ЛИПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́па «Tilia L.» (бот.)
менш обґрунтоване зіставлення з лит. liepsnà «полум’я», дінд. limpáti «запалює» (Löwenthal AfSlPh 37, 381);
псл. lipa «липа»;
споріднене з лит. líepa, líepe, лтс. líẽpa, liepe «тс.», прус. lеір (у топонімі Leipiten);
балтосл. *lḗірā, очевидно, пов’язане з псл. *lьpěti, *lьpnǫti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
назва може бути зумовлена липким соком липи або слизькуватим, липким ликом;
р. м. ли́па, бр. лі́па, др. липа, п. слц. вл. нл. lipa, ч. слн. lípa, полаб. lаi̯ро, болг. липа́, [ли́па] «липове лико», схв. лȕпа, стсл. липа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лип'я́
«липи»
(зб.)
лип'я́нка
«діжка з липового дерева; вид грибів»
ли́пець
«липовий мед; напій з цього меду»
липина́
«липовий ліс»
ли́пина
«липове дерево; [липовий ліс; тріски; скіпа, лучина О]»
ли́пиці
«насіння липи»
липишня́к
«липовий ліс»«діжка з липового дерева; [вулик з липового дерева; липова дошка Ж; діжка для меду Ba]»
ли́пка
«липова кора»
липни́к
«липовий гай; липовий мед; обсаджене липами кладовище Ж»«липовий ліс; [липовий мед]»
ли́пові
ли́повка
«посудина для липового меду»
липо́вник
«діжка, вулик з липового дерева»
підли́пки
«вид грибів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *lḗірā | балтослов’янська |
| лі́па | білоруська |
| липа́ | болгарська |
| ли́па «липове лико» | болгарська |
| lipa | верхньолужицька |
| limpáti «запалює» | давньоіндійська |
| липа | давньоруська |
| liepsnà «полум’я» | литовська |
| líepa | литовська |
| líepe | литовська |
| líẽpa | литовська |
| liepe «тс.» | литовська |
| ли́па | македонська |
| lipa | нижньолужицька |
| lаi̯ро | полабська |
| lipa | польська |
| lipa «липа» | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| *lьpnǫti | праслов’янська |
| lеір (у топонімі Leipiten) | прусська |
| Leipiten | прусська |
| Leipiten | прусська |
| ли́па | російська |
| лȕпа | сербохорватська |
| lipa | словацька |
| lípa | словенська |
| липа | старослов’янська |
| ли́пнути | українська |
| ліпи́ти | українська |
| lípa | чеська |
ли́па «довгий човен»
очевидно, результат перенесення назви дерева ли́па (пор. дуб «вид човна»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
липова́н
«невеликий безкільовий рибальський човен»
лупува́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па (пор. дуб «вид човна») | українська |
| дуб | українська |
ли́півка «сорт дині»
неясне;
не виключена можливість зв’язку з ли́па;
пор. дубі́вка, р. дубо́вка, що походять від дуб;
р. [липовка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дубо́вка | російська |
| липовка «тс.» | російська |
| ли́па | українська |
| дубі́вка | українська |
| дуб | українська |
ли́пка «ручка серпа, липова або вербова»
назва зумовлена породою дерева, з якого переважно робляться ручки;
похідне утворення від ли́па;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па | українська |
липка «абутилон, канатник, Abutilon Avicennae Gaertn. » (бот.)
похідне від ли́па;
назва зумовлена тим, що листя деяких видів канатника схоже на листя липи (пор. синонімічну наукову назву даного виду Sida tilifolia Tisch., де tilifolia означає «липолиста» (з лат. tilia «липа» і folium «лист»);
схв. ли̏пица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
липочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли̏пица «тс.» | сербохорватська |
| ли́па | українська |
ли́пка «буркун жовтий, Меlilotus officinalis (L.) Desr. ВеНЗн, Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. (Spiraea filipendula L.)» (бот.)
назва зумовлена тим, що в народній медицині й побуті рослини використовуються подібно до липи;
похідне утворення від ли́па;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́па | українська |
лис «Canis vulpes L.» (зоол.)
псл. lisъ, lisa, lisica;
загальноприйнятої етимології не має;
можливо, споріднене з лтс. lapsa «лис», лит. lãpė, прус. lape, дінд. lopāśá, гр. ἀλώπηξ, лат. volpes, vulpes «тс.» (іє. *leips-);
виводиться також від псл. lis- (liš-) «червоно-жовтий», яке вбачається в р. [ли́сый] «рижий, жовтий», ч. [liša] «полум’я» (Schuster-Šewc 853 – 854);
зіставляється з лихи́й (Pedersen IF 5, 33), з ли́па (з первісним значенням «розбійник») (Uhlenbeck РВrВ 26, 302), з нвн. [lins] «тихо» (Bern. IF 8, 286);
складність встановлення індоєвропейської праформи пояснюється тим, що назва лисиці, очевидно, видозмінювалася в різних мовах під впливом табу;
р. лис, лиса́, лиси́ца, бр. ліс, ліса́, лісі́ца др. лисъ, лисица, п. lis, lisica, ч. liška «лис, лисиця», ст. lisa, слц. líška, вл. нл. liška, полаб. léiska, leiseitzja, болг. лиси́ца, м. лиса, лисица «тс. », схв. лȗс, ли́сац «лис», лùсица «лисиця», слн. [lìs], lisíca, стсл. лисъ, лиса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́са́
«лисиця»
лиса́к
«лис»
лисеня́
ли́си
«лисяче хутро»
(мн.)
лиси́ха
«лисиця»
лиси́ця
лисича́
«лисеня»
лисиченя́
лиси́чий
лиси́чити
«хитрувати»
лиси́ччин
лисиччу́к
«тс.»
ли́сій
ли́ска
«лисичка»
ли́совий
лисови́н
«лис»
лисо́к
«молодий лис»
лису́н
«лис»
лисю́ра
«лисяче хутро»
лися́
«лисеня»
ли́сячий
підлиси́куватися
«підлещуватися »
пі́длисок
«молодий лис»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліс | білоруська |
| ліса́ | білоруська |
| лісі́ца | білоруська |
| лиси́ца | болгарська |
| liška | верхньолужицька |
| ἀλώπηξ | грецька |
| lopāśá | давньоіндійська |
| лисица | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| volpes | латинська |
| vulpes «тс.» (іє. *leips-) | латинська |
| lapsa «лис» | латиська |
| lãpė | литовська |
| лиса | македонська |
| лисица «тс. » | македонська |
| liška | нижньолужицька |
| lins «тихо» | нововерхньонімецька |
| léiska | полабська |
| leiseitzja | полабська |
| lis | польська |
| lisica | польська |
| lisъ | праслов’янська |
| lisa | праслов’янська |
| lisica | праслов’янська |
| lis- «червоно-жовтий» (liš-) | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| lape | прусська |
| ли́сый «рижий, жовтий» | російська |
| лис | російська |
| лиса́ | російська |
| лиси́ца | російська |
| лȗс | сербохорватська |
| ли́сац «лис» | сербохорватська |
| лùсица «лисиця» | сербохорватська |
| líška | словацька |
| lìs | словенська |
| lisíca | словенська |
| лисъ | старослов’янська |
| лиса | старослов’янська |
| лихи́й | українська |
| ли́па (з первісним значенням «розбійник»)(Uhlenbeck РВrВ 26, 302) | українська |
| liša «полум’я» | чеська |
| liška «лис, лисиця» | чеська |
| lisa (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України