ЛОПАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ло́пати «тріскатися; [стукати, хлопати]»

псл. lopati «тріскатися, розламуватися», звуконаслідувальне утворення, в основі якого лежить вигук lоръ, пов’язане чергуванням голосних з lepetь «лепет», lapati «лапати»;
паралельне до xlopati «хлопати»;
вважається спорідненим з лит. lapóti «іти; брести», lapúoti «хлопати крилами; чалапати»;
р. ло́паться «тріскатися», ло́пнуть, бр. ло́паць «тріскатися; рватися; хлопати крилами», ло́пацца «тріскатися, розламуватися», п. [łopać] «ударяти, стукати», слц. lopnut’ «ударити», болг. [лопам] «б’ю, ударяю з тріском, стукаю», м. лопа «стукає», слн. lópati «ударяти чимось плоским; тріскатися», lôpniti «ударити; впасти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лоп «хлоп; [лап, хвать]» (виг.)
ло́панець «батавська сльоза (швидко охолоджена крапля розплавленого скла)»
ло́патися
ло́пкавка «місце розриву полотна коси»
ло́пкання «хлопання»
ло́пкати «хлопати (крилами)» (у сполученні [л. крильми])
ло́пнути
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́паць «тріскатися; рватися; хлопати крилами» білоруська
ло́пацца «тріскатися, розламуватися» білоруська
лопам «б’ю, ударяю з тріском, стукаю» болгарська
lapóti «іти; брести» литовська
lapúoti «хлопати крилами; чалапати» литовська
лопа «стукає» македонська
łopać «ударяти, стукати» польська
lopati «тріскатися, розламуватися» праслов’янська
lepetъ «лепет» праслов’янська
lapati «лапати» праслов’янська
lоръ праслов’янська
lоръ праслов’янська
lоръ праслов’янська
xlopati «хлопати» праслов’янська
ло́паться «тріскатися» російська
ло́пнуть російська
lopnut' «ударити» словацька
lópati «ударяти чимось плоским; тріскатися»«ударити; впасти» словенська
lôpniti «ударяти чимось плоским; тріскатися»«ударити; впасти» словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України