ЛАЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. ла́йка «порода мисливських собак» пов’язане з дієсловом ла́ять «гавкати» (собаки цієї породи багато гавкають);

бр. ла́йка, п. łajka, ч. слц. lajka «тс.», слн. lájka «північний пес»;

запозичення з російської мови;

р. ла́йка «тс.» пов’язується здебільшого з назвою лайка «собака», оскільки цей сорт шкіри виробляється частково з собачої шкіри;

разом з тим останнім часом була висловлена думка (Варбот РР 1974/2, 100–102) про походження від п. заст. łojka «лайка», пов’язаного з łoić «обробляти жиром», łój «жир»;

бр. ла́йка, п. łajka;

псл. lajati (lati) «гавкати; кричати; ганити»;

споріднене з лит. lóti «гавкати, лаяти, робити наклеп», лтс. lãt «тс.», дінд. rā́yati «гавкає», ос. ræin «гавкати», гр. λαíειν, λαήμεναι «видавати звук», лат. lātrāre «гавкати, репетувати, горлати», lāmentum «ридання, плач», вірм. lam «плачу», алб. leh «гавкаю», ірл. líim «лаю, обвинувачую», гот. lаílōun «вони лаяли, ганили», дісл. lómr «крик, плач»;

іє. (звуконаслідувальний корінь) *la-, *le-;

твердження про германське походження цього слова (Hirt РВrВ 23, 334) помилкове;

р. ла́ять «гавкати; лаяти, сварити», бр. ла́яць «лаяти, сварити; ганьбити», др. лаяти «гавкати; кричати, лаяти(ся)», лаати «тс.», п. łajać «лаяти», ч. láti «гавкати; лаяти, сварити», нл. łajaś «гавкати; лаятися, сваритися», болг. ла́я «гавкати», м. лае «тс.; лаятися, сваритися; обмовляти, ганити», схв. лȁjати «гавкати; кричати; розпускати плітки, поширювати брехню», слн. lájati «гавкати; кричати; лаяти», стсл. лагати «гавкати, лаяти»;