ЛИСТВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́ства «шпонка, кріпильна деталь у вигляді стержня, що запобігає переміщенню з’єднуваних нею частин механізму, конструкцій та ін. О; частина снувалки»
ототожнення з ли́штва «облямівка» та ін. і виведення всієї змішаної сукупності слів від свн. līste (нвн. Leiste) «облямівка, кайма» (Фасмер II 507; Sławski IV 287 – 288; Machek ESJČ 336) здається помилковим;
ряд первісних значень належних сюди запозичених слов’янськими мовами слів, пов’язаних із значеннями «колодка, копил», зберігається в фонетично видозмінених формах, зближених з назвами лисиці і лиса;
двн. leist «шевська колодка, копил» (свн. leist, нвн. Leist(en) «тс.») споріднене з дангл. lāst (lǣst) «слід (ноги), копил», англ. last «копил», дісл. leistr «нога, панчоха», гот. laists «слід, мета», laistjan «іти слідом»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
бр. [лі́штва] «поперечна жердина у плоті», п. listwa «планка, вузька довга дощечка як ущільнення, підставка», ч. [lišta] «клин, що вкладався в щілини між колодами рубленої будівлі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́ствиця
«частина витушки (яка утримує інші деталі)»
ли́стовець
«товста жердина над полозом саней, до якої прикріплюються копили»
листо́вник
«інструмент для припасовування обода колеса»
ли́штва
«поздовжній брусок стулчастого вікна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| last «копил» | англійська |
| лі́штва «поперечна жердина у плоті» | білоруська |
| laists «слід, мета» | готська |
| laistjan «іти слідом» | готська |
| lāst «слід (ноги), копил» (lǣst) | давньоанглійська |
| lǣst | давньоанглійська |
| leist «шевська колодка, копил»«тс.» (свн. leist, нвн. Leist(en) | давньоверхньонімецька |
| leistr «нога, панчоха» | давньоісландська |
| Leiste | нововерхньонімецька |
| Leist(en) | нововерхньонімецька |
| listwa «планка, вузька довга дощечка як ущільнення, підставка» | польська |
| līste «облямівка, кайма» (нвн. Leiste)(Фасмер II 507; Sławski IV 287 -- 288; Machek ESJČ 336) | середньоверхньнімецька |
| leist | середньоверхньнімецька |
| ли́штва «облямівка» | українська |
| lišta «клин, що вкладався в щілини між колодами рубленої будівлі» | чеська |
лист «орган рослини; шматок тонкого матеріалу; письмова кореспонденція»
псл. listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ);
найближче споріднене з лит. laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція», лтс. laiska «лист на стеблі льону», laiksne «латаття»;
дальші зв’язки непевні;
зіставлялося з дінд. liśáti, riśáti «щипає, відриває», lēṣṭuḥ «грудка землі», ос. list «тріска» (Pedersen IF 5, 79; Petersson Ar. Arm. St. 91 – 92), з лит. lýsti (лтс. liẽst) «худнути» (Vaillant Gr. comp. II 1, 120);
р. болг. м. лист, бр. ліст, др. листъ «лист рослини, книги; грамота», п. liść «лист рослини», list «письмова кореспонденція», ст. list «тс.; картка; лист рослини», ч. слц. вл. нл. слн. list, полаб. lai̯st, схв. лȗст, стсл. листъ (рослини; для писання);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безли́стий
збезли́стити
збезли́стілий
збезли́стіти
ли́ставий
«листяний»
листа́ж
листа́ти
листа́тий
листа́ч
«якась кімнатна рослина»
листв'яκ
листв'яник
листва́
ли́ственик
«листяний ліс»
листви́тися
«лежати шарами, слоїтися»
листвя́ни́й
листико́вий
«листяний»
листина
«лист»
листи́стий
«пластинкоподібний; листяний»
листі́вка
листкова́тий
«листоподібний, листяний»
листко́вий
«тс.; (кул.) який ділиться на окремі тонкі шари»
(про тісто)
листова́тий
«з листям»
листове́
«плата за лист»
листо́ви́й
листови́нє
«листоподібні органи деяких живих організмів»
листо́вний
листо́вно
листо́вня
«зібрання листів, портфель»
листо́к
листува́ння
ли́стя
листяни́й
листя́ник
листя́нка
«те. »
листя́стий
«листяний»
при́ли́сток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліст | білоруська |
| лист | болгарська |
| list | верхньолужицька |
| liśáti | давньоіндійська |
| riśáti «щипає, відриває» | давньоіндійська |
| lēṣṭuḥ «грудка землі» | давньоіндійська |
| листъ «лист рослини, книги; грамота» | давньоруська |
| laiska «лист на стеблі льону» | латиська |
| laiksne «латаття» | латиська |
| liẽst | латиська |
| laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція» | литовська |
| lýsti «худнути» (лтс. liẽst)(Vaillant Gr. comp. II 1, 120) | литовська |
| лист | македонська |
| list | нижньолужицька |
| list «тріска» | осетинська |
| lai̯st | полабська |
| liść «лист рослини»«письмова кореспонденція» | польська |
| list «лист рослини»«письмова кореспонденція» | польська |
| list «тс.; картка; лист рослини» (ст.) | польська |
| listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ) | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| лист | російська |
| лȗст | сербохорватська |
| list | словацька |
| list | словенська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листъ (рослини; для писання) | старослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| list | чеська |
ли́ста «список, реєстр»
початкове значення слова – «список, реєстр у формі вузької смуги»;
фр. liste «тс.» походить від іт. lista «тс.; смуга», яке через слат. lista зводиться до двн. līsta «кайма, край» (свн. līste «тс.», нвн. Leiste «планка, брусок; кайма»), звідки також укр. ли́ства, ли́штва;
через посередництво польської мови запозичено з французької;
п. ч. ст. слц. вл. lista, болг. м. ли́ста, схв. лȕста, слн. lísta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́ста | болгарська |
| lista | верхньолужицька |
| līsta «кайма, край» (свн. līste «тс.», нвн. Leiste «планка, брусок; кайма») | давньоверхньонімецька |
| lista «тс.; смуга» | італійська |
| ли́ста | македонська |
| Leiste | нововерхньонімецька |
| lista | польська |
| лȕста | сербохорватська |
| līste | середньоверхньнімецька |
| lista | середньолатинська |
| lista | словацька |
| lísta | словенська |
| ли́ства | українська |
| ли́штва | українська |
| liste «тс.» | французька |
| lista (ст.) | чеська |
ли́штва «вишивка у вигляді прямої гладі; кайма; обшивка одягу (звичайно його нижньої частини); планка на прорізі вікна або дверей, наличник; [бокова планка на віці скрині]»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
свн. līste (нвн. Leiste) «край, борт, рубець» споріднене з дісл. līsta, снн. дангл. līste, англ. list «межа, бар’єр, перегородка, край», далі з алб. l’еө «піднятий край ділянки землі»;
р. [лиштва́] «планка; підкладка під поділ плаття; вишивка на кінцях виробу», бр. лі́штва «накладна планка; підшивка», п. listwa «планка; тасьма; виступ, край», [lisztwa] «тасьма», ч. слц. lišta «планка; багет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
залишто́вник
«залізна смуга, що охоплює лиштву на скрині»
ли́ства
«обшивка нижньої частини спідниці зсередини»
(Ме)
лиштвува́ти
«підшивати лиштву»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| l'еө «піднятий край ділянки землі» | албанська |
| list «межа, бар’єр, перегородка, край» | англійська |
| лі́штва «накладна планка; підшивка» | білоруська |
| līste | давньоанглійська |
| līsta | давньоісландська |
| Leiste | нововерхньонімецька |
| Leiste | нововерхньонімецька |
| listwa «планка; тасьма; виступ, край» | польська |
| lisztwa «тасьма» | польська |
| лиштва́ «планка; підкладка під поділ плаття; вишивка на кінцях виробу» | російська |
| līste «край, борт, рубець» (нвн. Leiste) | середньоверхньнімецька |
| līste | середньонижньонімецька |
| lišta «планка; багет» | словацька |
| lišta «планка; багет» | чеська |
чемерства́ «велика кількість, натовп; велика родина»
очевидно, виникло на основі запозиченого з польської мови [ciemierwa] «велика кількість (людей або тварин)»;
суфікс -в(а) замінено на -ств(а) під впливом збірних листва́ і под;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ciemierwa «велика кількість (людей або тварин)» | ? |
| -в(а) | ? |
| -ств(а) | ? |
| листва́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України