ЛУСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

розглядається також як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з лу́снути (Преобр. І 478), у такому разі могло б бути результатом дальшого спрощення приголосних у псл. [*lusna], укр. [лусна́] «луна»;

значення «відгомін» могло виникнути внаслідок давнього перенесення значення із зорової сфери на слухову («світло; відображення світла» › «відображення звуку, відгомін»);

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з псл. luna «місяць; світло; відблиск»;

р. [луна́] «відгомін», [лу́нуть] «ударити, хлопнути, вистрілити», бр. [луна́] «відгомін», луна́ць «звучати, линути»;

споріднене з лтс. láušķēt «стукати», laušķinât «тріскати, тріщати, лопатися з тріском, гуркотіти, стукотіти», laũkšķêt, laũkšêt «тріскати, тріщати», лит. lùskoti «бігти»;

нерідко розглядається як тотожне з луска́¹, лу́скати¹ «чистити, лузати, лущити», при цьому первісним значенням вважається «тріскатися, розриватися» (Преобр. І 475–476; Bern. I 747; Holub–Kop. 211);

вважається також власне слов’янським утворенням, яке не має відповідників в індоєвропейських мовах і є формою інтенсива на -sk- від lupati ( ‹ *lup-skati) звуконаслідувального походження (Machek ESJČ 344– 345);

р. [лусь, луск] (виг.), [лу́скать] «тріщати; ударяти, бити; базікати; гавкати», бр. лусь (виг.), лу́скаць «тріщати; тріскати; [хрустіти; лопатися з тріском]», п. [łusk] (виг.), [łuskać] «потріскувати (про стіни, пальці); багато пити (алкоголю); (ст.) тріщати, хрустіти», ч. [lusk] (виг.), luskati «хлопати; тріскати», louskati «спричиняти тріск, тріщати», ст. luskati, lúskati «тріскати, тріщати», слц. lusk (виг.), lúskat’ «ударяти пальцями; тріскати», вл. łusk (виг.), łuskat’ «тріскати, тріщати, лопатися з тріском; глухо дзвеніти, звучати», болг. [лу́снеш] «тріснеш, лопнеш», лю́скам «бити, ударяти; (бренькати; колихати; багато пити]», схв. ст. ljȕskati «бити по м’ячу; [балакати, базікати]», слн. lúskati «ударяти, бити; тріскати, хлопати; [пити]», цсл. лɤснѫти «луснути»;– псл. lusъ, lusкъ (вигуки), luskati «спричиняти шум, тріск, гуркіт, стук; тріскати, тріщати; ударяти з шумом, стукати, хлопати», паралельне до loskati, *lesčěti;

очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;

бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;