ЛУНКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
луна́ «відгомін, відголосок»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з псл. luna «місяць; світло; відблиск»;
значення «відгомін» могло виникнути внаслідок давнього перенесення значення із зорової сфери на слухову («світло; відображення світла» › «відображення звуку, відгомін»);
розглядається також як звуконаслідувальне утворення, пов’язане з лу́снути (Преобр. І 478), у такому разі могло б бути результатом дальшого спрощення приголосних у псл. [*lusna], укр. [лусна́] «луна»;
р. [луна́] «відгомін», [лу́нуть] «ударити, хлопнути, вистрілити», бр. [луна́] «відгомін», луна́ць «звучати, линути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відлу́ння
відлу́нок
відлу́нювати(ся)
лун
луна́ння
«відголоски»
луна́стий
луна́ти
«звучати; відкликатися»
(про звук)
луна́тись
луни́тися
«відлунюватися»
лунки́й
лу́но
лунь
«тс.»
перелу́нюватися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| луна́ «відгомін» | білоруська |
| луна́ць «звучати, линути» | білоруська |
| luna «місяць; світло; відблиск» | праслов’янська |
| *lusna | праслов’янська |
| луна́ «відгомін» | російська |
| лу́нуть «ударити, хлопнути, вистрілити» | російська |
| лу́снути | українська |
| лусна́ «луна» | українська |
лу́нка «невелика заглибина»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лу́нка «ямка, впадина, ополонка», [лу́мка] «тс.; дошка з подовжнім заглибленням, жолобком для катання яєць (на великдень); площадка для молотьби, тік», [лу́мина] «ополонка», [лу́мочка] «ямка», [лу́на́] «заглиблення, ямка, лунка; яма на дні річки або озера, вир; ополонка», як і бр. лу́нка «невелика заглибина, ямка», [лу́нька, лу́мка] «тс.», задовільного пояснення не мають;
виводяться від нвн. [Lúhme] «ополонка» (Фасмер II 533);
ототожнюються з р. луна́ «місяць (планета)» як назви круглих предметів (КЭСРЯ 249);
зіставлялися з дінд. lunāti, lunoti «ріже, відрізує», гр. λύω «звільняю», лат. lūo «змиваю; оплачую» (Преобр. І 478);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́нка
«невелика заглибина з водою і гряззю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лу́нка «невелика заглибина, ямка» | білоруська |
| лу́нька «тс.» | білоруська |
| лу́мка «тс.» | білоруська |
| λύω «звільняю» | грецька |
| lunāti | давньоіндійська |
| lunoti «ріже, відрізує» | давньоіндійська |
| lūo «змиваю; оплачую» | латинська |
| Lúhme «ополонка» | нововерхньонімецька |
| лу́нка «ямка, впадина, ополонка» | російська |
| лу́мка «тс.; дошка з подовжнім заглибленням, жолобком для катання яєць (на великдень); площадка для молотьби, тік» | російська |
| лу́мина «ополонка» | російська |
| лу́мочка «ямка» | російська |
| лу́на́ «заглиблення, ямка, лунка; яма на дні річки або озера, вир; ополонка» | російська |
| луна́ «місяць (планета)» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України