ЛИГНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
лигну́ти «ударити»
не зовсім ясне;
припускається зв’язок з псл. *lęg-, звідки р. ляга́ться «брикатися», ля́жка «стегно»;
можливо, споріднене з лит. láigyti «пустувати, скакати від радості», ст. laigo «танцює», лит. lingúoti «кивати, хитати, гойдати», лтс. lĩguôt (lĩgât) «колихатись, хитатись; колихати, гойдати», дінд. réjati «викликає тремтіння», réjate «тремтить, дрижить; скаче»;
іє. *leig-/loig- «скакати; дрижати»;
п. [ligać] «брикатися, штовхатися, ударяти», ч. ст. líhati «рухати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лигну́тися
«ударитися»
налигну́ть
«ударити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| réjati «викликає тремтіння» | давньоіндійська |
| réjate «тремтить, дрижить; скаче» | давньоіндійська |
| *leig-/loig- «скакати; дрижати» | індоєвропейська |
| lĩguôt «колихатись, хитатись; колихати, гойдати» (lĩgât) | латиська |
| lĩgât | латиська |
| láigyti «пустувати, скакати від радості» | литовська |
| laigo «танцює» (ст.) | литовська |
| lingúoti «кивати, хитати, гойдати» | литовська |
| ligać «брикатися, штовхатися, ударяти» | польська |
| *lęg- | праслов’янська |
| ляга́ться «брикатися» | російська |
| ля́жка «стегно» | російська |
| líhati «рухати» (ст.) | чеська |
глену́ти «ударити»
очевидно, результат метатези звукової форми [лигну́ти] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лигну́ти «тс.» | ? |
лига́ть «бігти великими кроками»
неясне;
можливо, виникло на основі лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
лиги́
«втекти»
(дати)]
лигону́ти
«поспішно втекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лигнути «ударити» (пор. уда́ритися «побігти», ударитись навтікача і под.) | українська |
| уда́ритися | українська |
| ударитись навтікача | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України