ЛУЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лу́за́ти «лущити»
очевидно, результат фонетичної видозміни у східнослов’янських мовах давнішого [лу́зга́ти] «лузати», пов’язаного з лузга́;
р. [луза́ть], бр. луза́ць, п. [łuzać się] «вилущуватися» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лузати(ся)
ви́лузнутися
«випасти з твердої шкаралупи; [вийти з яйця (про курчат)]»
відлу́зати
«пройти, проїхати»
(перен.)
залу́заний
«засмічений лузгою»
злу́знути
«зникнути»
злу́знутися
«злущитися»
луза́льний
«призначений для лузання»
луза́н
«горіх, що сам вилущується»
лузане́ць
(зм. до луза́н)
луза́тися
«лущитися»
луза́ть
«лущити, обчищати (квасолю, горох, кукурудзу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| луза́ць | білоруська |
| łuzać się «вилущуватися» (з укр. або бр.) | польська |
| луза́ть | російська |
| лу́зга́ти «лузати» | українська |
| лузга́ | українська |
улуза́ти «піти геть Пі, Нед; пройти певний шлях Нед»
префіксальне утворення від луза́ти з метафоризацією семантики;
пор. також аналогічні [відлу́зати] (перен.) «пройти, проїхати», [злу́знути] «зникнути»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| луза́ти | українська |
| відлу́зати «пройти, проїхати» (перен.) | українська |
| злу́знути «зникнути» | українська |
улузну́тися «зноситися, зіпсуватися»
префіксальне утворення від луза́ти, семантично зближеного з лу́скати(ся) «тріскатися»;
очевидно, спочатку стосувалося речей побуту, що тріскалися, вищерблювалися;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| луза́ти | українська |
| лу́скати(ся) «тріскатися» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України