ЛАСИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́сий «смачний, принадний; охочий, жадібний»
псл. пн. lasъ «ласий»;
споріднене з дінд. lаṣati ( ‹ *lalsati) «бажає», lālasaḥ «жадібний, жадаючий», abhi-laṣaḥ «бажання», гр. λιλαίομαι (‹ *λιλάσιομαι) «палко бажаю, жадаю», лат. lascīvus «пустотливий, похітливий», гот. lustus «бажання», двн. lust, нвн. Lust «тс.», дірл. lainn (‹*lasni) «жадібний»;
іє. *las-/ l̥s- «бажати»;
зіставлялося також з лит. lasýti «збирати дзьобом», lèsti «дзьобати», гот. lisan «збирати», дангл. lesan «тс.» (Mikl. EW 161; Matzenauer LF 9, 190; Pedersen IF 5, 47);
можливо, зводиться до того самого первісного кореня з рухомим s- *l-s-/(s-)l-, що й лаз;
р. [ла́сый], бр. ла́сы, п. łasy;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зала́сний
«чарівний»
зала́сся
«захоплення, потяг»
лас
«смак, бажання»
ласа́ч
«ласун»
ла́сити
«вабити»
ла́ситися
«прагнути»
ла́сівка
«час, коли є багато ласощів»
ласі́й
«ласун»
ласни́й
«смачний»
ласо́та
«ласолюб, розпусник »
ласо́ха
«хтива жінка»
ласощі
ла́сува́ти
«їсти що-небудь смачне»
ласуватися
«тс. ласитися»
ласу́н
ласу́нка
ласу́ха
«ласунка; [хтива жінка ЖЬ, [ласько́] «ласун»
ла́цний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́сы | білоруська |
| lustus «бажання» | готська |
| lisan «збирати» | готська |
| λιλαίομαι «палко бажаю, жадаю» (‹ *λιλάσιομαι) | грецька |
| *λιλάσιομαι | грецька |
| lesan «тс.» | давньоанглійська |
| lust | давньоверхньонімецька |
| lаṣati «бажає» ( ‹ *lalsati) | давньоіндійська |
| lālasaḥ «жадібний, жадаючий» | давньоіндійська |
| abhi-laṣaḥ «бажання» | давньоіндійська |
| *lalsati | давньоіндійська |
| lainn «жадібний» (‹*lasni) | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *lasni | давньоірландська |
| *las-/ l̥s- «бажати» | індоєвропейська |
| lascīvus «пустотливий, похітливий» | латинська |
| lasýti «збирати дзьобом» | литовська |
| lèsti «дзьобати» | литовська |
| Lust «тс.» | нововерхньонімецька |
| łasy | польська |
| lasъ «ласий» (пн.) | праслов’янська |
| *l-s-/(s-)l- | праслов’янська |
| ла́сый | російська |
| лаз | українська |
ло́хати «жадати, прагнути; відчувати голод; сумувати, знемагати» (за чим)
псл. loxati «жадати, прагнути», пов’язане чергуванням голосних з *laxati «тс.», укр. [ла́хнути] «зазіхати; лакомитися», [ла́хний] «пожадливий, ласолюбний» і далі з ла́сий, ла́ситися;
менш переконливо пов’язується з укр. [лох] «страх», [ло́хати] «полохати» (Куркина Этимология 1972, 77; Mikl. EW 172);
недостатньо обгрунтоване виведення (Hern. І 734) з іє. *lēs-, *lǝs- «слабий», звідки болг. лош «поганий», схв. lȍš «слабий», слн. lóšen «тс.», р. [ло́ший] «поганий», а також, можливо, [ло́ха] «дурна жінка», як і зіставлення з нвн. locken «вабити, принаджувати»;
бр. [ла́хаць] «тинятися; говорити нісенітниці», п. lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней), слц. lôchať «жадібно пити; хлебтати», слн. [lohnéti] «переслідувати; прагнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зало́хати
«занудитися (за чим)»
зало́хнути
«тс.»
лох
«пристрасть, пристрасне бажання»
ло́хатися
ло́хний
«жадібний, пожадливий»
ло́хник
«жадібна, користолюбна людина»
ло́хнути
«тс. Ж; бути у відчаї»
ло́хня
«жадібність, жадоба»
ло́шити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́хаць «тинятися; говорити нісенітниці» | білоруська |
| лош «поганий» | болгарська |
| *lēs- | індоєвропейська |
| *lǝs- «слабий» | індоєвропейська |
| locken «вабити, принаджувати» | нововерхньонімецька |
| lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней) | польська |
| loxati «жадати, прагнути» | праслов’янська |
| *laxati «тс.» | праслов’янська |
| ло́ший «поганий» | російська |
| ло́ха «дурна жінка» | російська |
| lȍš «слабий» | сербохорватська |
| lôchať «жадібно пити; хлебтати» | словацька |
| lóšen «тс.» | словенська |
| lohnéti «переслідувати; прагнути» | словенська |
| ла́хнути «зазіхати; лакомитися» | українська |
| ла́хний «пожадливий, ласолюбний» | українська |
| ла́сий | українська |
| ла́ситися | українська |
| лох «страх» | українська |
| ло́хати «полохати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України