ЛЮЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
люз «вільне місце; зміни, вартна, [лозня́к] «слуга у військовому таборі старовинного польського війська»
запозичення з польської мови;
п. luz «вільне місце, вільний простір між предметами, вільний час», [loz, lóz] «тс.», luzem «без вантажу, без обтяження; вільно», luźny «вільний, незакріплений; незапряжений; без вантажу», luzować «змінювати; зменшувати напруження, пускати вільно; [іти боком; буксувати]» походять від нім. los «вільний, слабо прикріплений або з’єднаний; відірваний» (свн. двн. lōs «вільний, звільнений; позбавлений чогось; свавільний, зухвалий»), спорідненого з дангл. lēas «фальшивий, брехливий», англ. lease «брехня», дісл. lauss «вільний», гр. λύω «розв’язую, звільняю», дінд. lunā́ti «відрізує», що зводяться до іє. *leu-s- «відокремлювати, відривати», звідки також псл. luska, укр. лу́ска;
бр. [люс] «невеликий проміжок між чимсь», [люз] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лізува́ти
«зсуватися боком, буксувати»
лю́зний
«вільний, незайнятий; запасний, резервний»
лю́зом
«вільно, незакріплено Ж; вільно, легко (про біг коня) О»
люзува́ти
«змінювати; буксувати»
люзува́тися
«розхитуватися, слабнути в зв’язку, в міцності»
лю́зьний
«вільний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lease «брехня» | англійська |
| люс «невеликий проміжок між чимсь» | білоруська |
| люз «тс.» | білоруська |
| λύω «розв’язую, звільняю» | грецька |
| lēas «фальшивий, брехливий» | давньоанглійська |
| lōs ї | давньоверхньонімецька |
| lunā́ti «відрізує» | давньоіндійська |
| lauss «вільний» | давньоісландська |
| *leu-s- «відокремлювати, відривати» | індоєвропейська |
| los «вільний, слабо прикріплений або з’єднаний; відірваний» (свн. двп. lōs «вільний, звільнений; позбавлений чогось; свавільний, зухвалий») | німецька |
| luz «вільне місце, вільний простір між предметами, вільний час» | польська |
| loz «тс.» | польська |
| lóz «тс.» | польська |
| luzem «без вантажу, без обтяження; вільно» | польська |
| luźny «вільний, незакріплений; незапряжений; без вантажу» | польська |
| luzować «змінювати; зменшувати напруження, пускати вільно; [іти боком; буксувати]» | польська |
| luska | праслов’янська |
| lōs | середньоверхньнімецька |
| лу́ска | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України