ЛУНКО — ЕТИМОЛОГІЯ
лу́нка «невелика заглибина»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лу́нка «ямка, впадина, ополонка», [лу́мка] «тс.; дошка з подовжнім заглибленням, жолобком для катання яєць (на великдень); площадка для молотьби, тік», [лу́мина] «ополонка», [лу́мочка] «ямка», [лу́на́] «заглиблення, ямка, лунка; яма на дні річки або озера, вир; ополонка», як і бр. лу́нка «невелика заглибина, ямка», [лу́нька, лу́мка] «тс.», задовільного пояснення не мають;
виводяться від нвн. [Lúhme] «ополонка» (Фасмер II 533);
ототожнюються з р. луна́ «місяць (планета)» як назви круглих предметів (КЭСРЯ 249);
зіставлялися з дінд. lunāti, lunoti «ріже, відрізує», гр. λύω «звільняю», лат. lūo «змиваю; оплачую» (Преобр. І 478);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́нка
«невелика заглибина з водою і гряззю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лу́нка «невелика заглибина, ямка» | білоруська |
| лу́нька «тс.» | білоруська |
| лу́мка «тс.» | білоруська |
| λύω «звільняю» | грецька |
| lunāti | давньоіндійська |
| lunoti «ріже, відрізує» | давньоіндійська |
| lūo «змиваю; оплачую» | латинська |
| Lúhme «ополонка» | нововерхньонімецька |
| лу́нка «ямка, впадина, ополонка» | російська |
| лу́мка «тс.; дошка з подовжнім заглибленням, жолобком для катання яєць (на великдень); площадка для молотьби, тік» | російська |
| лу́мина «ополонка» | російська |
| лу́мочка «ямка» | російська |
| лу́на́ «заглиблення, ямка, лунка; яма на дні річки або озера, вир; ополонка» | російська |
| луна́ «місяць (планета)» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України