ЛЕДАЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ле́дар
очевидно, результат видозміни форми [ло́да́р] «ледар» під впливом слів леда́що, леда́чий;
припускалася також контамінація слів лотр і [леда́й] «ледащо, ледар », [леда́ка] «тс.» (Москаленко УІЛ 40; Преобр. І 463);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ледаркува́тий
«ледаченький»
леда́рний
«лінивий»
ле́дарство
ле́дарь
«ледарі, нероби»
(зб.)
ледарюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́да́р «ледар» | українська |
| леда́що | українська |
| леда́чий | українська |
| лотр «ледащо, ледар » | українська |
| леда́ка «тс.» | українська |
| леда́й | українська |
ле́дач «ледачі люди, ледарі, ледащо; [дрантя, погана річ]»
псл. [le da čь(to) «будь-що», le da čьjь «будь-чий»], сполучення часток le da «тільки аби» з займенниками čь (čь-to, čьso), čьjь «чий»;
думка про запозичення з польської мови (Sławski IV 22 – 23) недостатньо обґрунтована;
р. [леда́чий] «поганий», [леда́щий] «тс.; лінивий», бр. ляда́чы «кволий; старий», ляда́шчы «тс.», п. ladaco «ледар, ледащо», [ladacy] «нічого не вартий», [ledaco, ledacy], ч. ledaco «абищо, дещо», слц. ledačo «ледащо», ledačí «нічого не вартий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ладаче́нний
«дуже лінивий»
ледацю́га
леда́че
«ліниво»
леда́чий
ледачи́на
«ледащо, ледащиця»
леда́чити
«лаяти, ганьбити»
ледачі́ти
ледачкува́тий
«ледаченький »
леда́чо
«тс.; мляво, повільно; [погано]»
леда́щий
леда́щитися
«розпусничати»
леда́щи́ця
ледащі́ти
леда́що
лидацю́га
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ляда́чы «кволий; старий» | білоруська |
| ляда́шчы «тс.» | білоруська |
| ladaco «ледар, ледащо» | польська |
| ladacy «нічого не вартий» | польська |
| ledaco | польська |
| ledacy | польська |
| le da čь(to) «будь-що» | праслов’янська |
| le da čьjь «будь-чий» | праслов’янська |
| le da | праслов’янська |
| čьjь «чий» | праслов’янська |
| čь | праслов’янська |
| čь-to | праслов’янська |
| čьso | праслов’янська |
| леда́чий «поганий» | російська |
| леда́щий «тс.; лінивий» | російська |
| ledačo «ледащо»«нічого не вартий» | словацька |
| ledačí «ледащо»«нічого не вартий» | словацька |
| ledaco «абищо, дещо» | чеська |
ло́да́p «ледар; бродяга»
укр. [ло́дар] розглядається також, як результат контамінації лотр i леда́чий, перехідною формою між якими є ле́дар (Преобр. І 463);
для російських і болгарського слів припускається запозичення з німецької мови, пор. снн. нн. lodder, loder (Фасмер II 510; БЕP III 453);
не зовсім ясне;
р. ло́дырь «ледар», [ло́дарь, ло́дирь, лодорь], болг. [ло́дар];
Фонетичні та словотвірні варіанти
лода́рство
«бродяжництво»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ло́дар | болгарська |
| lodder | нижньонімецька |
| loder | нижньонімецька |
| ло́дырь «ледар» | російська |
| ло́дарь | російська |
| ло́дирь | російська |
| лодорь | російська |
| lodder | середньонижньонімецька |
| loder | середньонижньонімецька |
| ло́дар | українська |
| лотр | українська |
| леда́чий | українська |
| ле́дар | українська |
ляд (розм.)(у виразі на який ляд «для чого, навіщо»)
очевидно, запозичення з російської мови: р. [ляд] «злий дух, біс, нечистий», у виразах [к ляду] «до біса», [какого ляда] «навіщо» та ін., [ля́да́] «нечистий дух, чорт» не зовсім ясне;
зіставлялося з [леда́чий] «поганий, негідний», п. ladacy «чорт» (Фасмер II 549; Bern. I 698);
можна припустити також зв’язок із словом [ля́да] «поляна в лісі, сінокісний острівець на полоті; земельна ділянка», тоді ляд – первісно «дух, що живе у болотистій місцевості»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ladacy «чорт» | польська |
| ляд «злий дух, біс, нечистий» | російська |
| к ляду «до біса» | російська |
| какого ляда «навіщо» | російська |
| ля́да́ «нечистий дух, чорт» | російська |
| леда́чий «поганий, негідний» | російська |
| ля́да «поляна в лісі, сінокісний острівець на полоті; земельна ділянка» | українська |
| ляд «дух, що живе у болотистій місцевості» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України