ЛЕЖАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лежа́ти
псл. ležatí ‹ *legētei, *legti, *ložiti ‹ *logītei;
споріднене з двн. ligen «лежати», liggan, lickan, гот. ligan, дангл. liggjan, дісл. liggja «тс.», дірл. laigim «лягаю», lige «постіль, ліжко, могила», гр. λέχεται «лежить», λέχος «ліжко, постіль», λέκτρον, лат. lectus «тс.», хет. lagari «лежить», тох. A läk- «лежати»;
іє. *legh- «лежати»;
р. лежа́ть, лечь, ложи́ть, бр. ляжа́ць, ле́гчы, лажы́ць, др. лежати, лечи, ложшпи, п. leżeć, lec, łożyć, ч. ležeti, lehnouti, ložiti, слц. ležať, [lehnuc], zložiť, вл. ležeć, lehnyć, łožić, нл. lažaś, lagnuś, łožyś, болг. лежа́, ле́гна, м. лежи, легне, схв. лèжати, лèћи, лȅгнути, поло́жити, слн. ležáti, léčí, ložíti, стсл. лєжати, лєѱи, положити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лог
«податок»
вило́га
вило́говий
ви́ло́жистий
відле́глий
відлі́г
«переліг»
відло́га
вле́жку
«лежачи»
доле́гли́вий
«дошкульний»
доле́жка
«плід, якому необхідно полежати, щоб доспіти»
долі́жно
«можна досхочу лежати»
зале́глий
зале́глість
«заборгованість»
за́леж
«земля, не орана протягом кількох років Ва; запущеність Ж»
зале́жа
«нічний сторож»
за́лежа
«запущеність»
залежа́лий
зале́жаний
зале́жа́ти
залежи́тість
«справа »
зале́жний
залі́г
«перешкода, перепона; застава Ж; здавання в оренду Ж»
за́лі́жка
«заклад Ж; ніша біля пічки Я»
залі́жок
«луг, долина»
зало́г
«заклад, парі»
зало́га
«гарнізон; охорона; засада; [зібрання людей на місці гулянок]»
заложи́тель
«засновник»
зало́жник
зле́глий
зле́жа́лий
зле́жаний
зле́жень
«шпала»
злога
«склад, складові частини»
зло́ги
«пологи»
зло́жище
«поклади; пласти»
лажни́ца
«ліжко, постіль»
ле́га
«лежень, лежебока»
ле́ґа
«тс.; колода замість фундаменту під стіною хати; лежак; лежачий вулик»
леґа́вий
«лінивий»
лега́ка
«ледащо, лежень»
ле́ґар
«ледар, лежень, лежебока»
ле́гво
«лігво»
ле́глий
«залежалий, затхлий, прілий»
ле́гма
«лежачи, у лежачому положенні»
ле́гмас
«лежень, лежебока»
лего́вище
«лігво»
ле́жа
«лежання; [тяжка хвороба, при якій лежать у постелі; ледар, лежень МСБГ]; (заст.) квартирування військ Пі»
лежа́к
«тапчан; горизонтальна частина димоходу; лежачий вулик; [матрац МСВГ]»
лежа́лий
лежа́лисько
«лежень, лежебока»
ле́жало
«ліжко»
ле́жаний
лежа́нка
«низька піч для лежання; призначене для лежання підвищення»
ле́жанка
«лежання; лінь; зірвана зеленою і потім достигла груша»
ле́жачи
лежа́чий
ле́жачки
лежая́
«петля на кінці бортницької мотузяної драбини»
ле́жбище
(з р.)
ле́жень
«лежебока; лежак димоходу; колода як основа чогонебудь; [лежачий вулик; окремий великий камінь Ч]»
ле́живо
«лежання»
лежи́мість
«нерухоме майно»
ле́жінь
«лежебока»
лежки́й
«здатний добре зберігатися»
(про фрукти та ін.)
ле́жко
«ліжко»
ле́жма́
ле́жміть
лежмо́м
лежни́к
«окремий великий камінь»
ле́жник
«лежак димоходу»
ле́жники
«лежання; полуденний відпочинок, післяобідній сон»
лежню́ха
«лежебока; низькоросла квасоля»
лежня
«лежання»
лежня́ка
«лежебока»
лежу́н
«тс.»
лежу́х
«тс.; дерево, що впало; лежак димоходу Me»
ле́зьма
лє́ґа
«лежень, нероба»
ли́жок
«ліжко»
лігви́сько
«ліжко, постіль»
лі́гвище
лі́гво́
«місце, де живе тварина; [ліжко, постіль; носилки Ж]»
лі́гма
ліго́мо
«в час нічного лежання»
лі́жко
лі́жма
лі́жни́к
«ковдра; [кустарний килим]»
ліжни́ця
«спальня; ліжко, постіль»
лог
«лігво»
ло́га
«тварина, що лежить на дні моря»
ло́ґа
«ледар»
ло́гво
«лігво»
логи́н
«дерево, що впало; лежебока, ледар»
лого́висько
«лігво»
лого́вище
«тс.»
лож
«ложе, приклад рушниці»
ло́жа
«приклад рушниці; постіль»
ложби́на
«заглибина, западина, улоговина; річище ріки»
ло́жбище
«ліжко, постіль; річище ріки»
ло́же
ложи́сько
«послід (у породіллі)»
ложи́ти
ложни́ця
«спальня»
(заст.)
ложови́й
лу́жу́х
«лежак димоходу»
навле́жачки
навле́жки
нале́жаний
нале́жати
належачи
«лежачи, в лежачому положенні»
належа́чий
«належний»
нале́жачки
«тс.»
належи́тий
«тс.»
належи́тість
«борг, належна сума»
нале́жний
на́ліг
«погана звичка; тяжка ноша»
налі́жна
«поросна»
(льоха)] Ж
нало́жниця
наполе́гливий
недоле́жане
«несвоєчасно вилуплене»
(про курча)
незале́жник
облежа́нець
«обложенець»
облежа́ний
облеже́нє
«облога»
облі́г
«переліг; [скошене або зжате поле ВеБ]»
облі́жний
обло́га
обло́ги
«віконні рами»
обло́говий
облогува́ти
«протягом кількох років лежати незораним, необробленим»
(про поле)
обло́же
«скошене або зжате поле»
обложе́нець
обложи́сько
«скошене або зжате поле»
обло́жний
обло́жник
оболо́га
«склепіння»
одлеглий
«віддалений»
одлог
«поле, залишене під пар »
(а)] Пі
передлежа́ння
(мед.)
перелі́г
перелі́жка
«короткі трубочки між намистинами (монетами)»
перелі́жний
перело́ги
перело́говий
перелогува́ти
«облогувати»
підле́га
«(у возі) одна з трьох жердин, що лежать на дні кузова під дошкою»
підле́глий
«підпорядкований; який міститься під чим-небудь; [прілий]»
підлі́жки
«великі камені, які підкладаються під основні колоди стін»
підло́га
підло́говий
підло́же
«низька довга дерев’яна лавка, що служить ліжком»
підло́жжя
«ложе»
підло́жниця
«наложниця»
поле́глий
поле́глиця
«полеглий хліб»
полежа́й
«лежебока»
полежа́к
полежа́ка
«тс.»
поле́жа́ле
«плата за зберігання понад термін»
(заст.)
полежа́ха
«ледарка, лежебока»
полежі́й
«лежебока»
по́лі́г
«низьке місце біля річки; покіс; [занавіски біля ліжка, біля вікон Бі; запона, полог Нед; роди Нед]»
по́ліж
«покіс»
поліжки́ня
«породілля»
полі́жниця
«тс.»
поліжни́чий
«родильний будинок»
по́лог
поло́ги
положи́тися
«привести теля»
приле́глий
приле́жний
прилі́г
«бокова частина сідла; (у бочці) дощечка з отвором, яка прибивається поверх клепок»
прилігли́вий
«старанний»
прилі́жний
«тс.; прилежний»
прило́га
«додаток»
прило́гом
«схилившись, нахилившись»
прило́жний
«здібний»
принале́жний
про́лежень
пролі́г
«гірська долина»
розле́глий
«віддалений»
розлі́г
розліга́тися
«розлягатися»
розло́ги
«простір, роздолля; [особливого роду ворота в гуцулів]»
розло́гий
розло́гистий
«розложистий»
розло́жистий
розполі́г
«розташування, розміщення»
(заст.)
розполо́г
«виклад»
розполо́га
«розташування, розміщення»
улі́жний
«зручний для лежання»
уло́га
«западина; заглибина»
уло́гвистий
«із западинами»
уло́гий
«рівний, плоский»
улого́вина
уло́го́винний
уло́жина
«низина»
уположи́тися
«розродитися»
(Me)
уполо́житися
«отелитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляжа́ць | білоруська |
| ле́гчы | білоруська |
| лажы́ць | білоруська |
| лежа́ | болгарська |
| ле́гна | болгарська |
| ležeć | верхньолужицька |
| lehnyć | верхньолужицька |
| łožić | верхньолужицька |
| ligan | готська |
| λέχεται «лежить» | грецька |
| λέχος «ліжко, постіль» | грецька |
| λέκτρον | грецька |
| liggjan | давньоанглійська |
| ligen «лежати» | давньоверхньонімецька |
| liggan | давньоверхньонімецька |
| lickan | давньоверхньонімецька |
| laigim «лягаю» | давньоірландська |
| lige «постіль, ліжко, могила» | давньоірландська |
| liggja «тс.» | давньоісландська |
| лежати | давньоруська |
| лечи | давньоруська |
| ложити | давньоруська |
| *legh- «лежати» | індоєвропейська |
| lectus «тс.» | латинська |
| лежи | македонська |
| легне | македонська |
| lažaś | нижньолужицька |
| lagnuś | нижньолужицька |
| łožyś | нижньолужицька |
| leżeć | польська |
| lec | польська |
| łożyć | польська |
| ležatí | праслов’янська |
| *legti | праслов’янська |
| *ložiti | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| *logītei | праслов’янська |
| *legētei | праслов’янська |
| лежа́ть | російська |
| лечь | російська |
| ложи́ть | російська |
| лèжати | сербохорватська |
| лèћи | сербохорватська |
| лȅгнути | сербохорватська |
| поло́жити | сербохорватська |
| ležať | словацька |
| lehnuc | словацька |
| zložiť | словацька |
| ležáti | словенська |
| léčí | словенська |
| ložíti | словенська |
| лєжати | старослов’янська |
| лєѱи | старослов’янська |
| положити | старослов’янська |
| lagari «лежить» | хетська |
| ležeti | чеська |
| lehnouti | чеська |
| ložiti | чеська |
| A läk- «лежати» | ? |
бліг «переліг, перелогова земля»
результат деетимологізації і спрощення форми облі́г, [облу́г] »тс.», утвореної з префікса обі основи дієслова лежа́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блуг
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| облі́г | ? |
| облу́г | ? |
| лежа́ти | ? |
назло́гах «опершись ліктями»
результат злиття прийменника на з іменником [зло́ги], похідним від ложи́ти, лежа́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на | українська |
| зло́ги | українська |
| ложи́ти | українська |
| лежа́ти | українська |
ла́га «балка, до якої прибиваються дошки (підлоги та ін.)»
очевидно, запозичення з дав ньоскандінавської мови;
менш обґрунтованим було б виведення від нвн. Láge «пласт, шар; стеля » або від ч. dlaha «дошка в підлозі », як і зведення (Sławski IV 430) разом з [лагу́н] «бочка» до псл. lagati «ложити»;
дісл. lāg «колода ; повалене дерево» споріднене з англ. log «колода », норв. laag «повалене вітром дерево» і разом з ними зводиться до пгерм. *lig- «лежати», спорідненого з псл. ležati, укр. лежа́ти;
р. бр. ла́га, п. [łagun] «кладка; лага під підлогою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лаґу́н
«стовбур під дощаним настилом дороги»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| log «колода » | англійська |
| ла́га | білоруська |
| lāg «колода ; повалене дерево» | давньоісландська |
| Láge «пласт, шар; стеля » | нововерхньонімецька |
| laag «повалене вітром дерево» | норвезька |
| łagun «кладка; лага під підлогою» | польська |
| *lig- «лежати» | прагерманська |
| lagati «ложити» | праслов’янська |
| ležati | праслов’янська |
| ла́га | російська |
| лагу́н «бочка» | українська |
| лежа́ти | українська |
| dlaha «дошка в підлозі » | чеська |
ла́гер «табір»
через посередництво російської мови запозичено з німецької;
нім. Láger «ложе, постіль; склад, табір» (свн. lёger, двн. lёgar) споріднене з гот. ligrs «ложе, постіль», дангл. leger «лігвище, ложе», англ. lair «тс.», лат. lectus «ложе, постіль», псл. lézati, укр. лежа́ти;
р. л́агерь, бр. болг. м. схв. л́агер, п. lagier, ч. lágr, слц. слн. láger «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́герник
ла́гор
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lair «тс.» | англійська |
| л́агер | білоруська |
| л́агер | болгарська |
| ligrs «ложе, постіль» | готська |
| leger «лігвище, ложе» | давньоанглійська |
| lёgar | давньоверхньонімецька |
| lectus «ложе, постіль» | латинська |
| л́агер | македонська |
| Láger «ложе, постіль; склад, табір» (свн. lёger, двн. lёgar) | німецька |
| lagier | польська |
| lézati | праслов’янська |
| л́агерь | російська |
| л́агер | сербохорватська |
| lёger | середньоверхньнімецька |
| láger «тс. » | словацька |
| láger «тс. » | словенська |
| лежа́ти | українська |
| lágr | чеська |
ле́ґар «кожна з двох жердин, що підкладаються під стіс дров; лага під дерев’яною підлогою; сволок О; зрубане дерево, що довго лежить, колода О»
запозичення з польської мови;
п. legar «лага; дерев’яна підкладка під тягарі», [ligar] «тс.», які слн. [lęgar] «балка, яка підкладається під бочки з вином», походять від свн. lëger (‹ lëgar) «тс.; лага», пов’язаного з legen «ложити», ligen «лежати» (нвн. liegen «тс.»), спорідненими з псл. ležati, укр. лежа́ти;
виведення з [ґре́ґар] «сволок» (Дзендзелівський St. sl. 22, 285 – 286) позбавлене підстав;
може йтися тільки про розвиток значення «сволок» у слова [ле́ґар] під впливом слова [ґре́ґар];
р. [ле́гар] «підвалина», [ле́гарь] «зв’язок двох крокв; підставка під винну бочку», бр. [ле́гар] «важіль», [лега́ры «лаги»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лє́гар
«лага під дерев’яною підлогою; валок, по якому перекочують колоди»
лє́ґар
«тс.»
лє́гер
«валок, по якому перекочують колоди»
лі́ґap
«лага, брус як підклад під дрова, підлогу Ж, О, МСБГ; 6pyG на MOGTÍ O»
лі́га
«довга колода, з якої тешуть бруси»
лі́гар
«кожна з двох жердин, що підкладаються під стіс дров; лага під дерев’яною підлогою; валок, по якому нерекочують колоди Л, Лчерк»
лігарі́
«стовпи як опора підвалин хати »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́гар «важіль» | білоруська |
| лега́ры «лаги» | білоруська |
| liegen | нововерхньонімецька |
| liegen | нововерхньонімецька |
| liegen | нововерхньонімецька |
| legar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| legar | польська |
| ligar | польська |
| ležati | праслов’янська |
| ležati | праслов’янська |
| ležati | праслов’янська |
| ле́гар «підвалина» | російська |
| ле́гарь «зв’язок двох крокв; підставка під винну бочку» | російська |
| lëgar | середньоверхньнімецька |
| lëger | середньоверхньнімецька |
| legen | середньоверхньнімецька |
| ligen | середньоверхньнімецька |
| lëgar | середньоверхньнімецька |
| lëger | середньоверхньнімецька |
| legen | середньоверхньнімецька |
| ligen | середньоверхньнімецька |
| lëgar | середньоверхньнімецька |
| lëger | середньоверхньнімецька |
| legen | середньоверхньнімецька |
| ligen | середньоверхньнімецька |
| lëgar | середньоверхньнімецька |
| lëger | середньоверхньнімецька |
| legen | середньоверхньнімецька |
| ligen | середньоверхньнімецька |
| lëgar | середньоверхньнімецька |
| lëger | середньоверхньнімецька |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| lęgar | словенська |
| лежа́ти | українська |
| лежа́ти | українська |
| лежа́ти | українська |
| ґре́ґар | українська |
| ґре́ґар | українська |
| ле́ґар | українська |
| ґре́ґар | українська |
лежа́к «дрімлюга, Caprimulgus L.» (орн.)
назви зумовлені тим, що дрімлюги ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються на землі або на деревах, сидячи не впоперек, а вздовж гілки (Воїнств. – Кіст. 204 – 205; БСЭ 21, 352);
похідні утворення від лежа́ти;
р. [ле́жень];
Фонетичні та словотвірні варіанти
лежень
лежух
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́жень | російська |
| лежа́ти | українська |
ле́жень «великий калач, обрядовий весільний хліб; пиріг з капустою Mo; корж з кукурудзяної муки Me»
очевидно, пов’язане з лежа́ти;
назва зумовлена, можливо, тим, що лежень випікається не в формі, як коровай, а лежить у печі просто на черені;
значення «пиріг» і «корж», очевидно, вторинні;
р. [ле́жень] «весільний хліб, що випікається одночасно з короваєм; весільний хліб, калач, прикрашений фігурками з тіста»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́ґа
«обрядовий весільний хліб»
ле́жінь
«корж з кукурудзяної муки»
лє́ґа
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ле́жень «весільний хліб, що випікається одночасно з короваєм; весільний хліб, калач, прикрашений фігурками з тіста» | російська |
| лежа́ти | українська |
логи́н «дерево, яке впало або було повалене бурею; ледар, нероба»
очевидно, пов’язане з лежа́ти;
менш переконливо зіставляється (О І 416) з уг. lóg(ni) «висіти; байдикувати, ухилятися від роботи»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lóg(ni) «висіти; байдикувати, ухилятися від роботи» | угорська |
| лежа́ти | українська |
люсува́ти «шипіти, пінитися, кипіти; гасити вапно»
запозичення з польської мови;
п. lasować, [lusować] «гасити вапно» пов’язується з нім. löschen «гасити», яке зводиться до пгерм. *leg-skan «гаснути», первісне «влягатися», спорідненого з псл. ležati, укр. лежа́ти;
у польській мові, очевидно, зазнало впливу іменника lasa «сито, через яке просівають вапно, пісок і под.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| löschen «гасити» | німецька |
| lasować | польська |
| lusować «гасити вапно» | польська |
| lasa «сито, через яке просівають вапно, пісок і под.» | польська |
| *leg-skan «гаснути» | прагерманська |
| ležati | праслов’янська |
| лежа́ти | українська |
ляшка «конюшина, Trifolium L.» (бот.)
може бути також результатом видозміни назви [валашо́к] «конюшина», пов’язаної з [валашо́к] «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) або з ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь);
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з ляга́ти, лежа́ти, оскільки конюшина середня низькоросла, або з лях «поляк» за походженням чи місцем поширення певного виду конюшини;
пов’язується (Сабадош ОЛА 1981, 80–81) з др. ляча «сочевиця», ляща «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ілящок
лє́шка
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
лєшок
«конюшина лучна»
лєщок
«конюшина»
ля́жка
«конюшина середня, Trifolium medium L.»
лящок
лящок
ящик
ящок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляча «сочевиця» | давньоруська |
| ляща «тс.» | давньоруська |
| валашо́к «конюшина» | українська |
| валашо́к «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) | українська |
| ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь) | українська |
| конюшина | українська |
| кінь | українська |
| ляга́ти | українська |
| лежа́ти | українська |
| лях «поляк» | українська |
пі́длі́жка «волове очко, Troglodytes troglodytes L.» (орн.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що в лісі цей птах оселяється в купах хмизу, вітровалу, тобто під тим, що лежить (Птицы СССР 430);
похідне утворення від лежа́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́длі́жок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лежа́ти | українська |
піхо́та́ «квасоля піша, Phaseolus compressus DC.» (бот.)
похідні утворення від пі́ший «який іде пішки»;
назви зумовлені сланким (невитким) характером стебел цього виду квасолі, які стеляться по землі;
пор. [лежух] «квасоля піша», похідне від лежа́ти;
п. [piechota], схв. [пешак] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пихо́тка
«тс.»
піхо́тна
(у сполученні [п. фізоля])
пі́ша
«тс.»
(у сполученні п. квасоля)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| piechota | польська |
| пешак «тс.» | сербохорватська |
| пі́ший «який іде пішки» | українська |
| лежух «квасоля піша» | українська |
| лежа́ти | українська |
ублі́жний «тривалий, затяжний»
фонетичний варіант слова облі́жний, що є префіксальним утворенням від лежа́ти, ложи́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| облі́жний | українська |
| лежа́ти | українська |
| ложи́ти | українська |
лог «заглиблення в рельєфі; яр з пологими зарослими схилами; широка низина; орна земля, яку перестали обробляти»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. лог «долина, яр, поле під паром» пов’язане з лежа́ть «лежати» (пор. схв. лȏг «лежання»);
зіставляється з лит. atlagaĩ «поле, яке довго лежало під паром», гр. λόχος «засідка», гал. logan «могила»;
безпідставно пов’язувалося (Matzenauer 243) з гр. λαγών «печера, ущелина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ло́гвина
«широка сінокісна низина; низина в лісі; заглиблення в рельєфі»
ло́гвище
«низина, поросла травою»
логови́на
«тс.»
логови́ще
«тс.»
ложо́к
«сухе русло Г; низина з пологими схилами; вузька низина вздовж річки; низина в лісі; невелика лука в кінці города Ч»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| logan «могила» | галльська |
| λόχος «засідка» | грецька |
| λαγών «печера, ущелина» | грецька |
| atlagaĩ «поле, яке довго лежало під паром» | литовська |
| лог «долина, яр, поле під паром» | російська |
| лежа́ть «лежати» (пор. схв. лȏг «лежання») | російська |
| лȏг | сербохорватська |
поклажа́н «баклажан, помідор»
результат видозміни назви баклажа́н, зближеної з дієсловом покла́сти;
пор. р. [подлежа́н] «помідор», що виникло з баклажа́н внаслідок зближення з дієсловом лежа́ть «лежати» (Фасмер ІІІ 297);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| подлежа́н «помідор» | російська |
| баклажа́н «лежати» | російська |
| лежа́ть | російська |
| баклажа́н | українська |
| покла́сти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України