ЛОЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ло́жа «відділене перегородками місце для кількох глядачів у театральному залі; відділення масонської організації»
запозичення з французької мови;
фр. loge «ложа» походить від двн. *laubja, louba «виноградна альтанка, хатина»;
р. бр. болг. м. схв. ло́жа, п. loża, ч. lóže, слц. слн. lóža, вл. нл. lоža;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́жа | білоруська |
| ло́жа | болгарська |
| lоža | верхньолужицька |
| *laubja | давньоверхньонімецька |
| louba «виноградна альтанка, хатина» | давньоверхньонімецька |
| ло́жа | македонська |
| lоža | нижньолужицька |
| loża | польська |
| ло́жа | російська |
| lóža | словацька |
| lóža | словенська |
| loge «ложа» | французька |
| lóže | чеська |
| ло́жа | ? |
лежа́ти
псл. ležatí ‹ *legētei, *legti, *ložiti ‹ *logītei;
споріднене з двн. ligen «лежати», liggan, lickan, гот. ligan, дангл. liggjan, дісл. liggja «тс.», дірл. laigim «лягаю», lige «постіль, ліжко, могила», гр. λέχεται «лежить», λέχος «ліжко, постіль», λέκτρον, лат. lectus «тс.», хет. lagari «лежить», тох. A läk- «лежати»;
іє. *legh- «лежати»;
р. лежа́ть, лечь, ложи́ть, бр. ляжа́ць, ле́гчы, лажы́ць, др. лежати, лечи, ложшпи, п. leżeć, lec, łożyć, ч. ležeti, lehnouti, ložiti, слц. ležať, [lehnuc], zložiť, вл. ležeć, lehnyć, łožić, нл. lažaś, lagnuś, łožyś, болг. лежа́, ле́гна, м. лежи, легне, схв. лèжати, лèћи, лȅгнути, поло́жити, слн. ležáti, léčí, ložíti, стсл. лєжати, лєѱи, положити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лог
«податок»
вило́га
вило́говий
ви́ло́жистий
відле́глий
відлі́г
«переліг»
відло́га
вле́жку
«лежачи»
доле́гли́вий
«дошкульний»
доле́жка
«плід, якому необхідно полежати, щоб доспіти»
долі́жно
«можна досхочу лежати»
зале́глий
зале́глість
«заборгованість»
за́леж
«земля, не орана протягом кількох років Ва; запущеність Ж»
зале́жа
«нічний сторож»
за́лежа
«запущеність»
залежа́лий
зале́жаний
зале́жа́ти
залежи́тість
«справа »
зале́жний
залі́г
«перешкода, перепона; застава Ж; здавання в оренду Ж»
за́лі́жка
«заклад Ж; ніша біля пічки Я»
залі́жок
«луг, долина»
зало́г
«заклад, парі»
зало́га
«гарнізон; охорона; засада; [зібрання людей на місці гулянок]»
заложи́тель
«засновник»
зало́жник
зле́глий
зле́жа́лий
зле́жаний
зле́жень
«шпала»
злога
«склад, складові частини»
зло́ги
«пологи»
зло́жище
«поклади; пласти»
лажни́ца
«ліжко, постіль»
ле́га
«лежень, лежебока»
ле́ґа
«тс.; колода замість фундаменту під стіною хати; лежак; лежачий вулик»
леґа́вий
«лінивий»
лега́ка
«ледащо, лежень»
ле́ґар
«ледар, лежень, лежебока»
ле́гво
«лігво»
ле́глий
«залежалий, затхлий, прілий»
ле́гма
«лежачи, у лежачому положенні»
ле́гмас
«лежень, лежебока»
лего́вище
«лігво»
ле́жа
«лежання; [тяжка хвороба, при якій лежать у постелі; ледар, лежень МСБГ]; (заст.) квартирування військ Пі»
лежа́к
«тапчан; горизонтальна частина димоходу; лежачий вулик; [матрац МСВГ]»
лежа́лий
лежа́лисько
«лежень, лежебока»
ле́жало
«ліжко»
ле́жаний
лежа́нка
«низька піч для лежання; призначене для лежання підвищення»
ле́жанка
«лежання; лінь; зірвана зеленою і потім достигла груша»
ле́жачи
лежа́чий
ле́жачки
лежая́
«петля на кінці бортницької мотузяної драбини»
ле́жбище
(з р.)
ле́жень
«лежебока; лежак димоходу; колода як основа чогонебудь; [лежачий вулик; окремий великий камінь Ч]»
ле́живо
«лежання»
лежи́мість
«нерухоме майно»
ле́жінь
«лежебока»
лежки́й
«здатний добре зберігатися»
(про фрукти та ін.)
ле́жко
«ліжко»
ле́жма́
ле́жміть
лежмо́м
лежни́к
«окремий великий камінь»
ле́жник
«лежак димоходу»
ле́жники
«лежання; полуденний відпочинок, післяобідній сон»
лежню́ха
«лежебока; низькоросла квасоля»
лежня
«лежання»
лежня́ка
«лежебока»
лежу́н
«тс.»
лежу́х
«тс.; дерево, що впало; лежак димоходу Me»
ле́зьма
лє́ґа
«лежень, нероба»
ли́жок
«ліжко»
лігви́сько
«ліжко, постіль»
лі́гвище
лі́гво́
«місце, де живе тварина; [ліжко, постіль; носилки Ж]»
лі́гма
ліго́мо
«в час нічного лежання»
лі́жко
лі́жма
лі́жни́к
«ковдра; [кустарний килим]»
ліжни́ця
«спальня; ліжко, постіль»
лог
«лігво»
ло́га
«тварина, що лежить на дні моря»
ло́ґа
«ледар»
ло́гво
«лігво»
логи́н
«дерево, що впало; лежебока, ледар»
лого́висько
«лігво»
лого́вище
«тс.»
лож
«ложе, приклад рушниці»
ло́жа
«приклад рушниці; постіль»
ложби́на
«заглибина, западина, улоговина; річище ріки»
ло́жбище
«ліжко, постіль; річище ріки»
ло́же
ложи́сько
«послід (у породіллі)»
ложи́ти
ложни́ця
«спальня»
(заст.)
ложови́й
лу́жу́х
«лежак димоходу»
навле́жачки
навле́жки
нале́жаний
нале́жати
належачи
«лежачи, в лежачому положенні»
належа́чий
«належний»
нале́жачки
«тс.»
належи́тий
«тс.»
належи́тість
«борг, належна сума»
нале́жний
на́ліг
«погана звичка; тяжка ноша»
налі́жна
«поросна»
(льоха)] Ж
нало́жниця
наполе́гливий
недоле́жане
«несвоєчасно вилуплене»
(про курча)
незале́жник
облежа́нець
«обложенець»
облежа́ний
облеже́нє
«облога»
облі́г
«переліг; [скошене або зжате поле ВеБ]»
облі́жний
обло́га
обло́ги
«віконні рами»
обло́говий
облогува́ти
«протягом кількох років лежати незораним, необробленим»
(про поле)
обло́же
«скошене або зжате поле»
обложе́нець
обложи́сько
«скошене або зжате поле»
обло́жний
обло́жник
оболо́га
«склепіння»
одлеглий
«віддалений»
одлог
«поле, залишене під пар »
(а)] Пі
передлежа́ння
(мед.)
перелі́г
перелі́жка
«короткі трубочки між намистинами (монетами)»
перелі́жний
перело́ги
перело́говий
перелогува́ти
«облогувати»
підле́га
«(у возі) одна з трьох жердин, що лежать на дні кузова під дошкою»
підле́глий
«підпорядкований; який міститься під чим-небудь; [прілий]»
підлі́жки
«великі камені, які підкладаються під основні колоди стін»
підло́га
підло́говий
підло́же
«низька довга дерев’яна лавка, що служить ліжком»
підло́жжя
«ложе»
підло́жниця
«наложниця»
поле́глий
поле́глиця
«полеглий хліб»
полежа́й
«лежебока»
полежа́к
полежа́ка
«тс.»
поле́жа́ле
«плата за зберігання понад термін»
(заст.)
полежа́ха
«ледарка, лежебока»
полежі́й
«лежебока»
по́лі́г
«низьке місце біля річки; покіс; [занавіски біля ліжка, біля вікон Бі; запона, полог Нед; роди Нед]»
по́ліж
«покіс»
поліжки́ня
«породілля»
полі́жниця
«тс.»
поліжни́чий
«родильний будинок»
по́лог
поло́ги
положи́тися
«привести теля»
приле́глий
приле́жний
прилі́г
«бокова частина сідла; (у бочці) дощечка з отвором, яка прибивається поверх клепок»
прилігли́вий
«старанний»
прилі́жний
«тс.; прилежний»
прило́га
«додаток»
прило́гом
«схилившись, нахилившись»
прило́жний
«здібний»
принале́жний
про́лежень
пролі́г
«гірська долина»
розле́глий
«віддалений»
розлі́г
розліга́тися
«розлягатися»
розло́ги
«простір, роздолля; [особливого роду ворота в гуцулів]»
розло́гий
розло́гистий
«розложистий»
розло́жистий
розполі́г
«розташування, розміщення»
(заст.)
розполо́г
«виклад»
розполо́га
«розташування, розміщення»
улі́жний
«зручний для лежання»
уло́га
«западина; заглибина»
уло́гвистий
«із западинами»
уло́гий
«рівний, плоский»
улого́вина
уло́го́винний
уло́жина
«низина»
уположи́тися
«розродитися»
(Me)
уполо́житися
«отелитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляжа́ць | білоруська |
| ле́гчы | білоруська |
| лажы́ць | білоруська |
| лежа́ | болгарська |
| ле́гна | болгарська |
| ležeć | верхньолужицька |
| lehnyć | верхньолужицька |
| łožić | верхньолужицька |
| ligan | готська |
| λέχεται «лежить» | грецька |
| λέχος «ліжко, постіль» | грецька |
| λέκτρον | грецька |
| liggjan | давньоанглійська |
| ligen «лежати» | давньоверхньонімецька |
| liggan | давньоверхньонімецька |
| lickan | давньоверхньонімецька |
| laigim «лягаю» | давньоірландська |
| lige «постіль, ліжко, могила» | давньоірландська |
| liggja «тс.» | давньоісландська |
| лежати | давньоруська |
| лечи | давньоруська |
| ложити | давньоруська |
| *legh- «лежати» | індоєвропейська |
| lectus «тс.» | латинська |
| лежи | македонська |
| легне | македонська |
| lažaś | нижньолужицька |
| lagnuś | нижньолужицька |
| łožyś | нижньолужицька |
| leżeć | польська |
| lec | польська |
| łożyć | польська |
| ležatí | праслов’янська |
| *legti | праслов’янська |
| *ložiti | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| лежа́ть | російська |
| лечь | російська |
| ложи́ть | російська |
| лèжати | сербохорватська |
| лèћи | сербохорватська |
| лȅгнути | сербохорватська |
| поло́жити | сербохорватська |
| ležať | словацька |
| lehnuc | словацька |
| zložiť | словацька |
| ležáti | словенська |
| léčí | словенська |
| ložíti | словенська |
| лєжати | старослов’янська |
| лєѱи | старослов’янська |
| положити | старослов’янська |
| lagari «лежить» | хетська |
| ležeti | чеська |
| lehnouti | чеська |
| ložiti | чеська |
| A läk- «лежати» | ? |
лжа «неправда, брехня»
псл. lъžа ‹ *lъgja, lъžь ‹ *lъgjь, похідні від lъgati «говорити неправду»;
споріднені з лит. ст. łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)», гот. liugan «брехати», дісл. ljūga, двн. liogan, нвн. lügen, англ. lie «тс.», дісл. lygi «брехня», дангл. lyӡe, двн. lygī, нвн. Lüge «тс.», дірл. logaissi «брехун», ірл. follugaim «ховаю, затаюю», можливо, також лит. lūgóti «просити», лтс. lùgt «тс, молити; молитися», дісл. lokka «манити»;
іє. *leugh- «обманювати»;
р. [лжа], ложь, лгать, бр. ілжа́, (і)лгаць, лжывы, др. лъжа, лъжь, лъгати, п. [łża, łeż], łgać, ч. lež, lhát, слц. lož, luhať, вл. łža, łhać, нл. łža, łgaś, полаб. låzĕs «брешеш», болг. лъжа́ «неправда», лъ́жа «говорю неправду», м. лага «неправда», лаже «обманює», схв. лȃж, лàгати, лàжати, слн. lèž, lagáti, стсл. лъжа «неправда», лъжь «брехун», лъгати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лгар
лгач
«тс.»
лжець
«той, хто говорить неправду»
лжи́вий
«брехливий»
лож
ложли́вий
ло́жний
«помилковий, неправильний»«говорити неправду»
ло́жник
обли́гати
обли́гувати
«обдурювати, обманювати»
олга́ти
«тс.»
(фольк.)
олжа́
«тс.»
олжи́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lie «тс.» | англійська |
| ілжа́ (і)лгаць | білоруська |
| лжывы | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| (і)лгаць | білоруська |
| лъжа́ «неправда» | болгарська |
| лъ́жа «говорю неправду» | болгарська |
| łža | верхньолужицька |
| łhać | верхньолужицька |
| liugan «брехати» | готська |
| lyӡe | давньоанглійська |
| liogan | давньоверхньонімецька |
| lygī | давньоверхньонімецька |
| logaissi «брехун» | давньоірландська |
| ljūga | давньоісландська |
| lygi «брехня» | давньоісландська |
| lokka «манити» | давньоісландська |
| лъжа | давньоруська |
| лъжь | давньоруська |
| лъгати | давньоруська |
| *leugh- «обманювати» | індоєвропейська |
| follugaim «ховаю, затаюю» | ірландська |
| lùgt «тс, молити; молитися» | латиська |
| łúginaité «віроломний, зрадницький (зрада)» (ст.) | литовська |
| lūgóti «просити» | литовська |
| лага «неправда» | македонська |
| лаже «обманює» | македонська |
| łža | нижньолужицька |
| łgaś | нижньолужицька |
| lügen | нововерхньонімецька |
| Lüge «тс.» | нововерхньонімецька |
| låzĕs «брешеш» | полабська |
| łża | польська |
| łeż | польська |
| łgać | польська |
| lъžа | праслов’янська |
| *lъgjь | праслов’янська |
| lъgati «говорити неправду» | праслов’янська |
| *lъgja | праслов’янська |
| lъžь | праслов’янська |
| *lъgja | праслов’янська |
| lъžь | праслов’янська |
| лжа | російська |
| ложь | російська |
| лгать | російська |
| лȃж | сербохорватська |
| лàгати | сербохорватська |
| лàжати | сербохорватська |
| lož | словацька |
| luhať | словацька |
| lèž | словенська |
| lagáti | словенська |
| лъжа «неправда» | старослов’янська |
| лъжь «брехун» | старослов’янська |
| лъгати | старослов’янська |
| lež | чеська |
| lhát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України