ЛАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́нець «обідранець, старець»

оформлення слова суфіксоподібним елементом -(е)ц(ь) могло відбутися під впливом близького за значенням п. іст. łanzknecht «німецький найманий солдат» (з нім. Lándsknecht «тс.»);
через лінивство і свавілля солдат ландміліції назва ланець набула негативного змісту;
відоме тільки в українській мові утворення, яке виникло з першої частини складного слова р. іст. ландмилиция (так іменувалася частина війська за царювання Єлизавети), що зводиться до нім. Land «земля, країна»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́нец «баламут, нахаба»
ланци «солдати ландміліції (XVIII ст. (‹ ландци)
ла́нці «старі поношені речі, ганчір’я»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Lándsknecht німецька
Land «земля, країна» німецька
łanzknecht «німецький найманий солдат» (іст.), (з нім. Lándsknecht «тс.») польська
ландмилиция (іст.), (так іменувалася частина війська за царювання Єлизавети) російська
-(е)ц(ь) українська
ланець українська
ь ?

ра́нці «старий, порваний одяг, ганчір’я»

могло зазнати впливу з боку слова ла́нці «ганчірки, лахміття»;
можливо, пов’язане з [ра́нтє] «лахміття» або з ра́м’я «руб’я; лахміття»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́нці «ганчірки, лахміття» українська
ра́нтє «лахміття» українська
ра́м'я «руб’я; лахміття» українська

ла́нка «складова частина (кільце) ланцюга; найменша організаційна одиниця; [низка намиста; кожна з ямок у землі, по яких катають м’яч у дитячій грі тієї ж назви; виплетена частина батога Ж]»

неясне;
найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);
оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;
р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ланкови́й «керівник ланки»
ланкува́ти «бути ланковим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*Lann-zug нововерхньонімецька
Zug «ряд, низка» нововерхньонімецька
ла́нка «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)» російська
lanne «ланцюг» середньоверхньнімецька
lanne «окреме кільце, окрема ланка ланцюга» середньоверхньнімецька
ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug) українська

ланц «ланцюг; рубель, яким притискають сіно чи снопи на возі Ле; мотузка з лика, якою в’яжуть колоди в плотах О; сільська комісія, яка переміряє землю О; (заст.) одиниця виміру площі МСБГ»

вважається також зворотним запозиченням у слов’янських мовах з угорської (уг. lánc «ланцюг» – Балецкий St. sl. 9/1 – 4, 362; Дэжэ St. sl. 7/1 – 3, 144; Machek ESJČ 320) або румунської (рум. lanţ «тс·» – Bern. I 689);
могло виникнути також внаслідок осмислення складного за походженням слова ланцю́г (із свн. *lannzug «тс.») як суфіксального з суфіксом згрубілості -юг (-’уг) і усунення цієї частини слова (пор., можливо, подібне і в словацькій мові: lanc – lancuch, lancek, lancík);
висловлювалося припущення про запозичення ще в праслов’янську мову (БЕР III 306);
найімовірніше, виникло в результаті ускладнення суфіксом -ць, -ець (-с, -ес) запозиченого свн. lanne «ланцюг»;
не зовсім ясне;
в обох мовах відповідні слова є слов’янізмами (MNTESz II 715);
слц. lanс «ланцюг», болг. ла́нец «ланцюжок для годинника; металева прикраса», [ланц, ланци] «тс.», схв. лáнац «ланцюг, ланцюжок; міра площі; міра довжини», [lanc] «тс.», слн. lánec (заст.) «ланцюг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лане́ць «тс.»
ланц «ланцюг» (XVI ст.)
ланцува́ти «зв’язувати ланцюгом»
ланць «ланцюг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́нец «ланцюжок для годинника; металева прикраса» болгарська
ланц болгарська
ланци «тс.» болгарська
лáнац «ланцюг, ланцюжок; міра площі; міра довжини» сербохорватська
lanc «тс.» сербохорватська
*lannzug середньоверхньнімецька
*lannzug середньоверхньнімецька
lanne «ланцюг» середньоверхньнімецька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanc словацька
lancuch словацька
lancek словацька
lancík словацька
lanс «ланцюг» словацька
lánec «ланцюг» (заст.) словенська
lánc угорська
ланцю́г (із свн. *lannzug «тс.»)(-’уг)(пор., можливо, подібне і в словацькій мові: lanc -- lancuch, lancek, lancík) українська
-юг українська
-'уг українська
-юг українська
-'уг українська
-юг українська
-'уг українська
-ць українська
-ець (-с, -ес) українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська
українська
-ес українська

глузд «розум, сенс, свідомість; (первісно) мозок» (збережене у виразі глузди відбити?)

у такому разі, очевидно, споріднене з снн. klōt «грудка, куля», свн. klōӡ «грудка» (‹пгерм. *klauta-), дінд. glāúḥ «пака, купа», а також норв. klyse «слизувата грудка», снн. klus «маса»;
виводиться (Bern. I 308 – 309) з псл. (сх.) [gluzdъ] «мозок» ‹ *gloud- «слизувата грудка» (слово могло виникнути як синонім до основного mozgъ у звʼязку з виглядом мозку), що повʼязане з такими словами того самого кореня, як *glьzьnь (укр. гле́зень), *glьjь (укр. глей), gliva (укр. гли́ва), glina (укр. гли́на), glistъ (укр. глист) *glěnъ (укр. глінь), а також укр. гли́зявий, в основі яких лежить поняття чогось слизького;
загальноприйнятої етимології не має;
менш імовірне зближення (Bern. I 308 – 309; Фасмер І 416) з двн. glau «розумний, розсудливий», гот. glaggwo, glaggwuba «точний», дісл. glǫggr «розумний, ясний, гострий»;
через семантичну ланку «гладкий, ковзкий, слизький» може бути повʼязане також з р. [глузди́ть] «ковзатися», [глу́дкий] «гладкий, слизький», [глудь] «гладінь, ожеледь», лит. glaudùs «гладко прилеглий», gludùs «гла́дкий», glaũsti «щільно прикладати, пригорнутися», glúdoti «лежати пригорнувшися», лтс. glauda «гладкість, гладінь», glaũdît «гладити, пестити», gluds «гладкий, слизький»;
р. (пд.) [глузд] «розум, памʼять, мозок», бр. глузд «розум, мозок», глузды «мозок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безглу́здий
безглу́здіти
безглу́здя
глу́зди «нутрощі, тельбухи Л; розум Me»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
глузд «розум, мозок» білоруська
glaggwo готська
glau «розумний, розсудливий» давньоверхньонімецька
glāúḥ «пака, купа» давньоіндійська
glǫggr «розумний, ясний, гострий» давньоісландська
glauda «гладкість, гладінь» латиська
glaudùs «гладко прилеглий» литовська
klyse «слизувата грудка» норвезька
gluzdъ «мозок» (сх.) праслов’янська
глузди́ть «ковзатися» російська
глузд «розум, памʼять, мозок» (пд.) російська
klōӡ «грудка» (‹пгерм. *klauta-) середньоверхньнімецька
klōt «грудка, куля» середньонижньонімецька
klus «маса» середньонижньонімецька
гли́зявий українська
глузды «мозок» українська
*gloud- «слизувата грудка» (слово могло виникнути як синонім до основного mozgъ у звʼязку з виглядом мозку) ?
*glьzьnь (укр. гле́зень) ?
*glьjь (укр. глей) ?
gliva (укр. гли́ва) ?
glina (укр. гли́на) ?
*glěnъ (укр. глінь) ?
glaggwuba «точний» ?
ланку «гладкий, ковзкий, слизький» ?
глу́дкий «гладкий, слизький» ?
глудь «гладінь, ожеледь» ?
gludùs «гла́дкий» ?
glaũsti «щільно прикладати, пригорнутися» ?
glúdoti «лежати пригорнувшися» ?
glaũdît «гладити, пестити» ?
gluds «гладкий, слизький» ?

гунджю́к «один з мотузів, якими підвʼязують полотнища сіток морського невода до рами»

зміна значення, мабуть, відбулася вже в українській мові через семантичну ланку «мотузок із шкіри»;
тур. güncük «шматок шкіри, в яку загортають парус» є похідним від gön «шкіра», спорідненого з туркм. гӧн, аз. каз. ног. кӧн, тат. башк. кӳп, узб. кун, тув. хӧм «шкіра», чув. чӗн «сирицева шкіра»;
запозичення з турецької мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кӧн азербайджанська
кӳп башкирська
кӧн казахська
кӧн ногайська
кӳп татарська
хӧм «шкіра» тувинська
güncük «шматок шкіри, в яку загортають парус» турецька
гӧн туркменська
кун узбецька
чӗн «сирицева шкіра» чуваська
ланку «мотузок із шкіри» ?
gön «шкіра» ?

ламкота́ти «жалібно кричати»

звуконаслідувальне утворення, подібне до белькота́ти, клекота́ти;
болг. ла́нкам «белькотати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́нкам «белькотати» болгарська
белькота́ти українська
клекота́ти українська

лацю́га «ледар»

очевидно, результат спрощення форми [ледацю́га] «тс.»;
менш імовірна можливість контамінації слів ла́нець «обірванець» і волоцю́га або ледацю́га;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ледацю́га «тс.» українська
ла́нець «обірванець» українська
волоцю́га українська
ледацю́га українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України