ЛАНТУХУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ла́нту́х «великий мішок з грубої тканини; неповоротка людина; [велике рядно для зерна; полотно, в якому дають коням овес у дорозі Бі; ковдра з ряднини Бі; мішок з вовною; тюк]»
через посередництво польської мови запозичене з німецької;
нвн. Léintuch «полотно» є складним словом, утвореним з іменників Lein «льон» (‹свн. двн. līn «тс.»), спорідненого з лат. līnum, др. льнъ «тс.», укр. льон, та Tuch ( ‹ свн. tuoch ‹ двн. tuoh(h)) «сукно, полотно; мішок», спорідненого з днн. дангл. дфриз. dōk, сгол. doec «тс.»;
помилково виводилось (Шелудько 36) від нім. *Landtuch «сільське полотно»;
р. [ла́нтух] «рядно для покриття возів, для просушування зернового хліба; великий мішок з рядна», бр. [ланту́г] «мішок», п. łańtuch «грубе полотно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лантухува́тий
лантуши́на
«поганий лантух»
ла́нтушка
«неповоротка жінка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ланту́г «мішок» | білоруська |
| dōk | давньоанглійська |
| līn | давньоверхньонімецька |
| tuoh(h) | давньоверхньонімецька |
| līn | давньоверхньонімецька |
| dōk | давньонижньонімецька |
| льнъ «тс.» | давньоруська |
| dōk | давньофризька |
| līnum | латинська |
| *Landtuch «сільське полотно» | німецька |
| Léintuch «полотно» | нововерхньонімецька |
| Lein «льон» (‹свн. двн. līn «тс.») | нововерхньонімецька |
| Tuch «сукно, полотно; мішок» | нововерхньонімецька |
| łańtuch «грубе полотно» | польська |
| ла́нтух «рядно для покриття возів, для просушування зернового хліба; великий мішок з рядна» | російська |
| līn | середньоверхньнімецька |
| tuoch | середньоверхньнімецька |
| līn | середньоверхньнімецька |
| льон | українська |
| doec «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України