати; лежати, спати», lec (lęgę, lężesz) «лягти», ч. lehati (lehám) «лягати», léhati (léhám) «лежати», léci (l’ahu, ležeš, léžeš) «лягти», слц. l’íhať «лягати спати; падати; спати», вл. lěhać «лягати», lěhać so «спиратися на щось», нл. lěgaś «(часто) лежати», lěgaś se «часто лягати», полаб. lągně «ляже», болг. ля́гам, ле́гна «лягати; прилягати (про одяг)», [ле́гам] «класти», м. легам «лягати», схв. лијèгати (лȕјежем), лéгати «лягати, лягати спати, ложити», лèћu (лȅжēм) «лягти», légatі (légam) «лягати», lę́či (lę̂žem) «лягти», стсл. лѣгати, лѣжѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виляга́льність
(с.-г.)
ви́лягти
ви́лягтися
відлягти́
вля́ги
«час, коли лягають спати»
влягчи́ся
«улягтися, заспокоїтися»
влячи́ся
доляга́ти
«дуже давити, боліти»
завля́ги
«час, коли лягають спати»
зальо́ги
«засада»
заляга́ння
«скупчення; розміщення; [засада]»
залягти́
«захворіти»
залячи́
залячи́ся
«залягти в норі, поселитися»
зле́гтися
«злежатися»
злєчи́
злєщи́
«померти; загинути; захворіти»
зля́ганий
«який злігся»
(про сніг)
зляга́тися
«вступати в любовні зв’язки»
злягти́
«лягти; занедужати; [розродитися]»
злягчи́
злячи́
«злягти»
ліг
(мин. ч.)
лі́гма́
«лежачи»
(присл.)
лічи́
ляг
ля́га
«ледар»
ляга́вина
«пологий берег річки»
ляга́ти
ля́ги́
«час, коли лягають спати»
лягі́вка
«час висиджування яєць»
лягівни́ця
«спаль ня Ж; ліжко, постіль Пі»
лягм
лягма́
«тс.»
ля́гмо
лягови́тися
«лягати»
ляговни́ця
«тс.»
ля́гом
(у сполученні [л. під’їджати] «під’їжджати боком човна»)
ля́гома
ля́гоми
«тс.»
ля́гочи
лягчи́
«лягти»
ля́зькати
«тс.»
(дит.)
налягати
наполяга́ти
о́бляги
«час, коли лягають спати»
обля́гма
«коли лягають спати»
(присл.)
обля́гома
«тс.»
облягти́
облягти́ся
облячи́
«облягти»
підляга́ти
«бути залежним, підпорядкованим; потрапляти під дію, вплив чого-небудь»
повиляга́ти
позаляга́ти
позляга́ти
поле́глий
по́ляг
«тиск; вантаж»
полягти́
полягти́ся
«полягти»
поля́жка
«виляглий хліб»
по́лячи́
«полягати»
поналяга́ти
приляга́ння
(вид граматичного зв’язку)
приляга́ти
приляга́ючий
розля́глий
уля́га
«пізній час, коли люди лягають спати»
уляга́ти
«налягати Пі; мчатися (про коней, собак, вовків)»
уляга́тися
«лягати; стихати, припинятися; [погодитися Пі]»
уля́глий
«податливий»
уля́гова
уляго́вина
«улоговина»
уля́гома
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лега́ць | білоруська |
| легчы́ (ля́гу, ля́жаш) | білоруська |
| ле́гці | білоруська |
| ля́гу | білоруська |
| ля́жаш | білоруська |
| ля́гам | болгарська |
| ле́гна «лягати; прилягати (про одяг)» | болгарська |
| ле́гам «класти» | болгарська |
| lěhać «лягати»«спиратися на щось» | верхньолужицька |
| lěhać so «лягати»«спиратися на щось» | верхньолужицька |
| лѣгати | давньоруська |
| легати | давньоруська |
| лечи | давньоруська |
| лягу | давньоруська |
| легам «лягати» | македонська |
| lěgaś «(часто) лежати»«часто лягати» | нижньолужицька |
| lěgaś se «(часто) лежати»«часто лягати» | нижньолужицька |
| lągně «ляже» | полабська |
| legać «лягати; лежати, спати»«лягти» (Ięgę, lężesz) | польська |
| lec «лягати; лежати, спати»«лягти» (Ięgę, lężesz) | польська |
| lęgę | польська |
| lężesz | польська |
| sěsti «сісти» | праслов’янська |
| sędǫ | праслов’янська |
| *legti (lęgǫ) | праслов’янська |
| lęgǫ | праслов’янська |
| lěgati | праслов’янська |
| lěgajǫ | праслов’янська |
| lěžǫ | праслов’янська |
| ležati | праслов’янська |
| *ležǫ | праслов’янська |
| ля́гу | російська |
| лега́ть «лягати» | російська |
| лечь «лягти» (ля́гу, ля́жешь) | російська |
| лечи́ | російська |
| легчи́ | російська |
| легти́ «тс.» | російська |
| ля́гу | російська |
| ля́жешь | російська |
| лијèгати (лȕјежем) | сербохорватська |
| лéгати «лягати, лягати спати, ложити» | сербохорватська |
| лèћu «лягти»«лягати»«лягти» (лȅжēм)(légam)(l$ęžem) | сербохорватська |
| лȕјежем | сербохорватська |
| лȅжēм | сербохорватська |
| l'íhať «лягати спати; падати; спати» | словацька |
| légatі | словенська |
| légam | словенська |
| lę́či | словенська |
| lę̂žem | словенська |
| лєшти | старослов’янська |
| лѧгѫ | старослов’янська |
| лѧгѫ | старослов’янська |
| лѣгати | старослов’янська |
| лѣжѫ | старослов’янська |
| lehati «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) | чеська |
| léhati «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) | чеська |
| léci «лягати»«лежати»«лягти» (lehám)(léhám)(l’ahu, ležeš, léžeš) | чеська |
| lehám | чеська |
| léhám | чеська |
| l'ahu | чеська |
| ležeš | чеська |
| léžeš | чеська |
бе́тдах «відходи при молотьбі, сміття»
очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;
нвн, Béttel «мотлох; нісенітниця» пов’язане з bítten «просити», спорідненим з гр. πείθω «переконую», псл. u-běditi, р. убеди́ть;
українські звукові форми могли розвинутися через проміжні форми *бетля, *бетла з доданням кінцевого -x під впливом мо́тлох і кінцевого г під впливом тягти́, лягти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́теги
«тс.»
бе́тлих
бе́тляг
бе́тюг
бе́тяг
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πείθω «переконую» | грецька |
| u-běditi | праслов’янська |
| убеди́ть | російська |
| Béttel «мотлох; нісенітниця» | ? |
| bítten «просити» | ? |
| бетля | ? |
| бетла | ? |
| мо́тлох | ? |
| тягти́ | ? |
| лягти́ | ? |
делега́ти «дошкуляти, допікати; наполягати»
запозичення з польської мови;
до будови та семантики пор. синонімічні укр. наполяга́ти, досади́ти, р. досади́ть, н. jemandem zusetzen «надокучати, досаждати»;
п. dolegać «докучати, робити комусь прикрість», [dolęgać], dolec «тс.» є префіксальним утворенням від legać «лягати», [lęgać] «тс.», lec «лягти», що відповідає укр. ляга́ти, лягти́;
бр. далега́ць «надокучати, заважати», слц. doliehať «наполягати; мучити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долегати
«докучати, турбувати, робити прикрість»
(1538)
доле́гливий
«докучливий, наполегливий»
доле́гливість
«неприємність, прикрість»
доле́жність
доліга́ти
долігливість
доляга́ти
«тс.»
долягли́вість
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| далега́ць «надокучати, заважати» | білоруська |
| jemandem zusetzen «надокучати, досаждати» | німецька |
| dolegać «докучати, робити комусь прикрість» | польська |
| досади́ть | російська |
| doliehať «наполягати; мучити» | словацька |
| наполяга́ти | українська |
| ляга́ти | українська |
| синонімічні | ? |
| досади́ти | ? |
| dolęgać | ? |
| dolec «тс.» | ? |
| legać «лягати» | ? |
| lęgać «тс.» | ? |
| lec «лягти» | ? |
| лягти́ | ? |
наза́влєги «в час, коли звичайно лягають спати»
результат злиття прийменника на з прислівником [завля́ги] «тс.», пов’язаним з лягти́ (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на «тс.» | українська |
| лягти́ | українська |
макольо́ндра «коноплянка, Cannabina (Acanthis, Linaria, Fringilla) cannabina L.» (орн.)
фонетично видозмінене запозичення з польської мови;
п. makolągwa, [makolądwa] «тс.» є складним словом, утвореним з основ іменника mak, спорідненого з укр. мак, та дієслова lęgnąć się «вилуплюватися» (lǫg «вилуплювання»), спорідненого з укр. лягти́;
запозиченнями з української мови є рум. măcăleándru «малинівка», молд. макаля́ндру «тс.» (DLRM 483);
Фонетичні та словотвірні варіанти
макологва
«тс.»
(XVII ст.)
макольо́ндрик
маколя́ндра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| макаля́ндру «тс.» | молдавська |
| makolągwa | польська |
| măcăleándru «малинівка» | румунська |
| мак | українська |
| лягти́ | українська |
| makolądwa «тс.» | ? |
| się «вилуплюватися» (lǫg «вилуплювання») | ? |
лю́шев «помийне відро на трьох ніжках»
припускається також, що в основі західнослов’янських форм лежить незасвідчене нім. Lösch-schaff, складне утворення з основ дієслова löschen «гасити» тa іменника schaff «посудина, бочка» (Machek ESJČ 340; Matzenauer LF 9, 217);
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
нвн. Lösche «пожежне відро; діжка для охолодження; інструменту (у ковалів)» пов’язане з löschen «гасити» ( ‹ герм. *lek-skan ‹ *leg-skan, спорідненим з псл.*lęg ti, укр. лягти́);
п. [lnszofl «цеберко для миття кухонного начиння», заст. łószow, [łuszof, liszaf, liszof, luszaf], ч. [lošov, lešov] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лю́шів
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lek-skan | германські |
| *leg-skan | германські |
| Lösch-schaff | німецька |
| löschen «гасити» | німецька |
| schaff «посудина, бочка» | німецька |
| Lösche «пожежне відро; діжка для охолодження; інструменту (у ковалів)» | нововерхньонімецька |
| löschen «гасити» ( ‹ герм. *lek-skan ‹ *leg-skan, спорідненим з псл.*lęg ti, укр. лягти́) | нововерхньонімецька |
| luszofl «цеберко для миття кухонного начиння» | польська |
| łószow (заст.) | польська |
| łuszof (заст.) | польська |
| liszaf (заст.) | польська |
| liszof (заст.) | польська |
| luszaf (заст.) | польська |
| *lęg ti | праслов’янська |
| лягти́ | українська |
| lošov «тс.» | чеська |
| lešov «тс.» | чеська |
ублігте́ «злягти, захворіти на тривалий час»
фонетичний варіант слова облягти́, що є префіксальним утворенням від лягти́;
пор. семантично аналогічне злягти́ «занедужати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| облягти | українська |
| лягти | українська |
| злягти́ «занедужати» | українська |
ляга́вий «який відшукує дичину нюхом» (про породу мисливських собак)
зміна -е- -я- в російському слові пояснюється впливом форми лягу (Преобр. I 442), на українському грунті вона підтримується парадигмами теперішнього і майбутнього часу (лягає, ляже);
вживання прикметника щодо собак, можливо, є семантичною калькою фр. chien couchant букв. «лежачий собака» (назва стосується мисливських собак, яких привчають лягати, коли вони помічаІоіь дичину);
п. lеgawy (заст.) «який любить вилежуватися, лінивий, сонний», legawy (pies) «лягавий», legawiec «тс.», каш. [legawi] «лінивий», як і ч. lehavý (pes) «собака, який охоче лягає», lehavé obilí «полеглий хліб», є прикметниковим похідним від дієслова псл. *lěgati «лягати»;
запозичено з польської мови, можливо, через посередництво російської;
р. лега́вий, (заст.) ляга́вый;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| legawi «лінивий» | кашубський |
| lеgawy «який любить вилежуватися, лінивий, сонний» (заст.) | польська |
| legawy (pies) «лягавий» | польська |
| legawiec «тс.» | польська |
| *lěgati «лягати» | праслов’янська |
| лягу | російська |
| лега́вий | російська |
| ляга́вый (заст.) | російська |
| лягає | українська |
| ляже | українська |
| chien couchant | французька |
| lehavý (pes) «собака, який охоче лягає» | чеська |
| lehavé obilí «полеглий хліб» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України