ЛОЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
льос «жереб; доля Ж; удача Me; щастя, удача МСБГ»
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. lōӡ (нвн. Los) «тс.» походить від двн. (h)lōӡ (hluӡ) «жереб; кидання жереба; поділ спадщини», спорідненого з гот. hlauts «жереб; спадщина», дісл. hlaut «жереб; частина, що йде в жертву богам; кров жертви», дфриз. дангл. hlot «доля», дісл. hlutr «жереб, частина», далі з лит. kliudýti «причіпляти», kliúti «зачепитися», псл. kljuka, ključь, укр. ключ;
бр. лёс «хід подій, збіг обставин; доля», п. ч. los «доля; жереб», слц. вл. lós, м. лоз, схв. лȏз «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
льосува́ти
«кидати жереб, розігрувати в лотерею Ж; тягнути жеребок МСБГ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёс «хід подій, збіг обставин; доля» | білоруська |
| lós | верхньолужицька |
| hlauts «жереб; спадщина» | готська |
| hlot «доля» | давньоанглійська |
| (h)lōӡ | давньоверхньонімецька |
| hluӡ | давньоверхньонімецька |
| hlaut «жереб; частина, що йде в жертву богам; кров жертви» | давньоісландська |
| hlutr «жереб, частина» | давньоісландська |
| hlot «доля» | давньофризька |
| kliudýti «причіпляти» | литовська |
| kliúti «зачепитися» | литовська |
| лоз | македонська |
| Los | нововерхньонімецька |
| los «доля; жереб» | польська |
| kljuka | праслов’янська |
| ključь | праслов’янська |
| лȏз «тс.» | сербохорватська |
| lōӡ «тс.» (нвн. Los) | середньоверхньнімецька |
| lós | словацька |
| ключ | українська |
| los «доля; жереб» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України