ЛЕГЕНДАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
леге́нда
через німецьке або французьке посередництво (н. Legénde, фр. légende) запозичено з середньолатинської мови;
слат. legenda «те, що повинно бути прочитане» (спочатку йшлося про літургічні уривки для служби в церкві) пов’язане з лат. lego, -ere «читаю, вимовляю, декламую»;
р. бр. болг. м. леге́нда, п. ч. слц. вл. legenda, схв. лèгēнда, слн. legénda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
легенда́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| леге́нда | білоруська |
| леге́нда | болгарська |
| legenda | верхньолужицька |
| lego | латинська |
| -ere «читаю, вимовляю, декламую» | латинська |
| леге́нда | македонська |
| Legénde | німецька |
| Legénde | німецька |
| legenda | польська |
| леге́нда | російська |
| лèгēнда | сербохорватська |
| legenda «те, що повинно бути прочитане» (спочатку йшлося про літургічні уривки для служби в церкві) | середньолатинська |
| legenda | словацька |
| legénda | словенська |
| légende | французька |
| légende | французька |
| legenda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України