ЛАТИН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лати́нь «латинська мова»
запозичення з латинської мови;
лат. latīnus «латинський», latīna (lingua) «латинська (мова)» пов’язане з топонімом Latium «Лаціум» (область в Італії, центром якої був Рим), можливо, спорідненим з lātus «широкий», latus «сторона, бік»;
р. бр. латынь (очевидно, з укр.), др. латининъ, п. łacina, ч. latina, слц. latinčina, вл. łaćina, нл. łatyński, болг. лати́нец «латинянин; (заст.) католик», лати́нски, м. латин «латинянин; католик», схв. лàтин «тс.», лати́нштина «латинська мова», слн. latínščina «тс.», стсл. латиньскъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лати́на
лати́нець
«латинянин; [католик]»
лати́нити
лати́ниця
«латинське письмо»
латиніза́ція
латині́зм
латинізува́ти
латині́ст
лати́нка
«тс.»
лати́нник
«латиніст; католик»
лати́нство
«католицтво»
латинщина
«тс.»
лати́ньщити
латиня́к
«католик»
латиня́ни
«жителі Лаціума»
(іст.)
латыни
«католики»
(1440)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
латынь (очевидно, з укр.) | білоруська |
лати́нец «латинянин; (заст.) католик» | болгарська |
лати́нски | болгарська |
łaćina | верхньолужицька |
латининъ | давньоруська |
latīnus «латинський» | латинська |
Latium «Лаціум» (область в Італії, центром якої був Рим) | латинська |
lātus «широкий» | латинська |
latus «сторона, бік» | латинська |
latīna (lingua) | латинська |
латин «латинянин; католик» | македонська |
łatyński | нижньолужицька |
łacina | польська |
латынь (очевидно, з укр.) | російська |
лàтин «тс.» | сербохорватська |
лати́нштина «латинська мова» | сербохорватська |
latinčina | словацька |
latínščina «тс.» | словенська |
латиньскъ | старослов’янська |
latina | чеська |
лата́ття «водяна рослина з великим листям і жовтими або білими квітками, Nymphaea L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з ла́та, лата́ти з огляду на велике листя, пор. лата́тий «з великим і широким листям»;
непереконливо зіставлялося з псл. *loky «калюжа» (Machek Jm. rostl. 41), з болг. лати́на (бот.) «крес, настурція», ла́тиф «тс.», схв. лаћуни «Cyclamen europaeum», лàћӯх «гілочка винограду з китицями» (Bern. I 693);
р. [лата́тье] «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна», бр. ло́таць «калюжниця», п. łotoć «калюжниця болотна», [łataj, łotocie, łotacz, łołasz, łotocz] (з укр.), ч. [lataj, lotaj, lotač, lotáč] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ваташ
«тс.»
латани́на
«лист латаття білого»
лататина
«калюжниця болотна»
лата́ть
«калюжниця болотна, Calthaраlustris L.; латаття біле, Nymphaea alba L.»
латахи́
«водяна рослинність з широким листям»
лата́ч
«тс.»
лата́ше
«тс.; глечики жовті, Nuphar luteum Sm.»
ло́
ло́тай
«калюжниця болотна»
лотайка
ло́так
ло́тань
лотар
ло́татень
лота́тє
лота́ття
ло́та́ть
лота́ч
лотачка
лототь
лотоць
лоточ
ло́точник
лотошки
ло́тошник
ло́цот
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ло́таць «калюжниця» | білоруська |
лати́на «крес, настурція» (бот.) | болгарська |
ла́тиф «тс.» | болгарська |
łotoć «калюжниця болотна» | польська |
łataj (з укр.) | польська |
łotocie (з укр.) | польська |
łotacz (з укр.) | польська |
łołasz (з укр.) | польська |
łotocz (з укр.) | польська |
*loky «калюжа» | праслов’янська |
лата́тье «латаття; глечики жовті; калюжниця болотна» | російська |
лаћуни «Cyclamen europaeum» | сербохорватська |
лàћӯх «гілочка винограду з китицями» | сербохорватська |
ла́та | українська |
лата́ти | українська |
лата́тий «з великим і широким листям» | українська |
lataj «тс.» | чеська |
lotaj «тс.» | чеська |
lotač «тс.» | чеська |
lotáč «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України