ЛЕТАРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
летаргі́я
Sławski IV 179 – 180;
Frisk I 133, II 80 – 82, 115. – Див. ще а-, ене́ргія. – Пор. о́рган1;
Klein 881 – 882;
Dauzat 434;
Kluge – Mitzka 437;
БЕР III 373;
Holub – Lyer 286;
Kopaliński 569;
Brückner 296;
Hüttl-Worth 14;
Горяев 447;
Фасмер II 487;
нім. Lethargíe, фр. léthargie походять від лат. lēthargia і, далі, гр. ληϑαργία «тс.», утвореного з λήθη «забуття», похідного від дієслова λήθω, -ειν «бути захованим, бути невідомим; забувати», спорідненого з лат. lateo, -ēre «ховатися, бути захованим; бути невідомим», стсл. лагати «бути в засаді, підстерігати», та іменника ἀργία «бездіяльність, лінь; відпочинок», похідного від прикметника ἀργός ( ‹ ἀ-(F)εpγός) «бездіяльний, лінивий», утвореного з заперечної частки ἀ- (ἀν- перед голосним) «не-, без-», та іменника (F)έpγον «діло, робота, дія». – СІС 390;
через посередництво російської і польської мов запозичено з західноєвропейських;
р. летарги́я, бр. летаргі́я, п. letarg, ч. letargie, слц. letargia, вл. letargija, болг. лета́ргия, м. летаргиjа, схв. летàргиjа, слн. letargíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́тарг
летаргі́чний
лєта́рґ
«тс.»
лєта́рґія
«летаргія»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України