ЛИНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́нути «плавно, легко летіти; нестись; литись (про звуки)»
припускається також (Ondrus Slavica I, 32 – 34) давній генетичний вв’язок з ринути. – Див. ще леті́ти, ли́ти, пливти́. – Пор. ри́нути;
очевидно, результат контамінації слів ли́ти(сь), лину́ти, леті́ти і пли́нути «плисти»;
п. ст. łynąć «потекти струменем; виливати» (з укр.), linąć «тс.», слц. [linuć] «нестись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долина́ти
линь
«плавний рух»
(поет.)
полегну́ти
полену́ти
полина́ти
полину́ти
«полетіти; потекти»
улену́ти
«полетіти геть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| łynąć «потекти струменем; виливати»«тс.» (з укр.), linąć, (ст.) | польська |
| linąć (ст.) | польська |
| linuć «нестись» | словацька |
| ли́ти(сь) | українська |
| лину́ти | українська |
| леті́ти | українська |
| пли́нути | українська |
лин «прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом, Tinca tinca L.» (іхт.)
псл. linъ, linjь «лин»;
споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;
балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;
назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;
можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);
менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);
р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лен
лень
«тс.»
ли́ник
лини́на
лино́к
линча́
«маленький лин»
линь
«лин»
лін
лінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *līn-a | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| лінь | білоруська |
| лин | болгарська |
| lin(ak) | верхньолужицька |
| λινεύς «морська риба» | грецька |
| slíw «тс.» | давньоанглійська |
| slīo | давньоверхньонімецька |
| slӯ | давньоісландська |
| *(s)lei- «слизький, липкий» | індоєвропейська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lýnas | литовська |
| линар | македонська |
| lin | нижньолужицька |
| Schleie «лин» | нововерхньонімецька |
| lin | польська |
| linъ | праслов’янська |
| linjь «лин» | праслов’янська |
| *lipnь | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| linis «тс.» | прусська |
| линь | російська |
| лин | російська |
| лень | російська |
| ленёк | російська |
| ленок | російська |
| алень | російська |
| лȗњ | сербохорватська |
| лùњāк | сербохорватська |
| lȉn (ст.) | сербохорватська |
| lien | словацька |
| línj(ak) «тс.» | словенська |
| линя́ти | українська |
| lín | чеська |
| líň (ст.) | чеська |
поли́н «Artemisia L.» (бот.)
мало обґрунтоване пов’язання з стсл. плѣвeлъ «бур’ян, плевели», др. половелъ «тс.» (Соболев-ский ЖМНП 1886, вересень, 146), а також зближення з псл. *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий», р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий» за біло-сірим, сивим кольором квіток полину (Преобр. ІІ 103);
слов’янські назви полину зіставляють іноді з лтс. реlane «полин», реlẽjums, але воно, як і лит. реlỹnas «тс.», вважається слов’янським запозиченням (Mühl.–Endz. ІІІ 194);
назва могла бути зумовлена своєрідним гострим запахом і гірким смаком полину або тим, що у давнину (і навіть тепер в Азії) полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій;
найбільш прийнятне пов’язання з псл. роlěti «палати, горіти», роlěno «поліно», раliti «палити»;
псл. реlynъ (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) «полин»;
переконливої етимології немає;
р. полы́нь «полин», [полын], полы́нка, [полыно́к, полыня, пелынка], бр. палы́н, др. пелынъ, пелынь, п. ріоłun, ст. ріоłyn, ч. реlyněk, [реlun, реluň, pelyň, роlének, роlín, раlín], слц. раlina, реlinek, [роlynok] «тс.», вл. роłоn «полин гіркий», нл. роłyn, роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», полаб. реlainĕ (реłåˊіn) «полин гіркий», болг. пели́н «тс.; вино, настояне на полині», м. пелин «полин гіркий; отрута», схв. пѐлен «полин», пѐлин, пѐлим «тс.; [шавлія]», слн. рêlin «полин», стсл. пeлынъ «полин гіркий», пeлѣнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
линь
палинь
«полин гіркий, Artemisia absinthium L.»
пелун
повинь
полине́ць
«полин австрійський, Artemisia austriaca Jacq. (L.)»
полині́вка
«горілка, настояна на полині»
поли́нна
«тс.»
поли́нь
полінець
«тс.»
полінь
по́лінь
по́лон
полонт
по́ло́нь
«тс.»
полун
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палы́н | білоруська |
| пели́н «тс.; вино, настояне на полині» | болгарська |
| роłоn «полин гіркий» | верхньолужицька |
| половелъ «тс.» | давньоруська |
| пелынъ | давньоруська |
| пелынь | давньоруська |
| реlane «полин» | латиська |
| реlẽjums | латиська |
| реlỹnas «тс.» | литовська |
| пелин «полин гіркий; отрута» | македонська |
| роłyn | нижньолужицька |
| роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.» | нижньолужицька |
| реlainĕ «полин гіркий» (реłåˊіn) | полабська |
| ріоłun | польська |
| *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий» | праслов’янська |
| роlěti «палати, горіти» | праслов’янська |
| роlěno «поліно» | праслов’янська |
| раliti «палити» | праслов’янська |
| реlynъ «полин» (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) | праслов’янська |
| реlynь | праслов’янська |
| реlunъ | праслов’янська |
| реlunь | праслов’янська |
| реlěnъ | праслов’янська |
| поло́вый «світло-жовтий, бляклий» | російська |
| полы́нь «полин» | російська |
| полын | російська |
| полы́нка | російська |
| полыно́к | російська |
| полыня | російська |
| пелынка | російська |
| пѐлен «полин» | сербохорватська |
| пѐлин | сербохорватська |
| пѐлим «тс.; [шавлія]» | сербохорватська |
| раlina | словацька |
| реlinek | словацька |
| роlynok «тс.» | словацька |
| рêlin «полин» | словенська |
| плѣвeлъ «бур’ян, плевели» | старослов’янська |
| пeлынъ «полин гіркий» | старослов’янська |
| пeлѣнъ «тс.» | старослов’янська |
| реlyněk | чеська |
| реlun | чеська |
| реluň | чеська |
| pelyň | чеська |
| роlének | чеська |
| роlín | чеська |
| раlín | чеська |
впольну́ти «впірнути»
очевидно, результат видозміни дієслова впірну́ти під впливом ли́нути, поли́нути;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| впірну́ти | ? |
| ли́нути | ? |
| поли́нути | ? |
ли́ти
вл. leć, нл. laś, ст. liśi, болг. ле́я, [ли́я], м. ливне «хлинути; полити, хлюпнути», схв. лȕти, стсл. излити, пролити, вълити;
пов’язується також (Ondrus Slavica 1, 32 – 34) з псл. rinǫti «ринути»;
іє. *lē˘i- «лити, текти»;
споріднене з лит. líeju, líeti «лити», lỹja, lýti «йти (про дощ); заливати», lytùs «дощ», лтс. lît, lîsti, liju «розливатися» литися, струмувати», liêt, leju, lêju «лити», прус. pralieiton «розлите», islīuns «вилитий», гр. ἄλεισον «посуд для вина», гот. leiþu «фруктове вино», кімр. lliant «течія, море», алб. lisë, lysë «струмок», гр. λείβω «капаю, ллю», лат. lībo «виливаю; приношу жертву»;
псл. liti, *lьjǫ «лити», *lьjati, *lějǫ;
р. лить, бр. ліць, др. лити, п. lać, ст. lić, ч. слн. líti, слц. liat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лив
«витікання, виливання; [повінь]»
вилива́льник
«робітник, що виготовляє металеві предмети способом лиття»
вили́ванець
«лита фігура»
вили́ваний
вилива́ти
«видаляти рідину; виготовляти речі способом лиття; ллючи воду в нору, виганяти звіра»
виливни́й
виливни́ця
«форма для виливання розтопленого металу»
ви́ливок
«пташине яйце, внесене в м’якій оболонці, без шкаралупи; вилитий з металу напівфабрикат; [недоношена дитина; злиток]»
ви́литий
«дуже схожий на когось»
відли́в
«відтінок кольору; відплив; відливок; пристрій для спускання води»
відлива́ло
«черпак, яким вичерпують воду з човна»
відлива́льник
«робітник, який виготовляє речі способом лиття»
відлива́ти
«бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності»
відли́вка
відли́вни́й
відливни́цтво
відливни́чий
відли́вок
«виріб, виготовлений способом лиття»
вли́ва
«злива »
вли́ванє
«обливання »
вли́ваний
влива́тися
«впадати»
(про річку)
вли́вок
«передача»«передача права; акт цієї передачі»
(у сполученні в. права )
влитися
«облитися»
вліяти
«налити, влити»
до́лив
«доливання»
до́ли́вка
за́лив
«затока»
за́ли́ва
«злива; потік, що утворився внаслідок зливи; простір, покритий водою»
(Me)
залива́льник
зали́ванка
«розчин, яким що-небудь заливають»
зали́ви́стий
зали́вка
«тс.»
за́ливни́й
зали́вчастий
зали́вчисто
«заливаючись»
злив
зли́ва
злива́ння
(назва обряду над породіллею)
зли́вини
«тс.; злите з різного посуду в один»
зли́вки
«злите з різного посуду в один; [обрядове обливання породіллі]»
зливни́й
зли́вовий
зли́вок
«застиглий кусок відлитого у певну форму металу»
зли́ток
«тс.»
злиття́
леле́нути
«сильно полити, линути»
ле́я
«злива»
лєя
«повінь; розлив річки»
лива́р
лива́рний
лива́рник
лива́рня
ли́вень
«злива»
ли́вкати
«трохи лити»
ли́вни́й
«зливовий»
ливни́к
«канал, по якому розплавлений метал надходить у ливарну форму»
ливну́тися
«линутися»
ливце́м
лину́ти
литво́
«литі металеві вироби; відливки»
лите́йня
«ливарня»
лите́ць
«чавун»
ли́тий
«виготовлений способом лиття; [масивний, щільний]»
лити́на
«тс.»
ли́тися
ли́тня
«ливарня»
лиття́
«литво, литі металеві вироби»
лівни́к
«лійка»
лій
«топлений жир рогатої худоби»
лі́йка
«конус з трубкою для переливання рідини; посудина для поливання; один з видів підземних печер; черпак для виливання води; [вир; кругла яма, куди збігає вода]»
лійко́вина
«лійка; лійкоподібна дірка, нора»
лійко́вище
«простір, вкритий воронками від снарядів»
лійкува́тий
«схожий на лійку»
лійни́й
«багатий на лій»
лійни́к
«шевське мастило з лою»
лійня́
«ливарний завод; ливарна справа»
лія
«злива»
лля́ти
«лити»
лля́тий
«литий»
лої́вка
«свічка з лою»
лої́ти
«змазувати лоєм»
лой
«лій»
ло́йник
«шевське мастило»
лойова́тий
«подібний до лою»
лойови́й
лоюва́тий
«тс.»
лоюва́тіти
«ставати подібним до лою»
лоя́ний
лоя́ня
«лойова свічка»
лоя́стий
ля́ти
«тс.»
наділля́ти
«надлити»
надлива́ти
надли́ти
надля́ти
«тс.»
нали́в
«набухання від припливу соків (про плоди, зерно та ін.); пухлина на нозі у коня»
налива́йко
«наливальник; хлібний жучок, який з’являється, коли наливаються жита»
налива́льник
нали́ванка
«вид кров’яної ковбаси»
налива́ч
«наливальник»
наливе́йка
«тс.»
на́ли́вка
«солодкий спиртний напій, настояний на ягодах або фруктах»
наливни́й
«спілий, соковитий (про плоди, зерно та ін.); пристосований для перевезення рідких вантажів»
нали́вний
«налитий по вінця»
наливча́тий
«соковитий»
недо́ливок
«недолите до повної міри»
непере́ливки
«важко, скрутно, не жарти»
о́бли́ва
«ожеледиця, ожеледь] Л, Ж, [облива́ка] «тс.»
облива́льник
«хлопець, що обливає водою в обливаний понеділок»
обли́ванець
«той, якого при хрещенні обливають водою, а не занурюють у воду »
обли́ваний
(у сполученні [о. понеділок] «великодній понеділок, коли існував звичай обливати один одного водою»)
о́бливень
«ожеледь, ожеледиця»
о́бливка
«шліхта, рідина, в яку кладеться пряжа перед тканням»
о́блівень
«тс.»
облій
«проталий, вкритий водою сніг»
облу́й
«лід, що тане і обливає гілки на деревах»
отли́в
«широка дошка, яку прибивають до кінців лат, щоб вітер не зривав солому із стріхи»
перели́в
«переливання; перехід одного кольору в інший; чергування неоднакових звуків»
пере́ливка
«забава, жарт, пустощі»
переливни́й
«пов’язаний з переливанням рідини»
перели́вний
«з переливами»
переливчастий
«з переливами»
підле́ва
«соус»
підли́ва
«тс.; (спец.) рідина, розчин, яким що-небудь доливають»
підлива́ч
«ливарник»
підли́вка
«тс.»
підливни́й
поле́ва
«глазур, емаль»
поли́в
поли́в'яний
«тс.»
поли́в'яник
«гончар, що виготовляє полив’яний посуд»
поли́ва
«глазур; полив’яний посуд; злива ВеБ»
полива́йка
«лійка»
полива́лка
«тс.»
полива́лник
«діжка, в якій золять білизну, мітки»
полива́льник
«той, хто поливає»
полива́льниця
«тс. Нед; лійка Г; спеціальний посуд ткача Нед»
полива́льня
«спеціальний посуд ткача»
поли́ваний
«глазурований»
поли́ваник
«лійка, поливальниця»
поли́ванка
«поливка, поливання»
полива́нник
«діжка, в якій золять білизну»
полива́ти
«зрощувати; глазурувати (посуд)»
по́ливи
(у виразі п. вдарили в неї «у неї трапився викидень»)
по́ли́вка
«соус, підлива; [юшка; каша з тертим конопляним сім’ям; каша, залита молоком ЛексПол; рідка їжа з борошна тж»
по́ливо
«глазур; полив’яний посуд»
по́лий
«вода поверх льоду»
полі́й
«тс.; [потік, течія води; низинна місцевість, дно висохлого озера Ва]»
при́ли́в
«приплив; [злива] Нед»
прили́вка
«соус»
прилиття́
(у сполученні п. крові)
приліва́цце
«приєднуватись до гурту»
проли́в
«пролиття»
про́лив
«течія, потік; протока»
про́ливень
«злива»
проливни́й
«зливовий»
про́ливом
«переливаючись, з надлишком, через край»
пролиття́
пролій
«злива»
ро́зли́в
розли́ва
«повінь»
розлива́льний
розлива́льник
розлива́ч
розли́вка
ро́зливки
«обряд над породіллею»
розливни́й
розли́вний
«який широко розливається»
розли́вник
розли́вочний
розли́вчастий
«який часто розливається; розпливчатий, невиразний; голосний, з переливами»
узлива́ння
ули́ва
«злива»
улива́ти
«поливати; швидко тікати»
улива́тися
«впадати (про річку); [обливатися]»
ули́вень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lisë | албанська |
| lysë «струмок» | албанська |
| ліць | білоруська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leiþu «фруктове вино» | готська |
| ἄλεισον «посуд для вина» | грецька |
| λείβω «капаю, ллю» | грецька |
| лити | давньоруська |
| *lē˘i- «лити, текти» | індоєвропейська |
| lliant «течія, море» | кімрська |
| lībo «виливаю; приношу жертву» | латинська |
| lît | латиська |
| lîsti | латиська |
| liju «розливатися» | латиська |
| liêt | латиська |
| leju | латиська |
| lêju «лити» | латиська |
| líeju | литовська |
| líeti «лити» | литовська |
| lỹja | литовська |
| lýti «йти (про дощ); заливати» | литовська |
| lytùs «дощ» | литовська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| lać | польська |
| lić (ст.) | польська |
| rinǫti «ринути» | праслов’янська |
| liti | праслов’янська |
| *lьjǫ «лити» | праслов’янська |
| *lьjati | праслов’янська |
| *lějǫ | праслов’янська |
| pralieiton «розлите» | прусська |
| islīuns «вилитий» | прусська |
| лить | російська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| liat | словацька |
| líti | словенська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| líti | чеська |
лю́ну́ти «линути; раптово і сильно политися»
запозичення з польської мови;
п. lunąć «раптово, сильно политися, хлюпнути (про воду, дощ); бризнути (про кров); (перен. і діал.) раптово ударити, грюкнути», очевидно, є результатом фонетичної видозміни давнішого linąć «сильно политися, раптово впасти» (п. ст. linąć i lunąć), якому відповідають укр. лину́ти «налити, хлюпнути; раптово піти (про дощ)», р. [ли́ну́ть] «тс.», бр. [лі́ну́ць] «линути; хлинути; бризнути», ч. linouti (se) «текти, литися», ст. linúti (sě) «бризнути, потекти», вл. linyć «відлити», схв. línuti «раптом политися; трохи вилити», що зводяться до псл. linǫti, перфектива до liti «лити»;
п. lunąć розглядається також як наслідок видозміни [chlunąć], пов’язаного з chlusnąć, укр. хли́нути (Bern. I 390; Machek ESJČ 200), або як результат контамінації linąć i chlunąć (Otrębski ŻW 296–297);
зіставлялося з лит. liūtís «злива, негода» (Būga RR II 691);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лі́ну́ць «линути; хлинути; бризнути» | білоруська |
| linyć «відлити» | верхньолужицька |
| liūtís «злива, негода» | литовська |
| lunąć «раптово, сильно политися, хлюпнути (про воду, дощ); бризнути (про кров); (перен. і діал.) раптово ударити, грюкнути» | польська |
| linąć «сильно политися, раптово впасти» (п. ст. linąć i lunąć) | польська |
| linąć (ст.) | польська |
| lunąć (ст.) | польська |
| lunąć | польська |
| chlunąć | польська |
| chlusnąć | польська |
| linąć | польська |
| chlunąć | польська |
| linǫti | праслов’янська |
| liti «лити» | праслов’янська |
| ли́ну́ть «тс.» | російська |
| línuti «раптом политися; трохи вилити» | сербохорватська |
| лину́ти «налити, хлюпнути; раптово піти (про дощ)» | українська |
| хли́нути | українська |
| linouti (se) «текти, литися» | чеська |
| linúti (sě) «бризнути, потекти» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України