ЛЕНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лен «спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалося васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей» (іст.)
через посередництво російської, а також польської і чеської мов запозичено з німецької;
нвн. Léh(e)n «лен» (свн. lēhen «тс.») пов’язане з нвн. leihen «позичати; віддавати в найми, в тимчасове користування» (двн. līhan, свн. līhen «тс.»), спорідненим з гот. leiwan «тс.», гр. λείπω «залишаю, покидаю», лат. linquo «залишаю, віддаю; покидаю», дірл. lēicim (з *linqīmi) «залишаю», вірм. lk‘anem «залишаю, покидаю», лит. līkti «залишатися, лишатися », стсл. отълѣкъ «рештки; залишок»;
р. лен, [ле́на], бр. лен, п. lenno, ч. слц. слн. léno, вл. нл. leno, схв. лéно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́нний
ле́нник
ленни́чий
«ленний»
ле́но
«тс.»
лено́вник
«ленник»
підле́но
«підлен»
підлено́вник
«підленник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лен | білоруська |
| leno | верхньолужицька |
| lk'anem «залишаю, покидаю» | вірменська |
| leiwan «тс.» | готська |
| λείπω «залишаю, покидаю» | грецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| līhan | давньоверхньонімецька |
| lēicim «залишаю» (з *linqīmi) | давньоірландська |
| *linqīmi | давньоірландська |
| *linqīmi | давньоірландська |
| linquo «залишаю, віддаю; покидаю» | латинська |
| līkti «залишатися, лишатися » | литовська |
| leno | нижньолужицька |
| Léh(e)n «лен» (свн. lēhen «тс.») | нововерхньонімецька |
| leihen «позичати; віддавати в найми, в тимчасове користування» (двн. līhan, свн. līhen «тс.») | нововерхньонімецька |
| lenno | польська |
| лен | російська |
| ле́на | російська |
| лéно | сербохорватська |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| līhen | середньоверхньнімецька |
| lēhen | середньоверхньнімецька |
| léno | словацька |
| léno | словенська |
| отълѣкъ «рештки; залишок» | старослов’янська |
| léno | чеська |
ле́но «тільки, лише»
думка про запозичення з польської мови (Richhardt 73) необґрунтована;
псл. le no, сполучення двох синонімічних часток із значенням «тільки, лише»;
пор. тільки-но, р. лишь то́лько;
п. каш. [leno] «тс.; (спол.) але», ч. [l’en] «тільки», слц. len «тільки, лише»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лен
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| leno «тс.; (спол.) але» | кашубський |
| leno «тс.; (спол.) але» | польська |
| le no | праслов’янська |
| лишь то́лько | російська |
| len «тільки, лише» | словацька |
| тільки-но | українська |
| l'en «тільки» | чеська |
Оле́на (жіноче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ‘Ελένη етимологічно неясне;
пов’язується з ἐλένη «факел з тростини», ἐλάνη «тс.», виводиться також від *Ϝενένα (›*Ϝελένα) як гіпотетичної форми, спорідненої з лат. Venus «Венера»;
р. болг. Еле́на, бр. Але́на, Алёна, Яле́на, др. Елена, Олена, п. ч. Helena, слц. Helena, Elena, вл. Lejna, м. Елена, Лена, схв. Елена, Helena, слн. Helena, Jelena, цсл. Єлєна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ªля
Èля
Елена
(1401)
Єлє́на
(1627)
Ле́на
Льо́ля
Ля́ля
Олена
(1466)
Оле́нка
Оле́ся
Олька
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Але́на | білоруська |
| Еле́на | болгарська |
| Lejna | верхньолужицька |
| 'Ελένη | грецька |
| Елена | давньоруська |
| Venus «Венера» | латинська |
| Елена | македонська |
| Helena | польська |
| Еле́на | російська |
| Елена | сербохорватська |
| Helena | словацька |
| Helena | словенська |
| Алёна | українська |
| Яле́на | українська |
| Олена | українська |
| Лена | українська |
| Єлєна | церковнослов’янська |
| Helena | чеська |
| ἐλένη «факел з тростини» | ? |
| ἐλάνη «тс.» | ? |
| *Ϝενένα (›*Ϝελένα) | ? |
лем «але; тільки, лише; от, же, ж»
думки про запозичення з словацької мови (Brückner 204; Дзендзелівський УЗЛП 34) або з польської (Панькевич Укр. говори Підкарп. Русі 405) необґрунтовані;
результат видозміни форми [лен] «тільки, лише»;
п. слц. [lem] «тільки, лише»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́ме
«тс.»
лє́м
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lem «тільки, лише» | польська |
| lem «тільки, лише» | словацька |
| лен «тільки, лише» | українська |
ленішо́к «скатерка»
очевидно, нерегулярне утворення від [лен] «льон» Ж, [ле́нни́й] «льняний» (пор. ленні скатерті);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лен «льон» | українська |
| ле́нни́й «льняний» (пор. ленні скатерті) | українська |
| ленні скатерті | українська |
леп «липкий бруд; [земляний віск; клей Ж]»
варіант псл. lьръ відбивається і в р.-цсл. лепъ;
збереження е в відкритому складі могло бути підтримане в даному разі впливом польської мови, в якій е походить з псл. ě;
звукова форма [ліп] може бути зведена як до псл. lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі), так і до псл. lьръ (як лід з lьdъ), якщо у відкритому складі з’являється е;
в українській мові з нерегулярною вокалізацією псл. ь у відкритому складі (лепу, лепом і т. д.), як у [лену] (льону) з псл. Іьnu, лоба з псл. lъba;
псл. lěръ, *lьръ «клей; все, що липне», іменники від дієслова *lьpěti «прилипати, липнути»;
пор. закономірне ч. ст. lep – lpu (‹ *lьръ) при lep – lepa (‹ lěръ);
п. ч. lep «клей, липучка для лову комах, птахів», слц. lep «клей», вл. lěp, нл. liр, [lěp] «тс.», схв. лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]», слн. lép «клей», р.-цсл. лепъ, «клей; пластир; все, що клеїть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́павча
«брудна дитина»
лепова́тиця
«глинистий клейкий ґрунт»
лип'я́р
«робітник, що вибирає земляний віск із глини»
ліп
«клеп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lěp | верхньолужицька |
| liр | нижньолужицька |
| lěp «тс.» | нижньолужицька |
| е | польська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | польська |
| lьръ | праслов’янська |
| ě | праслов’янська |
| lěръ (якщо і зберігається і в відкритому складі) | праслов’янська |
| lьръ (як лід з Іьdъ) | праслов’янська |
| lьdъ | праслов’янська |
| е | праслов’янська |
| ь (лепу, лепом і т. д.) | праслов’янська |
| lьnu | праслов’янська |
| lъba | праслов’янська |
| lěръ | праслов’янська |
| *lьръ «клей; все, що липне» | праслов’янська |
| *lьpěti «прилипати, липнути» | праслов’янська |
| *lьръ | праслов’янська |
| lěръ | праслов’янська |
| лепъ | русько-церковнослов’янська |
| лепъ «клей; пластир; все, що клеїть» | русько-церковнослов’янська |
| лȇп «клей; все, що клеїть; [розчин вапна, звичайно змішаний з глиною, яким мажуть]» | сербохорватська |
| lep «клей» | словацька |
| lép «клей» | словенська |
| ліп | українська |
| лід | українська |
| лену (льону) | українська |
| лоба | українська |
| лепом | українська |
| льону | українська |
| лепу | українська |
| lep (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lpu (‹ *Іьръ)(‹ Іěръ) (ст.) | чеська |
| lep (ст.) | чеська |
| lepa (ст.) | чеська |
| lep «клей, липучка для лову комах, птахів» | чеська |
лин «прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом, Tinca tinca L.» (іхт.)
назва риби зумовлена тим, що поверхня її тіла покрита товстим шаром слизу;
менш обґрунтовані припущення про походження слова з *lipnь, пов’язуваного з псл. *lьpěti, lěpiti «ліпити» (Uhlenbeck KZ 39, 259 – 260) або про первісну спорідненість з гр. λινεύς «морська риба» (Uhlenbeck тж; Фасмер II 498; Boisacq 565);
можливе вторинне зближення з линя́ти (Machek 333 – 334; Holub – Lyer 289: слиз на шкірі, висихаючи на повітрі, облущується, після чого залишаються темніші плями);
балто-сл. *līn-a *-līn-i̯a-, очевидно, належить до іє. *(s)lei- «слизький, липкий», звідки також нвн. Schleie «лин», двн. slīo, дісл. slӯ, дангл. slíw «тс.»;
псл. linъ, linjь «лин»;
споріднене з лит. lýnas, лтс lĩnis, прус. linis «тс.»;
р. линь, [лин, лень, ленёк, ленок, алень], бр. лінь, п. нл. lin, ч. lín, ст. líň, слц. lien, вл. lin(ak), болг. лин, м. линар, схв. лȗњ, лùњāк, ст. lȉn, слн. línj(ak) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лен
лень
«тс.»
ли́ник
лини́на
лино́к
линча́
«маленький лин»
линь
«лин»
лін
лінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *līn-a | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| *-līn-i̯a- | балтослов’янська |
| лінь | білоруська |
| лин | болгарська |
| lin(ak) | верхньолужицька |
| λινεύς «морська риба» | грецька |
| slíw «тс.» | давньоанглійська |
| slīo | давньоверхньонімецька |
| slӯ | давньоісландська |
| *(s)lei- «слизький, липкий» | індоєвропейська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lĩnis | латиська |
| lýnas | литовська |
| линар | македонська |
| lin | нижньолужицька |
| Schleie «лин» | нововерхньонімецька |
| lin | польська |
| *lipnь | праслов’янська |
| *lьpěti | праслов’янська |
| lěpiti «ліпити» | праслов’янська |
| linъ | праслов’янська |
| linjь «лин» | праслов’янська |
| linis «тс.» | прусська |
| линь | російська |
| лин | російська |
| лень | російська |
| ленёк | російська |
| ленок | російська |
| алень | російська |
| лȗњ | сербохорватська |
| лùњāк | сербохорватська |
| lȉn (ст.) | сербохорватська |
| lien | словацька |
| línj(ak) «тс.» | словенська |
| линя́ти | українська |
| lín | чеська |
| líň (ст.) | чеська |
льон «Linum L.» (бот.)
споріднене з лит. lìnas (мн. linaĩ) «льон», лтс. lins (мн. lini), прус. linno гр. λίνον, алб. гег. lįni, тоск. liri, лат. līnum, двн. līn (нвн. Lein) «тс.», гот. lein «полотно», дірл. līn «сітка», ірл. líon «льон»;
малопереконливе припущення (Hofmann 181) про латинське або германське походження слова у праслов’янській мові;
зіставлялося з дінд. līnaḥ «що прилягає», ірл. lían «ніжний, м’який» (Uhlenbeck 262);
робилися спроби виведення слова з іє. *(s)lī- «синюватий» і зіставлення з лат. liveo «бути синюватим» (Pokorny 965);
висловлювалась також гіпотеза про зв’язок з доіндоєвропейським (Machek ESJČ 326) чи з середземноморським субстратом (Schrader Reallexikon l 323);
не виключена можливість давнього культурного запозичення у якогось з народів Східної Європи, напр., у скіфів;
псл. lьnъ, «льон; льняне волокно»;
р. бр. лён, др. льнъ, п. ч. вл. len, слц. l’an, нл. lan, полаб. l’ån, болг. м. лен, схв. лȁн, слн. lán, стсл. льнѣнъ «льняний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірський
«вид азбесту»
зайців
«льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.»
(бот.)
зайців
«тс.»
зозу́лин
(вид моху)
ильча́стий
ильча́тий
ільнува́ти
«збирати подать, (у т. ч. льон)»
(заст., про попадю)
ільняний
«льняний»
ільча́стий
лен
«льон прядильний»
лен
«льонок звичайний»
(бот.)
лен
ле́нище
«ділянка землі, з якої зібрано врожай льону»
ленни́й
ле́ннищи
«тс.»
леновище
«льонище Mak, [ліннишки] «скатерті»«льняна пряжа»
ленок
«тс. (зм.); льонок звичайний; льонолисник, Thesium L.»
лень
«льон посівний»
лінни́й
«тс.»
лляни́й
льни́ско
«поле з-під льону»
льни́ще
«тс.»
льно́ві
льнува́ти
«тс.; насміхатися, знущатися Пі»
льняни́й
льон
«льонолисник гірський, Thesium montanum Ehrh.»
(бог.)
льон
«тс.»
льона́вий
«схожий на волокна льону»
льона́р
льона́рка
«жінка, яка вирощує льон; [льонозбиральна машина Л]»
льона́рство
льоне́ць
льо́ниско
«місце, де ріс льон»
льо́ни́ще
льонко́вий
«льняний»
льонни́й
льонова́ті
«льонові»
льоно́вий
«тс.»
льоно́вище
«льонище»
лянни́й
новозела́ндський
«Phormium tenах Torst.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lįni | албанська |
| лён | білоруська |
| лен | болгарська |
| len | верхньолужицька |
| lįni | гегський |
| lein «полотно» | готська |
| λίνον | грецька |
| līn «тс.» (нвн. Lein) | давньоверхньонімецька |
| līnaḥ «що прилягає» | давньоіндійська |
| līn «сітка» | давньоірландська |
| льнъ | давньоруська |
| *(s)lī- «синюватий» | індоєвропейська |
| líon «льон» | ірландська |
| lían «ніжний, м’який» | ірландська |
| līnum | латинська |
| liveo «бути синюватим» | латинська |
| lins (мн. lini) | латиська |
| lini | латиська |
| lìnas «льон» (мн. linaĩ) | литовська |
| linaĩ | литовська |
| лен | македонська |
| lan | нижньолужицька |
| Lein | нововерхньонімецька |
| l'ån | полабська |
| len | польська |
| lьnъ | праслов’янська |
| linno | прусська |
| лён | російська |
| лȁн | сербохорватська |
| l'an | словацька |
| lán | словенська |
| льнѣнъ «льняний» | старослов’янська |
| liri | тоскський |
| len | чеська |
льо́нок «Linaria L.» (бот.)
похідні утворення від льон ([лен]) назви зумовлені частково подібністю листя деяких із цих рослин до льону (льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон»), ч. ст. len Matky Boží «льонок», Marie len, polný len, нл. Marijcyny lan «тс.», пор. також слат. linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) від лат. linum «льон», нім. Leinkraut «льонок», складне утворення з Lein «льон» і Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник», з Lein «льон» і Blatt «лист», фр. faux lin «льонок», petit lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон»), частково тим, що більшість рослин, які носять назви, похідні від льон, зустрічаються часто в посівах льону як бур’яни;
р. лене́ц «льонолисник», лено́к «радіола», льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]», бр. [ляно́к] «льонок», [лясная льніца] «тс.», п. lenek «радіола», ст. lnek «тс.», leniec «льонолисник», lnica «льонок», ч. lněnka «льонолисник», lnice «льонок», слц. l’anček «радіола», вл. lenčk «льонок», схв. лáнак «льонолисник», [ланика] «льонок», [ланчац, ланчић] «тс.», слн. laníka «льонолисник», lanovo zele «льонок звичайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ленник
«льонок»
лєнок
«льонок звичайний, Linaria vulgaris (L.) Mill.; льонолисник, Тhesium L.»
лєнок
«тс.»
лино́к
«тс. ВеБ; гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; козельці лучні, Tragopogon pratensis L.»
лісовий
«китятки чубаті, Polygala comosa Schrank.»
льнянка
льонець
льонок
«радіола льоновидна, Radiola linoides Roth.»
льонток
«тс.»
люнец
«льонок»
польовий
«хрінниця польова, Lepidium campestre (L.) R. Br.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляно́к «льонок» | білоруська |
| лясная льніца «тс.» | білоруська |
| lenčk «льонок» | верхньолужицька |
| linum «льон» | латинська |
| Marijcyny lan «тс.» | нижньолужицька |
| Leinkraut «льонок» | німецька |
| Lein «льон» | німецька |
| Kraut «травах, Leinblatt «льонолисник» | німецька |
| Lein «льон» | німецька |
| Blatt «лист» | німецька |
| Leinblatt | німецька |
| lenek «радіола» | польська |
| lnek «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| leniec «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| lnica «тс.»«льонолисник»«льонок» (ст.) | польська |
| лене́ц «льонолисник» | російська |
| лено́к «радіола» | російська |
| льня́нка «льонок; [льонолисник льонолистий, Thesium linophyllum L.]» | російська |
| лáнак «льонолисник» | сербохорватська |
| ланика «льонок» | сербохорватська |
| ланчац | сербохорватська |
| ланчић «тс.» | сербохорватська |
| linaria (звідки сучасна латинська наукова назва рослини) | середньолатинська |
| l'anček «радіола» | словацька |
| laníka «льонолисник»«льонок звичайний» | словенська |
| lanovo zele «льонолисник»«льонок звичайний» | словенська |
| льон ([лен])(льонок, льонолисник], що підтверджується існуванням синонімічних назв укр. [лен] «льонок» (при [лен] «льон») | українська |
| лен | українська |
| льонок | українська |
| льонолисник | українська |
| лен | українська |
| льон | українська |
| faux lin «льонок» | французька |
| lin «тс.» (букв. «несправжній льон», «малий льон») | французька |
| len Matky Boží «льонок» (ст.) | чеська |
| Marie len (ст.) | чеська |
| polný len (ст.) | чеська |
| lněnka «льонолисник»«льонок» | чеська |
| lnice «льонолисник»«льонок» | чеська |
| також | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України