ЛОТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лодь «човен»
псл. *oldī «човен»;
споріднене з лит. aldijà, eldilà «тс.», дісл. alda «хвиля», норв. [olda] «корито», шв. [ålla] «продовгувата заглибина». дат. olde «корито», дангл. ealdop «тс.»;
іє. *aldh- «корито»;
р. бр. ло́дка, др. лодья, лодъка, п. вл. łódź, ч. lod’, ст. lodí, слц. Iod’, нл. łoź, łodka, полаб. lüd’ă, болг. ла́дия, [лодия], ло́дка, м. лаѓа, сх. лȃђа, слн. ládja, стсл. алъдии, ладии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́дка
«тс.»
ло́дниця
«верф»
ло́дя
«човен Ж; вимощене місце під колесом водяного млина»
лодя́к
«водяний пливучий млин (на човнах)»
ло́тка
«човен»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́дка | білоруська |
ла́дия | болгарська |
лодия | болгарська |
ло́дка | болгарська |
łódź | верхньолужицька |
ealdop «тс.» | давньоанглійська |
alda «хвиля» | давньоісландська |
лодья | давньоруська |
лодъка | давньоруська |
olde «корито» | датська |
aldijà | литовська |
eldilà «тс.» | литовська |
лаѓа | македонська |
łoź | нижньолужицька |
łodka | нижньолужицька |
olda «корито» | норвезька |
lüd'ă | полабська |
łódź | польська |
*oldī «човен» | праслов’янська |
Iod' | словацька |
ládja | словенська |
алъдии | старослов’янська |
ладии | старослов’янська |
lod' | чеська |
lodí (ст.) | чеська |
ålla «продовгувата | шведська |
*aldh- «корито» | ? |
ло́дка | ? |
лȃђа | ? |
лоті́к «жолоб для стікання води, для зсипання чого-небудь»
споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);
непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;
припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);
зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;
дальші етимологічні зв’язки непевні;
псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;
р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лато́чок
«дерев’яна трубка, по якій борошно йде з-під жорна»
лот
«лоток на водяному млині»
ло́тка
«жолоб; лопата; ринва»
лото́к
«жолоб; відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці (з р.); дошка (або металева посудина) з бортами для розкладання чого-небудь (з р.)»
лото́ки́
«канали на водяному млині; [пристрій для стоку води Ва; місце, де збігається вода двох річок, створюючи велику течію Ва]»
лото́чина
«русло ріки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лато́к «ящик для товарів; [корито]» | білоруська |
ло́так «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева» | білоруська |
лото́к «велика бочка або корито для зсипання збіжжя» | білоруська |
лато́ка «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб» | білоруська |
latta «планка» | давньоверхньонімецька |
letto «глина» | давньоверхньонімецька |
slat «жердина» | ірландська |
lad «рідина; протікати» | корнська |
latex «рідина» | латинська |
lataka «ринва» (lataga)(висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342--343) | латиська |
lataga | латиська |
lataga | латиська |
Lata | латиська |
latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя» | литовська |
letekas «жолобок, по якому стікає березовий сік» | литовська |
letekas | литовська |
letekas | литовська |
Lãtažeris (озеро) | литовська |
Latte «тс.» | нововерхньонімецька |
Letten «тс.» | нововерхньонімецька |
łatwy «легкий» | польська |
łata «латка» | польська |
łata «посуд» | польська |
Łot (озеро) | польська |
Łota (річка і село) | польська |
Łotwa (річка і озеро) | польська |
łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.) | польська |
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» | праслов’янська |
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» (сх.) | праслов’янська |
лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]» | російська |
lode «брусок, дошка, коробка» | середньоверхньнімецька |
latte | середньоверхньнімецька |
lathach «мул, багно» | середньоірландська |
лото́ка «буркотун Ж; настирлива, набридлива людина МСБГ»
очевидно, результат видозміни слів лото́ки́, р. [лото́к] «ринва»;
в такому разі основою розвитку нових значень було плескання, дзюрчання води в лотокаx;
Фасмер (II 523) вважає відповідні російські слова (розглянуті ним лише частково) неясними;
р. [лото́ха́] «базікало; клопотун, кваплива людина», [лотыха́ть] «говорити дурниці», [лоты́шкать] «тс.», [лотоши́ть] «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина», бр. латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати», [латашы́цца] «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися», п. [łotoszyč] «бити, лупцювати», [łatoszyć] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
злото́чити
«зруйнувати, розбити»
лоточити
«набридати, мучити»
лото́чити
«лаяти, дорікати»
лото́чітися
«турбуватися»
лото́шити
«байдикувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати» | білоруська |
латашы́цца «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися» | білоруська |
łotoszyč «бити, лупцювати» | польська |
łatoszyć «тс.» | польська |
лото́к «ринва» | російська |
лото́ха́ «базікало; клопотун, кваплива людина» | російська |
лотыха́ть «говорити дурниці» | російська |
лоты́шкать «тс.» | російська |
лотоши́ть «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина» | російська |
лото́ки́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України