ЛОМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
головолом «багно звичайне, Ledum palustre L.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що ця рослина дуже отруйна і має запаморочливий запах (Нейштадт 428);
складне слово, утворене з основ іменника голова́ і дієслова ломи́ти: : лама́ти;
р. [головолом];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| голова́ | ? |
| ломи́ти | ? |
| лама́ти | ? |
| головолом | ? |
костолом «живокіст лікарський, Symphytum officinale L.» (бот.)
назва зумовлена застосуванням живокосту як лікувального засобу при переломах кісток;
складне утворення з основ іменника кість і дієслова ломи́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кість | українська |
| ломи́ти | українська |
лама́ти
псл. lomiti, ітератив lamati;
споріднене з лит. lãmyti «ламати», lamìnti «м’яти, гнути, ламати», lìmti «надломлюватися, ламатися», lúomas «частина; смуга, ділянка землі», лтс. limt «згинатися під важкою ношею», luôms «раз; улов; пласт, ряд», прус. limtwei «ламати», двн. lam (нвн. lahm) «кульгавий», luōmi «слабий, безсилий», свн. lemen «робити кульгавим», дісл. lami «кульгавий, покалічений»» можливо, також алб. lemë (lamë) «тік; олійниця»;
іє. *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який»;
далі зіставляється з лит. lomà «балка», лтс. lãma «улоговина», болг. лам «яма, рів» (ЭССЯ 14, 25 – 26; Būga RR І 450 – 451; Trautmann 162; Mühl. – Endz. II 438; Skok II 316);
р. лома́ть, ломи́ть, бр. лами́ць, [ломи́ць], др. ламати, ломити, п. łamać, łomić, ч. lámat, lomit, слц. lámať, lomiť, вл. łamać, lemić, нл. łamaś, łomiś, полаб. lümět, болг. ломя́, м. ломи, схв. лòмити, слн. lomíti, стсл. ломити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лім
ви́лом
відла́мок
відло́мок
за́лім
зало́м
зало́ма
«обвалений берег»
зало́ми́стий
«звивистий; [стрімкий ВеУг]»
злам
злама́ч
(присяги)
зла́мний
зла́мок
«уламок»
злім
злом
зло́мок
«уламок»
зло́мщик
лама́к
«різновид плуга»
(заст.)
лама́ка
«бительня»
лама́льниця
«тс.»
ламане́ць
«шматок (хліба)»
ла́маний
ламани́на
«ревматизм, ломота»
ламани́ця
«терниця»
ла́манка
«тс.; складна рушниця О»
ламанці́
«шулики (ламані коржі з маком)»
ла́мань
«поламані предмети; сухі гілляки й дерева, що впали на землю»
ла́мар
«хмиз»
лама́чка
«терниця»
ламкий
ла́мня
«бительня»
ламу́ха
«тс.»
ламу́чий
«ламкий»
лім
«уламки; сушняк»
лімки́й
«тс.»
лом
«тс.; поламані предмети; загострений металевий стрижень»
лома́ґа
«ломака»
ломаґува́тий
«неотесаний; грубий»
лома́дже
«сушняк, хмиз»
лома́ка
ломакува́тий
«тс.»
ломанець
«ламаний корж (до маку)»
лома́ти
лома́ччя
ломе́ць
«ломота»«ломака»
ломиґа́ти
«бити ломакою»
ломи́ти
ломі́га
«тс.»
ло́між
«сушняк, відпалі гілки»
ло́міт
«гуркіт; ламання»
ло́мка
ло́мки
«місце, де б’ють лід»
(льодові)]
ломки́й
ломова́тий
«ламкий, крихкий»
ломови́й
ломови́к
«візник, що перевозить важкі вантажі; кінь для важких вантажів»
ломови́тий
«тс.»
ломо́та
ломота́ти
«ламати, сіпати»
(про біль у суглобах)
ломоті́ти
«тс.»
ломо́тний
ломуля́
«хмиз; ломаччя»
лому́ха
«бительня»
надла́м
надло́м
напроло́м
недо́ламок
недо́ло́мок
незла́мний
незло́мний
о́бла́мок
облі́мок
«нижня частина рога від його основи»
(у гребінників)
обло́м
обло́мок
«обвал (гори)»
(гори)] Ж
перела́м
перело́м
перело́ма
«змова (проти кого)»
пола́мка
поло́м
поломи́ло
«незграбна людина, яка все ламає»
поло́мка
поломок
«уламок»
приломи́тися
«пристосуватися, приловчитися»
прило́мок
«вощина, приліплена у вулику, призначеному для поселення роя»
прола́м
проло́м
проло́ми́на
розла́м
розла́мувач
ро́злім
розло́м
ула́мок
ула́мок
«уламок»
уло́мний
«крихкий, ламкий; кволий»
уло́мність
«крихкість, ламкість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lemë «тік; олійниця» (lamë) | албанська |
| lamë | албанська |
| лами́ць | білоруська |
| ломи́ць | білоруська |
| лам «яма, рів» | болгарська |
| ломя́ | болгарська |
| łamać | верхньолужицька |
| lemić | верхньолужицька |
| lam «кульгавий» (нвн. lahm) | давньоверхньонімецька |
| luōmi «слабий, безсилий» | давньоверхньонімецька |
| lami «кульгавий, покалічений» | давньоісландська |
| ламати | давньоруська |
| ломити | давньоруська |
| *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який» | індоєвропейська |
| limt «згинатися під важкою ношею» | латиська |
| luôms «раз; улов; пласт, ряд» | латиська |
| lãma «улоговина» | латиська |
| lãmyti «ламати» | литовська |
| lamìnti «м’яти, гнути, ламати» | литовська |
| lìmti «надломлюватися, ламатися» | литовська |
| lúomas «частина; смуга, ділянка землі» | литовська |
| lomà «балка» | литовська |
| ломи | македонська |
| łamaś | нижньолужицька |
| łomiś | нижньолужицька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lümět | полабська |
| łamać | польська |
| łomić | польська |
| lomiti | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| limtwei «ламати» | прусська |
| лома́ть | російська |
| ломи́ть | російська |
| лòмити | сербохорватська |
| lemen «робити кульгавим» | середньоверхньнімецька |
| lámať | словацька |
| lomiť | словацька |
| lomíti | словенська |
| ломити | старослов’янська |
| lámat | чеська |
| lomit | чеська |
лиман «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.; жовтець язиковий, Ranunculus lingua L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лама́ти, ломи́ти, оскільки в народній медицині рослину подекуди використовують від болю в ногах;
пор. [ломатник] «жовтець їдкий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лама́ти | українська |
| ломи́ти | українська |
| ломатник «жовтець їдкий» | українська |
ломатник «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.» (бот.)
похідне утворення від ломи́ти, лама́ти;
назва зумовлена застосуванням жовтцю в народній медицині для лікування запалення суглобів, ломоти в ногах (Bańkowski–Кuźniewski 49);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломи́ти | українська |
| лама́ти | українська |
ломи́камінь «Saxifraga L.» (бот.)
складне утворення з основ ломи́ти і ка́мінь, що виникло як калька латинської наукової назви Saxifraga, утвореної з основ іменника saxum «скеля, камінь» і дієслова frangere «ламати»;
назва зумовлена, очевидно, лікарськими властивостями рослини, яка використовується для руйнування каменів у печінці і нирках (Machek Jm. rostl. 97);
назву пояснюють також тим, що деякі види родини Saxifraga poстуть на кам’яних породах і руйнують їх;
р. камнело́мка, бр. каменяло́мнік, п. łomikamień, łamikamień, ч. lomikámen, слц. lomikameň «тс.», слн. lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломикамене́ві
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каменяло́мнік | білоруська |
| saxum «скеля, камінь» | латинська |
| frangere «ламати» | латинська |
| Saxifraga | латинська |
| łomikamień | польська |
| łamikamień | польська |
| камнело́мка | російська |
| lomikameň «тс.» | словацька |
| lomikamen «гадючник шестипелюcтковий, Filipendula hexapetala Gilib.» | словенська |
| ломи́ти | українська |
| ка́мінь | українська |
| lomikámen | чеська |
ломи́ліс «ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Moench.; ломиніс прямий. Clematis recta L.» (бот.)
складне утворення з основ дієслова ломи́ти і іменника ліс, що виникло в результаті заміни другого компонента деетимологізованої назви ломи́ніс «тс.» фонетично близькою основою;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломи́ти | українська |
| ліс | українська |
| ломи́ніс «тс.» | українська |
ломи́ніс «рослина родини жовтцевих, Clematis L.» (бот.)
складне утворення з основи дієслова ломи́ти і іменника ніс;
мотивація назви не зовсім ясна;
можливо, пов’язана з отруйністю рослини і подразливою дією її на слизові оболонки і шкіру людини;
засунутий в ніс «скручений листок ломоносу прямого викликає кровотечу (Анненков 102); назва могла бути мотивована і зовнішнім виглядом ломоноса, який має зігнуті, ніби заламані плоди, до того ж сухі плоди легко відламуються.– Sławski V 179; Brückner 311.– Див. ще лама́ти, ніс;
р. ломоно́с, п. łominos «тс.», схв. лом «ломиніс лозяний, Clematis vitalba L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломинос
ломинус
ломоніс
ломоно́с
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łominos «тс.» | польська |
| ломоно́с | російська |
| лом «ломиніс лозяний, Clematis vitalba L.» | сербохорватська |
| ломи́ти | українська |
| ніс | українська |
ломи́ніс «ясенець білий, Dictamnus albus L.; рутвиця орликолиста, Thalictrum aquilegifolium L. Mak; ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Moench. Ж» (бот.)
можливо, вони виникли шляхом перенесення назви ломи́ніс «Clematis» на ясенець, рутвицю і ластовень на основі деяких спільних ознак рослин (отруйність ломиносу і ластівця, рутвиці, ясенця; неприємний запах, подразлива дія рослин тощо);
мотивація назв неясна;
складне утворення з оcнови дієслова ломи́ти і іменника ніс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломини
«ясенець білий»
ломоніс
«ластовень лікарський»
ломоно́с
«тс. Ж; ясенець білий Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломи́ніс «Clematis» | українська |
| ломи́ти | українська |
| ніс | українська |
ло́мок «одна з двох підставок у ткацькому верстаті, на яких лежить перекладина»
результат видозміни форми [льо́нок] ([ло́нок]) «тс.», зближеної з ломи́ти (пор. р. [ломо́к] «уламок», п. łomek «знаряддя для ламання сухого льону», слн. lomek «уламок»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łomek | польська |
| ломо́к | російська |
| lomek | словенська |
| льо́нок «тс.» ([ло́нок]) | українська |
| ломи́ти (пор. р. [ломо́к] «уламок», п. łomek «знаряддя для ламання сухого льону», слн. lomek «уламок») | українська |
| льо́нок | українська |
ломті́ти «свербіти»
неясне;
можливо, результат видозміни [ломоті́ти] «ломити» (безос. про відчуття болю, нездужання), похідного від ломи́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломоті́ти «ломити» (безос. про відчуття болю, нездужання) | українська |
| ломи́ти | українська |
ло́мус «богатир, силач»
очевидно, в основі нової семантики лежить значення «здатність ламати»;
похідні утворення від ломи́ти;
р. [лом] «сильна, здорова людина, здатна багато і довго працювати», [ломани́к] «силач», [ломи́на] «велика, сильна людина», [ломови́к] «тс.», [ломова́тый] «крупний, жорсткий, грубий» (про сіно), [ломови́тый] «сильний, здоровий, витривалий в роботі», [ломово́й] «міцний, здоровий» (про людину);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ломова́тий
«величезний»
ломови́тий
«дивовижно великий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лом «сильна, здорова людина, здатна багато і довго працювати» | російська |
| ломани́к «силач» | російська |
| ломи́на «велика, сильна людина» | російська |
| ломови́к «тс.» | російська |
| ломова́тый «крупний, жорсткий, грубий» (про сіно) | російська |
| ломови́тый «сильний, здоровий, витривалий в роботі» | російська |
| ломово́й «міцний, здоровий» (про людину) | російська |
| ломи́ти | українська |
сухолом «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» (бот.)
складне утворення з основ слів су́хи́й і ломи́ти;
назва зумовлена, можливо, тим, що в народній медицині ця рослина вживається від ломоти;
бр. [сухалом] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сухалом «тс.» | білоруська |
| су́хи́й | ? |
| ломи́ти | ? |
перело́мник «Androsace L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, префіксальне утворення від дієслова ломи́ти (ця рослина росте на кам’янистих місцях);
не виключено також, що р. [переломная трава] є результатом видозміни назви [перелойная трава] «тс.»;
у такому разі наведені українські назви пов’язані з [перелі́йки] «переломник північний»;
р. проло́мник, [переломная трава], бр. прало́мнік «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перело́м
«переломник північний, Androsace septentrionalis L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прало́мнік «тс.» | білоруська |
| проло́мник | російська |
| ломи́ти (ця рослина росте на кам’янистих місцях) | українська |
| перелі́йки «переломник північний» | українська |
лупе́т «кусень, шмат хліба»
очевидно, афективне утворення на основі дієслова лупа́ти;
щодо семантики пор. р. ломо́ть, пов’язане з ломи́ть, лома́ть;
р. [лупе́та] «кусень хліба; кругле, широке обличчя», [лупе́тка] «широке повне обличчя; повна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лупе́та
«великий шматок хліба»
лупе́тка
«шматок хліба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ломо́ть | російська |
| ломи́ть | російська |
| лома́ть | російська |
| лупе́та «кусень хліба; кругле, широке обличчя» | російська |
| лупе́тка «широке повне обличчя; повна людина» | російська |
| лупа́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України