ЛЕБЕДИКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

лебеда́ха «бідняга»

результат контамінації слів лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка) і бідола́ха (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка) українська
бідола́ха українська

лебеді́ти «говорити неясно, неправильно вимовляючи слова, лепетати (про дітей); настирливо або слізно просити, жалібно молити; співати, наспівувати (звичайно жалібні мелодії)»

очевидно, результат видозміни слова [лебоні́ти] «тс.» або [ля́бдати] «базікати», зумовленої впливом слів лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка), [лебе́дочко] «тс.», які часто вживаються при наполегливих слізних проханнях, при голосінні за небіжчиком;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лебоні́ти «тс.» українська
ля́бдати «базікати» українська
лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка) українська
лебе́дочко «тс.» українська

ле́бідь «Cygnus Bechst. » (орн.)

псл. *olbǫdь / elbędь I elbedь «лебідь»;
споріднене з двн. albiӡ «лебідь», elbiӡ, дангл. ielfetu, дісл. ǫlptr (мн. elptr i alptir) «тс.», лат. albus «білий», гр. ’αλφός «білий лишай»;
іє. *albho- «білий»;
назва птаха зумовлена білим кольором його пір’я;
думка про германське походження цього слова (Mikkola Balt. u. slav. 40) є помилковою;
р. ле́бедь, бр. ле́бедзь, др. лебедь, п. łabędź, [łabądź, łabęt], ст. łabęć, каш. [labądz], ч. слц. labuť, болг. ле́бед, м. лебед, лабед, схв. лȁбȳд, слн. labód, labúd, стсл. лєбєдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лебеденя́ «пташа лебедя»
лебеде́ць «лебідь»
лебе́дий «лебединий»
лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка)
лебеди́н «лебідь» (фольк.)
лебе́ди́н «тс.»
лебеди́на «лебідка, лебедиця; [лебедяче м’ясо]» (фольк.)
лебеди́ний
лебеди́ха
лебеди́ця
лебедій «лебідь»
лебе́дій
лебе́дка «лебідка, лебедиця»
лебе́до «тс.?»
ле́бедь «лебідь»
лебедя́ «пташа лебедя»
лебе́дя «тс.»
лебе́дя́чий
ле́бет
ле́беть
лебодь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́бедзь білоруська
ле́бед болгарська
'αλφός «білий лишай» грецька
ielfetu давньоанглійська
albiӡ «лебідь» давньоверхньонімецька
elbiӡ давньоверхньонімецька
ǫlptr «тс.» (мн. elptr i alptir) давньоісландська
elptr давньоісландська
alptir давньоісландська
лебедь давньоруська
*albho- «білий» індоєвропейська
labądz кашубський
albus «білий» латинська
лебед македонська
лабед македонська
łabędź польська
łabądź польська
łabęt польська
łabęć (ст.) польська
*olbǫdь «лебідь» праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
*elbędь праслов’янська
*elbedь праслов’янська
ле́бедь російська
лȁбȳд сербохорватська
labuť словацька
labód словенська
labúd словенська
лєбєдь старослов’янська
labuť чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України