ЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́ти
споріднене з лит. líeju, líeti «лити», lỹja, lýti «йти (про дощ); заливати», lytùs «дощ», лтс. lît, lîsti, liju «розливатися» литися, струмувати», liêt, leju, lêju «лити», прус. pralieiton «розлите», islīuns «вилитий», гр. ἄλεισον «посуд для вина», гот. leiþu «фруктове вино», кімр. lliant «течія, море», алб. lisë, lysë «струмок», гр. λείβω «капаю, ллю», лат. lībo «виливаю; приношу жертву»;
псл. liti, *lьjǫ «лити», *lьjati, *lějǫ;
вл. leć, нл. laś, ст. liśi, болг. ле́я, [ли́я], м. ливне «хлинути; полити, хлюпнути», схв. лȕти, стсл. излити, пролити, вълити;
іє. *lē˘i- «лити, текти»;
пов’язується також (Ondrus Slavica 1, 32 – 34) з псл. rinǫti «ринути»;
р. лить, бр. ліць, др. лити, п. lać, ст. lić, ч. слн. líti, слц. liat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лив
«витікання, виливання; [повінь]»
вилива́льник
«робітник, що виготовляє металеві предмети способом лиття»
вили́ванець
«лита фігура»
вили́ваний
вилива́ти
«видаляти рідину; виготовляти речі способом лиття; ллючи воду в нору, виганяти звіра»
виливни́й
виливни́ця
«форма для виливання розтопленого металу»
ви́ливок
«пташине яйце, внесене в м’якій оболонці, без шкаралупи; вилитий з металу напівфабрикат; [недоношена дитина; злиток]»
ви́литий
«дуже схожий на когось»
відли́в
«відтінок кольору; відплив; відливок; пристрій для спускання води»
відлива́ло
«черпак, яким вичерпують воду з човна»
відлива́льник
«робітник, який виготовляє речі способом лиття»
відлива́ти
«бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності»
відли́вка
відли́вни́й
відливни́цтво
відливни́чий
відли́вок
«виріб, виготовлений способом лиття»
вли́ва
«злива »
вли́ванє
«обливання »
вли́ваний
влива́тися
«впадати»
(про річку)
вли́вок
«передача»«передача права; акт цієї передачі»
(у сполученні в. права )
влитися
«облитися»
вліяти
«налити, влити»
до́лив
«доливання»
до́ли́вка
за́лив
«затока»
за́ли́ва
«злива; потік, що утворився внаслідок зливи; простір, покритий водою»
(Me)
залива́льник
зали́ванка
«розчин, яким що-небудь заливають»
зали́ви́стий
зали́вка
«тс.»
за́ливни́й
зали́вчастий
зали́вчисто
«заливаючись»
злив
зли́ва
злива́ння
(назва обряду над породіллею)
зли́вини
«тс.; злите з різного посуду в один»
зли́вки
«злите з різного посуду в один; [обрядове обливання породіллі]»
зливни́й
зли́вовий
зли́вок
«застиглий кусок відлитого у певну форму металу»
зли́ток
«тс.»
злиття́
леле́нути
«сильно полити, линути»
ле́я
«злива»
лєя
«повінь; розлив річки»
лива́р
лива́рний
лива́рник
лива́рня
ли́вень
«злива»
ли́вкати
«трохи лити»
ли́вни́й
«зливовий»
ливни́к
«канал, по якому розплавлений метал надходить у ливарну форму»
ливну́тися
«линутися»
ливце́м
лину́ти
литво́
«литі металеві вироби; відливки»
лите́йня
«ливарня»
лите́ць
«чавун»
ли́тий
«виготовлений способом лиття; [масивний, щільний]»
лити́на
«тс.»
ли́тися
ли́тня
«ливарня»
лиття́
«литво, литі металеві вироби»
лівни́к
«лійка»
лій
«топлений жир рогатої худоби»
лі́йка
«конус з трубкою для переливання рідини; посудина для поливання; один з видів підземних печер; черпак для виливання води; [вир; кругла яма, куди збігає вода]»
лійко́вина
«лійка; лійкоподібна дірка, нора»
лійко́вище
«простір, вкритий воронками від снарядів»
лійкува́тий
«схожий на лійку»
лійни́й
«багатий на лій»
лійни́к
«шевське мастило з лою»
лійня́
«ливарний завод; ливарна справа»
лія
«злива»
лля́ти
«лити»
лля́тий
«литий»
лої́вка
«свічка з лою»
лої́ти
«змазувати лоєм»
лой
«лій»
ло́йник
«шевське мастило»
лойова́тий
«подібний до лою»
лойови́й
лоюва́тий
«тс.»
лоюва́тіти
«ставати подібним до лою»
лоя́ний
лоя́ня
«лойова свічка»
лоя́стий
ля́ти
«тс.»
наділля́ти
«надлити»
надлива́ти
надли́ти
надля́ти
«тс.»
нали́в
«набухання від припливу соків (про плоди, зерно та ін.); пухлина на нозі у коня»
налива́йко
«наливальник; хлібний жучок, який з’являється, коли наливаються жита»
налива́льник
нали́ванка
«вид кров’яної ковбаси»
налива́ч
«наливальник»
наливе́йка
«тс.»
на́ли́вка
«солодкий спиртний напій, настояний на ягодах або фруктах»
наливни́й
«спілий, соковитий (про плоди, зерно та ін.); пристосований для перевезення рідких вантажів»
нали́вний
«налитий по вінця»
наливча́тий
«соковитий»
недо́ливок
«недолите до повної міри»
непере́ливки
«важко, скрутно, не жарти»
о́бли́ва
«ожеледиця, ожеледь] Л, Ж, [облива́ка] «тс.»
облива́льник
«хлопець, що обливає водою в обливаний понеділок»
обли́ванець
«той, якого при хрещенні обливають водою, а не занурюють у воду »
обли́ваний
(у сполученні [о. понеділок] «великодній понеділок, коли існував звичай обливати один одного водою»)
о́бливень
«ожеледь, ожеледиця»
о́бливка
«шліхта, рідина, в яку кладеться пряжа перед тканням»
о́блівень
«тс.»
облій
«проталий, вкритий водою сніг»
облу́й
«лід, що тане і обливає гілки на деревах»
отли́в
«широка дошка, яку прибивають до кінців лат, щоб вітер не зривав солому із стріхи»
перели́в
«переливання; перехід одного кольору в інший; чергування неоднакових звуків»
пере́ливка
«забава, жарт, пустощі»
переливни́й
«пов’язаний з переливанням рідини»
перели́вний
«з переливами»
переливчастий
«з переливами»
підле́ва
«соус»
підли́ва
«тс.; (спец.) рідина, розчин, яким що-небудь доливають»
підлива́ч
«ливарник»
підли́вка
«тс.»
підливни́й
поле́ва
«глазур, емаль»
поли́в
поли́в'яний
«тс.»
поли́в'яник
«гончар, що виготовляє полив’яний посуд»
поли́ва
«глазур; полив’яний посуд; злива ВеБ»
полива́йка
«лійка»
полива́лка
«тс.»
полива́лник
«діжка, в якій золять білизну, мітки»
полива́льник
«той, хто поливає»
полива́льниця
«тс. Нед; лійка Г; спеціальний посуд ткача Нед»
полива́льня
«спеціальний посуд ткача»
поли́ваний
«глазурований»
поли́ваник
«лійка, поливальниця»
поли́ванка
«поливка, поливання»
полива́нник
«діжка, в якій золять білизну»
полива́ти
«зрощувати; глазурувати (посуд)»
по́ливи
(у виразі п. вдарили в неї «у неї трапився викидень»)
по́ли́вка
«соус, підлива; [юшка; каша з тертим конопляним сім’ям; каша, залита молоком ЛексПол; рідка їжа з борошна тж»
по́ливо
«глазур; полив’яний посуд»
по́лий
«вода поверх льоду»
полі́й
«тс.; [потік, течія води; низинна місцевість, дно висохлого озера Ва]»
при́ли́в
«приплив; [злива] Нед»
прили́вка
«соус»
прилиття́
(у сполученні п. крові)
приліва́цце
«приєднуватись до гурту»
проли́в
«пролиття»
про́лив
«течія, потік; протока»
про́ливень
«злива»
проливни́й
«зливовий»
про́ливом
«переливаючись, з надлишком, через край»
пролиття́
пролій
«злива»
ро́зли́в
розли́ва
«повінь»
розлива́льний
розлива́льник
розлива́ч
розли́вка
ро́зливки
«обряд над породіллею»
розливни́й
розли́вний
«який широко розливається»
розли́вник
розли́вочний
розли́вчастий
«який часто розливається; розпливчатий, невиразний; голосний, з переливами»
узлива́ння
ули́ва
«злива»
улива́ти
«поливати; швидко тікати»
улива́тися
«впадати (про річку); [обливатися]»
ули́вень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lisë | албанська |
| lysë «струмок» | албанська |
| ліць | білоруська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leiþu «фруктове вино» | готська |
| ἄλεισον «посуд для вина» | грецька |
| λείβω «капаю, ллю» | грецька |
| лити | давньоруська |
| *lē˘i- «лити, текти» | індоєвропейська |
| lliant «течія, море» | кімрська |
| lībo «виливаю; приношу жертву» | латинська |
| lît | латиська |
| lîsti | латиська |
| liju «розливатися» | латиська |
| liêt | латиська |
| leju | латиська |
| lêju «лити» | латиська |
| líeju | литовська |
| líeti «лити» | литовська |
| lỹja | литовська |
| lýti «йти (про дощ); заливати» | литовська |
| lytùs «дощ» | литовська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| lać | польська |
| lić (ст.) | польська |
| liti | праслов’янська |
| *lьjǫ «лити» | праслов’янська |
| *lьjati | праслов’янська |
| *lějǫ | праслов’янська |
| rinǫti «ринути» | праслов’янська |
| pralieiton «розлите» | прусська |
| islīuns «вилитий» | прусська |
| лить | російська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| liat | словацька |
| líti | словенська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| líti | чеська |
Водолі́й «одне з сузір’їв Зодіака»
складне утворення з основ іменника вода́ і дієслова ли́ти;
вільний переклад наукового латинського терміна Aquarius (сузір’я Зодіака), букв. «водник»;
пор. суфіксальні форми п. Wodnik, ч. Vodnář, слц. Vodnár «Водолій», так само скальковані з латинського терміна;
р. болг. Водоле́й, бр. Вадале́й, п. рідк. Wodolej;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Вадале́й | білоруська |
| Водоле́й | болгарська |
| Wodnik | польська |
| Wodolej | польська |
| Водоле́й | російська |
| Vodnár «Водолій» | словацька |
| Vodnář | чеська |
| вода́ | ? |
| ли́ти | ? |
| суфіксальні | ? |
| Wodolej | ? |
наві́дліг «навідмаш»
форма з кінцевим г є результатом зближення деетимологізованого слова з основою ложи́ти (ліг), форми з -лив- вторинно пов’язані з основою лити;
форма ві́длів мотивується тим, що рука розмахується від лівого боку вправо;
результат ускладнення прислівника ві́длі(в) префіксом на-;
бр. [наво́дліў] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́длі
наві́ґлі
наві́длі
наві́длів
наві́длюд
нао́длив
нао́дливо
нао́длів
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наво́дліў (з укр.) | білоруська |
| ложи́ти (ліг) | українська |
| -лив- | українська |
| лити | українська |
| ві́длів | українська |
| ві́длі(в) | українська |
| на- | українська |
лева́да «присадибна ділянка землі з сінокосом, городом чи садом; [площа біля церкви О]»
запозичення з середньогрецької мови;
сгр. λιβάδιον «лука, зрошена рівнина» пов’язане з гр. λείβω «ллю, проливаю», λοιβή «узливання (на честь богів)», спорідненими з лат. lībo «справляю узливання богам, жертвую», лит. líeti «лити», лтс. liet, псл. liti «тс.», укр. ли́ти;
р. лева́да, бр. [лява́да], др. ливада «лука», п. [lewada] (з укр.), болг. лива́да, м. ливада, схв. лùвада, слн. liváda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліва́да
«квітник нагороді»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лява́да | білоруська |
| лива́да | болгарська |
| λείβω «ллю, проливаю» | грецька |
| λοιβή «узливання (на честь богів)» | грецька |
| ливада «лука» | давньоруська |
| lībo «справляю узливання богам, жертвую» | латинська |
| liet | латиська |
| líeti «лити» | литовська |
| ливада | македонська |
| lewada (з укр.) | польська |
| liti «тс.» | праслов’янська |
| лùвада | сербохорватська |
| λιβάδιον «лука, зрошена рівнина» | середньогрецька |
| liváda «тс.» | словенська |
| ли́ти | українська |
| лева́да | ? |
лека́ло «фігурна лінійка для викреслювання кривих ліній»
припущення про зв’язок з ли́ти (Горяев 184) помилкове;
первісне значення – «шаблон, по якому можна щонебудь гнути» (пор. п. krzywik «лекало», утворене від дієслова krzywić «гнути, згинати»);
пор. р. [лека́ло] «пристосування для згинання санних полозів», [ля́кий] «горбатий, сутулий, зігнутий, згорблений», стсл. сълѧкыи «зігнутий», сълѧкѫ, сълѧшти «згинати, вигинати», слн. lécati «гнути; лякати», léknoti «тс.»;
р. лекало «фігурна лінійка; шаблон для виготовлення виробів складної форми» є, мабуть, діалектною фонетичною формою замість *лякало, що може бути зведене до псл. lękǫ, lęcati «гнути, згинати»;
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лека́ло, бр. ляка́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лека́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляка́ла | білоруська |
| krzywik «шаблон, по якому можна щонебудь гнути» (пор. п. krzywik «лекало», утворене від дієслова krzywić «гнути, згинати») | польська |
| krzywić | польська |
| krzywić | польська |
| lękǫ | праслов’янська |
| lęcati «гнути, згинати» | праслов’янська |
| ля́кий «горбатий, сутулий, зігнутий, згорблений» | російська |
| лека́ло «фігурна лінійка; шаблон для виготовлення виробів складної форми» | російська |
| *лякало | російська |
| лека́ло | російська |
| lécati «гнути; лякати» | словенська |
| léknoti «тс.» | словенська |
| сълѧкыи «зігнутий» | старослов’янська |
| сълѧшти «згинати, вигинати» | старослов’янська |
| сълѧкѫ | старослов’янська |
| ли́ти | українська |
| лека́ло «пристосування для згинання санних полозів» | ? |
лей «звіробій звичайний, Нуpericum perforatum L.» (бот.)
неясне;
можливо, пов’язане з ли́ти;
назва могла мотивуватися тим, що із зламаного стебла рослини витікає криваво-червоний сік;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́ти | ? |
лима́н «затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря»
через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;
давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;
зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;
сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;
р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лима́нка
«молодий оселедець (Cluреа pontica), що живе в лимані Дніпра»
(іхт.)
лима́нник
«частина лиману»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліма́н | білоруська |
| лима́н | болгарська |
| λιμήν «тс.» | грецька |
| λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг» | грецька |
| лимень | давньоруська |
| лимѣнь | давньоруська |
| liman | кипчацька |
| liman | кипчацька |
| liman | кипчацька |
| liman | кримсько-татарська |
| liman | кримсько-татарська |
| liman | кримсько-татарська |
| līmus «бруд, мул» | латинська |
| līmus «косий, кривий» | латинська |
| līmen «поріг» | латинська |
| leja «долина, лощина» | латиська |
| λιμάνι | новогрецька |
| liman (з укр.) | польська |
| лима́н | російська |
| лùмāн «лиман; джерело; вир » | сербохорватська |
| λιμένι(ον) | середньогрецька |
| λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») | середньогрецька |
| liman (з р.) | словацька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| слима́к | українська |
| ли́ти | українська |
| liman (з р.) | чеська |
ли́тва́ «білоруси» (заст.)
запозичення з литовської мови;
лит. Lietuvá «Литва», lietùvis «литовець» (лтс. leĩtis «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
висловлювалось припущення про зв’язок з назвою річки Léita, Leĩte, п. *Lyta (Litjezioro), яку виводять від líeti, líeja «лити», lýti «дощити», lỹja «йде дощ», споріднених з псл. liti, укр. ли́ти (Otrębski Gramatyka języka litewskiego I З – 7; LP 9, 27);
зіставлялося з лат. lītus «берег моря», яке разом з лат. lībo «виливаю, роблю узливання» пов’язується з іє. *lei- «текти»;
сумнівне припущення (Šachmatov AfSlPh 33, 81 – 82) про кельтське походження;
перенесення назви литви́н на білорусів і українців-поліщуків відбулось у XIII – XVIII ст., коли відповідні частини східнослов’янських територій належали до складу Великого князівства литовського;
р. литви́н (заст.) «литовець», бр. літві́н «тс.», др. литъва (зб.) «литовський народ», п. Litwin «литовець», ч. Litvan, Litevec, слц. Litovec, Litovčan, вл. Litwjan, болг. лито́вец, м. литванец, схв. Литвáнац, слн. Lítovec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ли́тва́
«литовська земля»
литви́н
«литовець; поліщук; білорус»
(заст.)
литвиненко
«син білоруса»
(заст.)
литвинівна
«дочка білоруса»
(заст.)
литвинчук
«хлопчик-білорус»
(заст.)
лито́вець
«представник литовського народу»
лито́вка
«представниця литовського народу; (заст.) білоруска»
лицови́н
«литовець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| літві́н «тс.» | білоруська |
| лито́вец | болгарська |
| Litwjan | верхньолужицька |
| литъва «литовський народ» (зб.) | давньоруська |
| *lei- «текти» | індоєвропейська |
| lītus «берег моря» | латинська |
| lībo «виливаю, роблю узливання» | латинська |
| leĩtis | латиська |
| leĩtis | латиська |
| leĩtis | латиська |
| leĩtis | латиська |
| leĩtis | латиська |
| Lietuvá «Литва» | литовська |
| lietùvis «литовець» (лтс. leĩtis «тс.») | литовська |
| Léita | литовська |
| líeja «лити» | литовська |
| lýti «дощити» | литовська |
| lỹja «йде дощ» | литовська |
| Leĩte | литовська |
| líeti | литовська |
| Leĩte | литовська |
| líeti | литовська |
| Leĩte | литовська |
| líeti | литовська |
| Leĩte | литовська |
| литванец | македонська |
| *Lyta | польська |
| Litjezioro | польська |
| Litjezioro | польська |
| Litwin «литовець» | польська |
| liti | праслов’янська |
| литви́н «литовець» (заст.) | російська |
| Литвáнац | сербохорватська |
| Litovec | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Litovčan | словацька |
| Lítovec «тс.» | словенська |
| ли́ти | українська |
| литви́н | українська |
| Litvan | чеська |
| Litevec | чеська |
| Litevec | чеська |
| Litevec | чеська |
| Litevec | чеська |
| Litevec | чеська |
| Litevec | чеська |
ли́тку́п «могорич після завершення торговельної операції»
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. lītkouf, снн. lītkōp (нвн. Leihkauf) є складним утворенням з основ іменника līt «фруктове вино», що відповідає двн. līd, днн. дфриз. līth, дангл. дісл. lið, гот. leiþu «тс.», спорідненим з лат. lītūs «берег», лит. lytùs «дощ», укр. ли́ти, і дієслова kouf-, kōp- (нвн. kaufen «купувати»), звідки укр. купи́ти, купува́ти;
звичай могоричу виник з давніх актів жертвопринесення богам і духам предків з нагоди взаємовигідного обміну;
р. [ли́тки, ли́пки] «тс.», п. [litkup] «тс.; подарунок покупцеві від продавця», [litek, lidkup, lindkup, litkowe], ст. lintkup «тс.», ч. litkup «завдаток; продаж у розстрочку; могорич», [litka], вл. нл. litkup «тс.», схв. лȕков, лȕково «могорич», ст. likuf, слн. líkof «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| litkup «тс.» | верхньолужицька |
| leiþu «тс.» | готська |
| lið | давньоанглійська |
| līd | давньоверхньонімецька |
| lið | давньоісландська |
| līth | давньонижньонімецька |
| līth | давньофризька |
| lītūs «берег» | латинська |
| lytùs «дощ» | литовська |
| litkup «тс.» | нижньолужицька |
| līt | нововерхньонімецька |
| Leihkauf | нововерхньонімецька |
| līt | нововерхньонімецька |
| Leihkauf | нововерхньонімецька |
| līt | нововерхньонімецька |
| Leihkauf | нововерхньонімецька |
| kaufen | нововерхньонімецька |
| līt | нововерхньонімецька |
| Leihkauf | нововерхньонімецька |
| litkup «тс.; подарунок покупцеві від продавця» | польська |
| litek | польська |
| lidkup | польська |
| lindkup | польська |
| litkowe | польська |
| lintkup «тс.» (ст.) | польська |
| ли́пки «тс.» | російська |
| лȕков | сербохорватська |
| лȕково «могорич» | сербохорватська |
| likuf (ст.) | сербохорватська |
| lītkouf | середньоверхньнімецька |
| lītkōp «фруктове вино» (нвн. Leihkauf) | середньонижньонімецька |
| kouf- | середньонижньонімецька |
| kōp- (нвн. kaufen «купувати») | середньонижньонімецька |
| líkof «тс.» | словенська |
| ли́ти | українська |
| купи́ти | українська |
| купува́ти | українська |
| litkup «завдаток; продаж у розстрочку; могорич» | чеська |
| litka | чеська |
| ли́тки | ? |
лито́ня «частина шлунка жуйних тварин, що вживається для сквашування молока»
не зовсім ясне;
вважається спорідненим з укр. [ялити́] «нутрощі»;
припускалася також можливість зв’язку з ли́ти («те, що наливається в кишки» – Holub – Кор. 151);
р. [лито́нья] «третій шлунок жуйних»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лито́нья «третій шлунок жуйних» | російська |
| ялити́ «нутрощі» | українська |
| ли́ти («те, що наливається в кишки» -- Holub -- Кор. 151) | українська |
лю́жить «іде сильний дощ, злива»
очевидно, результат видозміни форм [плю́жить (пля́жить), плю́щить] «тс.», зближених з основами ли́ти (ллє), [в’юга́] та iн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'ю́жіть
дю́жить
«тс.»
лю́шить
лю́щить
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плю́жить «тс.» (пля́жить), плю́щить] | українська |
| ли́ти (ллє) | українська |
| в'юга́ | українська |
| ллє | українська |
| пля́жить | українська |
| плю́щить | українська |
полува́вниця «маленька діжка (на ніжках, з отвором у дні, заткнутим чопом) для зоління ниток»
неясне;
можливо, результат видозміни назви *поливал(ь)ниця, пов’язаної з полива́ти, ли́ти;
може бути зіставлене і з [полу́йка] «бочка (меду тощо)»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *поливал(ь)ниця | українська |
| полива́ти | українська |
| ли́ти | українська |
| полу́йка «бочка (меду тощо)» | українська |
улє́йка «одна з чотирьох переборок у казані ставника, яким направляється риба в прижим»
рибальський термін неясного походження;
можливо, пов’язаний з ли́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́ти | українська |
ли́врити «погано читати»
неясне;
можливо, пов’я́зане з болг. [ли́вря се] «базікати, верзти нісенітницю; кривлятися, ламатися», яке не зовсім переконливо виводиться (БЕР III 392) від [лив] «кривий» ‹ лих «примхливий»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́вря се «базікати, верзти нісенітницю; кривлятися, ламатися» | болгарська |
| лив «кривий» | болгарська |
| лих «примхливий» | болгарська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України