ЛАСІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́сий «смачний, принадний; охочий, жадібний»
псл. пн. lasъ «ласий»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
зіставлялося також з лит. lasýti «збирати дзьобом», lèsti «дзьобати», гот. lisan «збирати», дангл. lesan «тс.» (Mikl. EW 161; Matzenauer LF 9, 190; Pedersen IF 5, 47);
можливо, зводиться до того самого первісного кореня з рухомим s- *l-s-/(s-)l-, що й лаз;
р. [ла́сый], бр. ла́сы, п. łasy;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зала́сний
«чарівний»
зала́сся
«захоплення, потяг»
лас
«смак, бажання»
ласа́ч
«ласун»
ла́сити
«вабити»
ла́ситися
«прагнути»
ла́сівка
«час, коли є багато ласощів»
ласі́й
«ласун»
ласни́й
«смачний»
ласо́та
«ласолюб, розпусник »
ласо́ха
«хтива жінка»
ласощі
ла́сува́ти
«їсти що-небудь смачне»
ласуватися
«тс. ласитися»
ласу́н
ласу́нка
ласу́ха
«ласунка; [хтива жінка ЖЬ, [ласько́] «ласун»
ла́цний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́сы | білоруська |
| lustus «бажання» | готська |
| lisan «збирати» | готська |
| λιλαίομαι «палко бажаю, жадаю» (‹ *λιλάσιομαι) | грецька |
| *λιλάσιομαι | грецька |
| lesan «тс.» | давньоанглійська |
| lust | давньоверхньонімецька |
| lаṣati «бажає» ( ‹ *lalsati) | давньоіндійська |
| lālasaḥ «жадібний, жадаючий» | давньоіндійська |
| abhi-laṣaḥ «бажання» | давньоіндійська |
| *lalsati | давньоіндійська |
| lainn «жадібний» (‹*lasni) | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *las-/ l̥s- «бажати» | індоєвропейська |
| lascīvus «пустотливий, похітливий» | латинська |
| lasýti «збирати дзьобом» | литовська |
| lèsti «дзьобати» | литовська |
| Lust «тс.» | нововерхньонімецька |
| łasy | польська |
| lasъ «ласий» (пн.) | праслов’янська |
| *l-s-/(s-)l- | праслов’янська |
| ла́сый | російська |
| лаз | українська |
ла́сий «чорний або рудий з білим черевом чи грудьми»
споріднене з лтс. luõss «жовтий з сірим відтінком, половий», можливо, також з lase «крапля, пляма, цятка», lãsaîns «поцяткований», лит. lãšas «крапля», lãšinti «капати, крапати», р. [лоса́] «гладінь води, освітлена сонцем»;
у кінцевому рахунку, можливо, пов’язане з ли́сий;
зіставлення з лтс. lapsa «місце» (Mühl.Endz. II 440 – 441), р. лоск (Горяев 181), болг. влас «волос, шерсть» (БЕР III 316) менш переконливі;
р. [ла́са] «лискуча пляма, смуга», [ла́сина] «тс.», [ла́сить] «залишати плями або смуги», п. [łasij] «віл з темною спиною», [łaska] «вид диких качок (чорна з білою плямою)», болг. лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.), схв. [lasa] (назва бурої кози), [lasac] (назва вола);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ласи́ста
«чорна з білими смугами спіднизу»
(про вівцю)
ласі́й
«віл з білим черевом і кінцем хвоста»
ласнове́нький
«блискучий, лискучий»
ла́ся
(кличка корови з червоною спиною і білим черевом; кличка лисої корови; кличка рябої корови)
підла́сий
«з білим черевом»
підла́систий
«тс.»
ўасуля
«корова з білим черевом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| влас «волос, шерсть» | болгарська |
| лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.) | болгарська |
| luõss «жовтий з сірим відтінком, половий» | латиська |
| lase «крапля, пляма, цятка» | латиська |
| lãsaîns «поцяткований» | латиська |
| lapsa «місце» | латиська |
| lãšas «крапля» | литовська |
| lãšinti «капати, крапати» | литовська |
| łasij «віл з темною спиною» | польська |
| łaska «вид диких качок (чорна з білою плямою)» | польська |
| лоса́ «гладінь води, освітлена сонцем» | російська |
| лоск | російська |
| ла́са «лискуча пляма, смуга» | російська |
| ла́сина «тс.» | російська |
| ла́сить «залишати плями або смуги» | російська |
| lasa (назва бурої кози) | сербохорватська |
| lasac (назва вола) | сербохорватська |
| ли́сий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України