ЛИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́ста «литка»
Mikl. EW 177 – 178;
Bern. I 752;
Skok II 308;
Holub – Kop. 213;
Brückner 315;
Sławski V 428 – 429;
Преобр. І 484 – 485;
псл. lystъ, lysto, lysta ‹ *lyd-t-, *lyt-t-, похідне від lyda «литка».- – Фасмер II 542;
р. [лы́сто] «литка», др. лысто, п. [łysta], ст. łyst, слц. [lyst], м. лист, схв. лȗст «тс.», слн. [listánjǝk] «литка; дошка у плузі, яка розпушує землю», стсл. лысто «гомілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
листка
«тс.»
листкови́й
«голінна кістка»
(у сполученні [листкова кість] (анат.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лысто | давньоруська |
| лист | македонська |
| łysta | польська |
| łyst (ст.) | польська |
| lystъ | праслов’янська |
| lysto | праслов’янська |
| *lyd-t- | праслов’янська |
| *lyt-t- | праслов’янська |
| lyda | праслов’янська |
| lysta | праслов’янська |
| лы́сто «литка» | російська |
| лȗст «тс.» | сербохорватська |
| lyst | словацька |
| listánjǝk «литка; дошка у плузі, яка розпушує землю» | словенська |
| лысто «гомілка» | старослов’янська |
ли́ста «список, реєстр»
через посередництво польської мови запозичено з французької;
фр. liste «тс.» походить від іт. lista «тс.; смуга», яке через слат. lista зводиться до двн. līsta «кайма, край» (свн. līste «тс.», нвн. Leiste «планка, брусок; кайма»), звідки також укр. ли́ства, ли́штва;
початкове значення слова – «список, реєстр у формі вузької смуги»;
п. ч. ст. слц. вл. lista, болг. м. ли́ста, схв. лȕста, слн. lísta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́ста | болгарська |
| lista | верхньолужицька |
| līsta «кайма, край» (свн. līste «тс.», нвн. Leiste «планка, брусок; кайма») | давньоверхньонімецька |
| lista «тс.; смуга» | італійська |
| ли́ста | македонська |
| Leiste | нововерхньонімецька |
| lista | польська |
| лȕста | сербохорватська |
| līste | середньоверхньнімецька |
| lista | середньолатинська |
| lista | словацька |
| lísta | словенська |
| ли́ства | українська |
| ли́штва | українська |
| liste «тс.» | французька |
| lista (ст.) | чеська |
листве́нниця «модрина, Larix Mill.» (бот.)
можливо, запозичення з російської мови;
назва зумовлена, очевидно, тим, що модрина на зиму скидає хвою, подібно до листяних порід;
похідне утворення від лист;
р. ли́ственница, [листа́], бр. лісто́ўніца, болг. ли́ственица (з р., БЕР III 426), схв. лиственица;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лісто́ўніца | білоруська |
| ли́ственица (з р., БЕР III 426) | болгарська |
| ли́ственница | російська |
| листа́ | російська |
| лиственица | сербохорватська |
| лист | українська |
ли́стка «ікра риб»
очевидно, пов’язане з [ли́ста] «литка» (пор. п. [łysta] «литка», р. икра́ «литка»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łysta | польська |
| икра́ | російська |
| ли́ста «литка» (пор. п. [łysta] «литка», р. икра́ «литка») | українська |
лист «орган рослини; шматок тонкого матеріалу; письмова кореспонденція»
дальші зв’язки непевні;
псл. listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ);
найближче споріднене з лит. laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція», лтс. laiska «лист на стеблі льону», laiksne «латаття»;
зіставлялося з дінд. liśáti, riśáti «щипає, відриває», lēṣṭuḥ «грудка землі», ос. list «тріска» (Pedersen IF 5, 79; Petersson Ar. Arm. St. 91 – 92), з лит. lýsti (лтс. liẽst) «худнути» (Vaillant Gr. comp. II 1, 120);
р. болг. м. лист, бр. ліст, др. листъ «лист рослини, книги; грамота», п. liść «лист рослини», list «письмова кореспонденція», ст. list «тс.; картка; лист рослини», ч. слц. вл. нл. слн. list, полаб. lai̯st, схв. лȗст, стсл. листъ (рослини; для писання);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безли́стий
збезли́стити
збезли́стілий
збезли́стіти
ли́ставий
«листяний»
листа́ж
листа́ти
листа́тий
листа́ч
«якась кімнатна рослина»
листв'яκ
листв'яник
листва́
ли́ственик
«листяний ліс»
листви́тися
«лежати шарами, слоїтися»
листвя́ни́й
листико́вий
«листяний»
листина
«лист»
листи́стий
«пластинкоподібний; листяний»
листі́вка
листкова́тий
«листоподібний, листяний»
листко́вий
«тс.; (кул.) який ділиться на окремі тонкі шари»
(про тісто)
листова́тий
«з листям»
листове́
«плата за лист»
листо́ви́й
листови́нє
«листоподібні органи деяких живих організмів»
листо́вний
листо́вно
листо́вня
«зібрання листів, портфель»
листо́к
листува́ння
ли́стя
листяни́й
листя́ник
листя́нка
«те. »
листя́стий
«листяний»
при́ли́сток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліст | білоруська |
| лист | болгарська |
| list | верхньолужицька |
| liśáti | давньоіндійська |
| riśáti «щипає, відриває» | давньоіндійська |
| lēṣṭuḥ «грудка землі» | давньоіндійська |
| листъ «лист рослини, книги; грамота» | давньоруська |
| laiska «лист на стеблі льону» | латиська |
| laiksne «латаття» | латиська |
| liẽst | латиська |
| laĩškas «лист рослини; картка; письмова кореспонденція» | литовська |
| lýsti «худнути» (лтс. liẽst)(Vaillant Gr. comp. II 1, 120) | литовська |
| лист | македонська |
| list | нижньолужицька |
| list «тріска» | осетинська |
| lai̯st | полабська |
| liść «лист рослини»«письмова кореспонденція» | польська |
| list «лист рослини»«письмова кореспонденція» | польська |
| list «тс.; картка; лист рослини» (ст.) | польська |
| listъ «лист рослини; шматок тонкого матеріалу» (‹*leistu-, первісна u-основа, пор. стсл. листвьѥ, цсл. листвьнъ) | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| *leistu- | праслов’янська |
| лист | російська |
| лȗст | сербохорватська |
| list | словацька |
| list | словенська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листвьѥ | старослов’янська |
| листъ (рослини; для писання) | старослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| листвьнъ | церковнослов’янська |
| list | чеська |
нали́сник «тонкий млинець, в який загортається якась начинка; [кукурудзяний корж, печений на капустяному листі, млинець Ж]»
такому зближенню сприяло те, що деякі борошняні вироби випікались на листі рослин;
результат видозміни деетимологізованої форми [на́лісник], зближеної з іменником лист;
р. нали́стник «налисник», бр. налі́снік «млинець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нали́стник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| налі́снік «млинець» | білоруська |
| нали́стник «налисник» | російська |
| на́лісник | українська |
| лист | українська |
ли́стень «гриб Agaricia» (бот.)
похідні утворення від лист, листо́к;
назви цих грибів пояснюються будовою їх гіменофору, що має форму пластинок;
очевидно, назви є частковими кальками нвн. Blätterpilz «тс.» (букв. «листковий гриб»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
листочниця
«гриб Agaricus L. »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Blätterpilz «тс.» (букв. «листковий гриб») | нововерхньонімецька |
| лист | українська |
| листо́к | українська |
листові́йка «Tortrix L. (метелик, гусінь якого живе в листках, скручуючи їх у трубочку або пакет)» (зоол.)
складне утворення з лист і ви́ти, очевидно, калька р. листовёртка або н. Blattwickler «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
листови́йка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Blattwickler «тс.» | німецька |
| листовёртка | російська |
| лист | українська |
| ви́ти | українська |
листопруг «латаття, Nymphaea L.» (бот.)
не зовсім ясне складне утворення з іменника лист і другого компонента пруг, можливо, замість давнішого круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лист | українська |
| пруг | українська |
| круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття) | українська |
скосолист «бегонія, Begonia L.» (бот.)
складне утворення з основ дієслова скоси́ти(ся) «стати косим» та іменника лист;
назва зумовлена косо-серцевидною, нерівнобокою формою листків бегонії;
щодо префіксального с- пор. [скосогі́р] замість косогі́р;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скоси́ти(ся) «стати косим» | українська |
| лист | українська |
| косогі́р | українська |
| скосогі́р | ? |
падоли́ст «листопад; опале листя»
очевидно, результат видозміни форми *падилист «тс.», утвореної з дієслова па́дати в наказовому способі та іменника лист, під впливом форми зі сполучним о в листопа́д;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *падилист «тс.» | українська |
| па́дати | українська |
| лист | українська |
| листопа́д | українська |
пали́стка «листяний слимак, Phyllirhoё» (зоол.)
назва зумовлена способом життя цих слимаків, які за допомогою щупальців присмоктуються до листя;
похідне утворення від лист;
р. листовица;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| листовица | російська |
| лист | українська |
підли́сник «копитняк європейський, Asarum europaeum L.» (бот.)
похідне утворення від лист;
назва зумовлена тим, що ця рослина перезимовує під покривом з опалого листя (Нейштадт 206);
окремі звукові форми виникли внаслідок зближення з ліс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підлісник
подлєсник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лист | українська |
| ліс | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України