ЛОТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

лодь «човен»

псл. *oldī «човен»;
споріднене з лит. aldijà, eldilà «тс.», дісл. alda «хвиля», норв. [olda] «корито», шв. [ålla] «продовгувата заглибина». дат. olde «корито», дангл. ealdop «тс.»;
іє. *aldh- «корито»;
р. бр. ло́дка, др. лодья, лодъка, п. вл. łódź, ч. lod’, ст. lodí, слц. Iod’, нл. łoź, łodka, полаб. lüd’ă, болг. ла́дия, [лодия], ло́дка, м. лаѓа, сх. лȃђа, слн. ládja, стсл. алъдии, ладии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́дка «тс.»
ло́дниця «верф»
ло́дя «човен Ж; вимощене місце під колесом водяного млина»
лодя́к «водяний пливучий млин (на човнах)»
ло́тка «човен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́дка білоруська
ла́дия болгарська
лодия болгарська
ло́дка болгарська
łódź верхньолужицька
ealdop «тс.» давньоанглійська
alda «хвиля» давньоісландська
лодья давньоруська
лодъка давньоруська
olde «корито» датська
aldijà литовська
eldilà «тс.» литовська
лаѓа македонська
łoź нижньолужицька
łodka нижньолужицька
olda «корито» норвезька
lüd'ă полабська
łódź польська
*oldī «човен» праслов’янська
Iod' словацька
ládja словенська
алъдии старослов’янська
ладии старослов’янська
lod' чеська
lodí (ст.) чеська
ålla «продовгувата шведська
*aldh- «корито» ?
ло́дка ?
лȃђа ?

лоті́к «жолоб для стікання води, для зсипання чого-небудь»

споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);
непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;
припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);
зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;
дальші етимологічні зв’язки непевні;
псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;
р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лато́чок «дерев’яна трубка, по якій борошно йде з-під жорна»
лот «лоток на водяному млині»
ло́тка «жолоб; лопата; ринва»
лото́к «жолоб; відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці (з р.); дошка (або металева посудина) з бортами для розкладання чого-небудь (з р.
лото́ки́ «канали на водяному млині; [пристрій для стоку води Ва; місце, де збігається вода двох річок, створюючи велику течію Ва]»
лото́чина «русло ріки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́к «ящик для товарів; [корито]» білоруська
ло́так «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева» білоруська
лото́к «велика бочка або корито для зсипання збіжжя» білоруська
лато́ка «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб» білоруська
latta «планка» давньоверхньонімецька
letto «глина» давньоверхньонімецька
slat «жердина» ірландська
lad «рідина; протікати» корнська
latex «рідина» латинська
lataka «ринва» (lataga)(висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342--343) латиська
lataga латиська
lataga латиська
Lata латиська
latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя» литовська
letekas «жолобок, по якому стікає березовий сік» литовська
letekas литовська
letekas литовська
Lãtažeris (озеро) литовська
Latte «тс.» нововерхньонімецька
Letten «тс.» нововерхньонімецька
łatwy «легкий» польська
łata «латка» польська
łata «посуд» польська
Łot (озеро) польська
Łota (річка і село) польська
Łotwa (річка і озеро) польська
łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води»укр. або бр.) польська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» праслов’янська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» (сх.) праслов’янська
лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]» російська
lode «брусок, дошка, коробка» середньоверхньнімецька
latte середньоверхньнімецька
lathach «мул, багно» середньоірландська

лото́ка «буркотун Ж; настирлива, набридлива людина МСБГ»

очевидно, результат видозміни слів лото́ки́, р. [лото́к] «ринва»;
в такому разі основою розвитку нових значень було плескання, дзюрчання води в лотокаx;
Фасмер (II 523) вважає відповідні російські слова (розглянуті ним лише частково) неясними;
р. [лото́ха́] «базікало; клопотун, кваплива людина», [лотыха́ть] «говорити дурниці», [лоты́шкать] «тс.», [лотоши́ть] «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина», бр. латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати», [латашы́цца] «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися», п. [łotoszyč] «бити, лупцювати», [łatoszyć] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

злото́чити «зруйнувати, розбити»
лоточити «набридати, мучити»
лото́чити «лаяти, дорікати»
лото́чітися «турбуватися»
лото́шити «байдикувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати» білоруська
латашы́цца «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися» білоруська
łotoszyč «бити, лупцювати» польська
łatoszyć «тс.» польська
лото́к «ринва» російська
лото́ха́ «базікало; клопотун, кваплива людина» російська
лотыха́ть «говорити дурниці» російська
лоты́шкать «тс.» російська
лотоши́ть «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина» російська
лото́ки́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України