ЛЕМЕНТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ле́мент
через посередництво польської мови запозичене з латинської;
лат lāmentum «ридання, плач» є похідним від lāmentārī «нарікати, бідкатися», пов’язаного з дієсловом lātrāre «гавкати; репетувати, горлати», спорідненим з лит. lóti «гавкати; лаяти; робити наклеп», лтс. Iãt «тс.», псл. lajati (lati) «гавкати, лаяти», укр. ла́яти;
р. [ле́мент] «турбота, клопіт», бр. ля́мант «крик, голосіння», п. lament «лемент, лементування», ч. lament «крик, голосіння, плач; нарікання, ремствування, тужіння», слц. [lamenty] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лементі́ти
лементли́вий
лементува́ти
«галасувати; [скаржитися, нарікати Ж]»
лементува́тися
«клопотатися, метушитися»
ле́мін
«лемент Пі; плач Ж; белькотання Ж»
лименти́ти
«кричати»
ля́ме́нт
«лемент»
ляментува́ти
«лементувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ля́мант «крик, голосіння» | білоруська |
lāmentum «ридання, плач» | латинська |
lāmentārī «нарікати, бідкатися» | латинська |
lātrāre «гавкати; репетувати, горлати» | латинська |
Iãt «тс.» | латиська |
lóti «гавкати; лаяти; робити наклеп» | литовська |
lament «лемент, лементування» | польська |
lajati «гавкати, лаяти» (lati) | праслов’янська |
lati | праслов’янська |
ле́мент «турбота, клопіт» | російська |
lamenty «тс.» | словацька |
ла́яти | українська |
lament «крик, голосіння, плач; нарікання, ремствування, тужіння» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України