ЛИМАН — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;

сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;

зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;

давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;

р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з лама́ти, ломи́ти, оскільки в народній медицині рослину подекуди використовують від болю в ногах;

пор. [ломатник] «жовтець їдкий»;

запозичення з російської мови;

р. налимо́ниться «напитися п’яним» є похідним від лимо́н;

первісне значення тлумачиться як «напитися пуншу з лимоном»;

українська форма, якщо не помилка, є результатом зближення з лима́н;