ЛОТО — ЕТИМОЛОГІЯ

лото́ (вид гри)

запозичено з італійської мови, можливо, через посередництво французької (фр. loto) i російської;
іт. lotto, як і фр. lot «жереб», походить від франк. *hlot (гот. hlauts) «жереб, успадкування», спорідненого з дісл. hlautr «жереб; частина; жертва», hlaut «кров жертви», шв. lott «частка землі», дат. lod «жереб; доля», двн. hlōӡ, lōz, свн. lōӡ, нвн. Los «тс.», далі з лит. kliū́ti «зачепитися», псл. *ključь, укр. ключ;
р. лото́, бр. лато́, п. lotto, ч. слц. вл. loto, болг. ло́то, схв. лȍто, слн. lóto;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́ білоруська
ло́то болгарська
loto верхньолужицька
hlauts готська
hlōӡ давньоверхньонімецька
lōz давньоверхньонімецька
hlautr «жереб; частина; жертва» давньоісландська
hlaut «кров жертви» давньоісландська
lod «жереб; доля» датська
lotto італійська
kliū́ti «зачепитися» литовська
Los «тс.» нововерхньонімецька
lotto польська
*ključь праслов’янська
лото́ російська
лȍто сербохорватська
lōӡ середньоверхньнімецька
loto словацька
lóto словенська
ключ українська
*hlot «жереб, успадкування» (гот. hlauts) франкська
loto французька
lot «жереб» французька
loto чеська
lott «частка землі» шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України