ЛЕНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

лин «прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом, Tinca tinca L.» (іхт.)

менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);
псл. linъ, linjь «лин»;
споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;
балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;
назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;
можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);
р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лен
лень «тс.»
ли́ник
лини́на
лино́к
линча́ «маленький лин»
линь «лин»
лін
лінь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*līn-a балтослов’янська
*-līn-i̯a- балтослов’янська
*-līn-i̯a- балтослов’янська
лінь білоруська
лин болгарська
lin(ak) верхньолужицька
λινεύς «морська риба» грецька
slíw «тс.» давньоанглійська
slīo давньоверхньонімецька
slӯ давньоісландська
*(s)lei- «слизький, липкий» індоєвропейська
lĩnis латиська
lĩnis латиська
lĩnis латиська
lýnas литовська
линар македонська
lin нижньолужицька
Schleie «лин» нововерхньонімецька
lin польська
*lipnь праслов’янська
*lьpěti праслов’янська
lěpiti «ліпити» праслов’янська
linъ праслов’янська
linjь «лин» праслов’янська
linis «тс.» прусська
линь російська
лин російська
лень російська
ленёк російська
ленок російська
алень російська
лȗњ сербохорватська
лùњāк сербохорватська
lȉn (ст.) сербохорватська
lien словацька
línj(ak) «тс.» словенська
линя́ти українська
lín чеська
líň (ст.) чеська

льон «Linum L.» (бот.)

малопереконливе припущення (Hofmann 181) про латинське або германське походження слова у праслов’янській мові;
зіставлялося з дінд. līnaḥ «що прилягає», ірл. lían «ніжний, м’який» (Uhlenbeck 262);
псл. lьnъ, «льон; льняне волокно»;
споріднене з лит. lìnas (мн. linaĩ) «льон», лтс. lins (мн. lini), прус. linno гр. λίνον, алб. гег. lįni, тоск. liri, лат. līnum, двн. līn (нвн. Lein) «тс.», гот. lein «полотно», дірл. līn «сітка», ірл. líon «льон»;
не виключена можливість давнього культурного запозичення у якогось з народів Східної Європи, напр., у скіфів;
висловлювалась також гіпотеза про зв’язок з доіндоєвропейським (Machek ESJČ 326) чи з середземноморським субстратом (Schrader Reallexikon l 323);
робилися спроби виведення слова з іє. *(s)lī- «синюватий» і зіставлення з лат. liveo «бути синюватим» (Pokorny 965);
р. бр. лён, др. льнъ, п. ч. вл. len, слц. l’an, нл. lan, полаб. l’ån, болг. м. лен, схв. лȁн, слн. lán, стсл. льнѣнъ «льняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гірський «вид азбесту»
зайців «льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.» (бот.)
зайців «тс.»
зозу́лин (вид моху)
ильча́стий
ильча́тий
ільнува́ти «збирати подать, (у т. ч. льон)» (заст., про попадю)
ільняний «льняний»
ільча́стий
лен «льон прядильний»
лен «льонок звичайний» (бот.)
лен
ле́нище «ділянка землі, з якої зібрано врожай льону»
ленни́й
ле́ннищи «тс.»
леновище «льонище Mak, [ліннишки] «скатерті»«льняна пряжа»
ленок «тс. (зм.); льонок звичайний; льонолисник, Thesium L.»
лень «льон посівний»
лінни́й «тс.»
лляни́й
льни́ско «поле з-під льону»
льни́ще «тс.»
льно́ві
льнува́ти «тс.; насміхатися, знущатися Пі»
льняни́й
льон «льонолисник гірський, Thesium montanum Ehrh.» (бог.)
льон «тс.»
льона́вий «схожий на волокна льону»
льона́р
льона́рка «жінка, яка вирощує льон; [льонозбиральна машина Л]»
льона́рство
льоне́ць
льо́ниско «місце, де ріс льон»
льо́ни́ще
льонко́вий «льняний»
льонни́й
льонова́ті «льонові»
льоно́вий «тс.»
льоно́вище «льонище»
лянни́й
новозела́ндський «Phormium tenах Torst.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lįni албанська
лён білоруська
лен болгарська
len верхньолужицька
lįni гегський
lein «полотно» готська
λίνον грецька
līn «тс.» (нвн. Lein) давньоверхньонімецька
līnaḥ «що прилягає» давньоіндійська
līn «сітка» давньоірландська
льнъ давньоруська
*(s)lī- «синюватий» індоєвропейська
lían «ніжний, м’який» ірландська
líon «льон» ірландська
līnum латинська
liveo «бути синюватим» латинська
lins (мн. lini) латиська
lini латиська
lìnas «льон» (мн. linaĩ) литовська
linaĩ литовська
лен македонська
lan нижньолужицька
Lein нововерхньонімецька
l'ån полабська
len польська
lьnъ праслов’янська
linno прусська
лён російська
лȁн сербохорватська
l'an словацька
lán словенська
льнѣнъ «льняний» старослов’янська
liri тоскський
len чеська

льо́нок «Linaria L.» (бот.)

похідні утворення від льон ([лен]) назви зумовлені частково подібністю листя деяких із цих рослин до льону (льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон»), ч. ст. len Matky Boží «льонок», Marie len, polný len, нл. Marijcyny lan «тс.», пор. також слат. linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) від лат. linum «льон», нім. Leinkraut «льонок», складне утворення з Lein «льон» і Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник», з Lein «льон» і Blatt «лист», фр. faux lin «льонок», petit lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон»), частково тим, що більшість рослин, які носять назви, похідні від льон, зустрічаються часто в посівах льону як бур’яни;
р. лене́ц «льонолисник», лено́к «радіола», льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]», бр. [ляно́к] «льонок», [лясная льніца] «тс.», п. lenek «радіола», ст. lnek «тс.», leniec «льонолисник», lnica «льонок», ч. lněnka «льонолисник», lnice «льонок», слц. l’anček «радіола», вл. lenčk «льонок», схв. лáнак «льонолисник», [ланика] «льонок», [ланчац, ланчић] «тс.», слн. laníka «льонолисник», lanovo zele «льонок звичайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ленник «льонок»
лєнок «льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.; льонолисник, Тhesium L.»
лєнок «тс.»
лино́к «тс. ВеБ; гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; козельці лучні, Tragopogon pratensis L.»
лісовий «китятки чубаті, Polygala comosa Schrank.»
льнянка
льонець
льонок «радіола льоновидна, Radiola linoides Roth.»
льонток «тс.»
люнец «льонок»
польовий «хрінниця польова, Lepidium campestre (L.) R. Br.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляно́к «льонок» білоруська
лясная льніца «тс.» білоруська
lenčk «льонок» верхньолужицька
linum «льон» латинська
Marijcyny lan «тс.» нижньолужицька
Leinkraut «льонок» німецька
Lein «льон» німецька
Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник» німецька
Lein «льон» німецька
Blatt «лист» німецька
Leinblatt німецька
lenek «радіола» польська
lnek «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
leniec «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
lnica «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) польська
лене́ц «льонолисник» російська
лено́к «радіола» російська
льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]» російська
лáнак «льонолисник» сербохорватська
ланика «льонок» сербохорватська
ланчац сербохорватська
ланчић «тс.» сербохорватська
linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) середньолатинська
l'anček «радіола» словацька
laníka «льонолисник»«льонок звичайний» словенська
lanovo zele «льонолисник»«льонок звичайний» словенська
льон ([лен])(льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон») українська
лен українська
льонок українська
льонолисник українська
лен українська
льон українська
faux lin «льонок» французька
lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон») французька
len Matky Boží «льонок» (ст.) чеська
Marie len (ст.) чеська
polný len (ст.) чеська
lněnka «льонолисник»«льонок» чеська
lnice «льонолисник»«льонок» чеська
також ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України