ЛАТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

може бути пов’язане з ла́дка «долоня» або з ла́та, ла́тка в значенні «пляма» (пор. р. пятна́шки «дитяча гра»);

результат зближення з основою глад-(ити) прасловʼянської основи laty чи latь на позначення глиняного посуду, збереженої в р. [ла́тка] «глиняна сковорода, черепʼяна миска», бр. ла́тка «миска», ла́тушка, ла́душка «тс.», др. латъка «горщик», ладъка, латы, латъвь «тс.», п. [łatka] «горщик для молока», ч. діал. слц. látka «глечик, горщик для молока», болг. ла́твица «глечик», схв. [lat] «глиняна посудина», [latica] «тс.», слн. látvica «глиняна сковорода», стсл. ЛАТЪКА «горщик»;

псл. laty (latb), можливо, споріднене з нвн. Letten «глина», двн. letto «тс.», дісл. leÞja (‹*laÞjōn-) «глина; бруд», сірл. lathach «намул»;

менш переконливе тлумачення (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 123 – 124) як результату контамінації слів глек і гладки́й або зіставлення (Фасмер II 465) з лит. luõtas «човен»;

бр. глады́ш, глады́шка, п. [gładyszka] «тс.»;

пор. лата́ття «Nymphaea; [глечики жовті; калюжниця]», пов’язане з лата́ти, ла́тка;

первісно назва стосувалась, очевидно, водяних рослин латаття і глечиків жовтих, листя яких покриває поверхню водойм подібно до латок (БСЭ 23, 593, 596);

пов’язане з [ла́пик] «латка»;

р. [лапишник] «глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Smith.», [лапушки́] «калюжниця», [ла́пушки] «латаття, Nymphaea L. », бр. [лапка] «калюжниця», [лапушок] «тс.», [лопух] «тс.; латаття; глечики жовті»;

не зовсім ясне;

можливо, як і назва птаха ла́стівка, походить від псл. Іasъ «темний з білою плямою (латкою) під черевом чи грудьми»;

зіставляється також (Горяев 182; ЭССЯ 14,4 2) з ла́тка, лата́ти ( пор. укр. болг. [латица] «ластка», м. латица, схв. лàтица «тс.»);

р. [ла́ста], ла́стовица, ла́стовка, бр. [ла́стаўка, ла́стка] «тс.»;

псл. *olta «латка», первісно «пришите»;

інші пояснення не враховують південнослов’янських форм на алт- і виходять з псл. *lata, зіставляючи його з псл. letěti (ЭССЯ 14, 47 – 48), з гр. λω̃μα, -ατος «край одягу» (Bern. I 693; БЕР III 324), з лат. lacer «подертий», гр. λακίς «шматок, лахміття» (Ильинский РФВ 76/2, 245 – 246), з лит. lãtaža, latóžis «розтелепа, тюхтій» (Fraenkel 343, 360);

споріднене з двн. āla «шило», дінд. ā́ra «тс.»;

на праслов’янському ґрунті могло частково змішатися з lasta «ластка»;

р. діал. бр. ла́та, п. łata, ч. слц. діал. lata, болг. [лати́ца] «підшивка», [алти́ца] «ластка», м. латица «латка», алти́ца «тс.», схв. лàтица, лȁтица «ластка»;

запозичене, можливо, через посередництво польської мови з німецької;

свн. latte (‹ двн. latta) «планка, рейка, дранка», нвн. Latte «тс.» споріднене з дангл. lætt, дісл. latta, «тс.», дірл. ірл. slat «прут, лозина», кімр. llath, брет. laz «тс.»;

представлена в кількох слов’янських мовах форма latva (*laty) характеризує слово як належне до ū-основ, що свідчить про давність запозичення;

р. бр. ла́та, п. вл. łata, ч. lať, latě, слц. lata, нл. łata, łatwa, полаб. lotvǝ, схв. лȅтва, слн. láta, lȃtva;

псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;

споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);

дальші етимологічні зв’язки непевні;

зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;

припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);

непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;

р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);