ЛИХОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лихи́й «здатний чинити лихо; сповнений лиха, страждання; поганий, злий; [старий; чорт, диявол]; нестримно, нерозсудливо сміливий; (про коней) баский»
псл. liхъ (‹l*īkso-) «зайвий, непарний», пов’язане з lišiti «лишити»;
необґрунтоване розмежування liхъ «злий» і liхъ «зайвий» (Эндзелин СБЭ 52, 198; Преобр. І 460 – 461; Machek ESJČ 333);
непереконливе пов’язання з лит. líesas «худий» (Эндзелин СБЭ 52, 198; Baga RR I 332; Matzenauer LF 9, 204);
р. лихо́й «сміливий; (заст.) злий, недобрий, тяжкий, суворий», бр. ліхі́ «злий, недобрий; поганий, малоцінний; нещасливий; хвацький, славний», [лі́хій] «злий дух, диявол», др. лихъ «позбавлений чогось; надмірний, зайвий; смутний; злий, поганий, зіпсований» п. lichy «малоцінний; слабий, дрібний, бідний; (ст.) злий, несправедливий», ч. lichý «зайвий, непарний; лукавий; пустий», слц. lichý «фальшивий, пустий, непарний; [поганий, злий]», вл. [lichi] «порожній, лисий, вільний», нл. lichy «вільний, неодружений», болг. лих «буйний; примхливий; лукавий, підступний, злий», схв. лȗх «непарний», слн. lîh «тс.», стсл. лихъ «надмірний, зайвий; злий; позбавлений чогось»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зли́ха
«дуже»
ізли́ха
«тс.»
лихе́
«зло; [епілепсія Шух]»
ли́хо
«гидко; погано; дуже, сильно»
(присл.)
ли́хо
«біда, горе; зло»
лихова́нець
«коханець Пі; волоцюга Бі»
лихова́нка
«коханка»
лихова́нь
«залицяння, сластолюбство»
лихова́ньє
«тс.»
лихова́ти
«чинити зло Пі; лихословити, лаятись ВеЗа»
лихова́тий
«лихий»
лихови́на
«нещасливий випадок»
лиховщи́на
«важкий час»
лихо́та́
«задирливість, лиха вдача; хвацькість, завзяття Бі; злидні, гірка бідність Пі»
лихоти́тися
«ставати злим»«лаятися, клясти»
лихува́ти
«чинити зло»
лиху́н
«ледар, нероба»
ли́шенько
ли́шко
(зменш.)
ліхо́ма
«лихо, важке становище»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліхі́ «злий, недобрий; поганий, малоцінний; нещасливий; хвацький, славний» | білоруська |
| лі́хій «злий дух, диявол» | білоруська |
| лих «буйний; примхливий; лукавий, підступний, злий» | болгарська |
| lichi «порожній, лисий, вільний» | верхньолужицька |
| лихъ «позбавлений чогось; надмірний, зайвий; смутний; злий, поганий, зіпсований»«малоцінний; слабий, дрібний, бідний; (ст.) злий, несправедливий» | давньоруська |
| líesas «худий» | литовська |
| lichy «вільний, неодружений» | нижньолужицька |
| lichy | польська |
| lichy | польська |
| lichy | польська |
| liхъ «зайвий, непарний» (‹līkso-) | праслов’янська |
| lišiti «лишити» | праслов’янська |
| *līkso- | праслов’янська |
| *līkso- | праслов’янська |
| liхъ «злий» | праслов’янська |
| liхъ «зайвий» | праслов’янська |
| лихо́й «сміливий; (заст.) злий, недобрий, тяжкий, суворий» | російська |
| лȗх «непарний» | сербохорватська |
| lichý «фальшивий, пустий, непарний; [поганий, злий]» | словацька |
| lîh «тс.» | словенська |
| лихъ «надмірний, зайвий; злий; позбавлений чогось» | старослов’янська |
| lichý «зайвий, непарний; лукавий; пустий» | чеська |
лиша́й (назва ряду шкірних хвороб)
шāj, слн. lišáj;
псл. lišajь ‹ *lixějь, похідне від liхъ «злий»;
пор. р. [лихо́й] «хвороба шкіри, чиряк», [лиша́й] «зла людина; диявол, злий дух»;
хвороба, очевидно, названа за своєю дією на шкіру, можливо, також у зв’язку з давніми віруваннями, що приписують хвороби дії злого духа;
менш обґрунтована думка про зв’язок з гіпотетичним коренем псл. *liš- «червоно-жовтий» (Schuster-Šewc 851 – 852) або про спорідненість з гр. λειχήν «лишайник» (Воіsacq 567; Machek ESJČ 336; Holub – Lyer 290);
р. лиша́й, бр. ліша́й, др. лишаи, п. liszaj, ч. lišej, [lišaj], ст. lišěj, слц. нл. lišaj, вл. lišej, болг. ли́шей, м. лишай, схв. лй;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лиша́й
«тс.»
лиша́р
лишаюва́тий
«хворий на лишай »
лиши́р
«тс.»
ліша́й
«пропуск у сівбі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліша́й | білоруська |
| ли́шей | болгарська |
| lišej | верхньолужицька |
| λειχήν «лишайник» | грецька |
| лишаи | давньоруська |
| лишаj | македонська |
| lišaj | нижньолужицька |
| liszaj | польська |
| lišajь | праслов’янська |
| liхъ «злий» | праслов’янська |
| *lixějь | праслов’янська |
| *lixějь | праслов’янська |
| *liš- «червоно-жовтий» | праслов’янська |
| лихо́й «хвороба шкіри, чиряк» | російська |
| лиша́й | російська |
| лȕшāj | сербохорватська |
| lišaj | словацька |
| lišáj | словенська |
| lišáj | словенська |
| lišáj | словенська |
| lišej | чеська |
| lišaj | чеська |
| lišěj (ст.) | чеська |
| лиша́й «зла людина; диявол, злий дух» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України