ЛАГУНА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене, можливо, через посередництво російської і, далі, німецької мов (н. Lagúne «лагуна») з італійської;

іт. laguna «лагуна» походить від лат. lacūna «калюжа», пов’язаного з lacus «озеро», спорідненим з ірл. loch «тс.», дангл. lagu «море, ріка, вода ». гр. λάκκος «став, яма», псл. loky «калюжа», болг. ло́ква, схв. лȍква, слн. lókva, стсл. локы «тс.»;

р. бр. болг. схв лагу́на, п. ч. вл. laguna, слц. слн. lagúna;

очевидно, запозичення з дав ньоскандінавської мови;

дісл. lāg «колода ; повалене дерево» споріднене з англ. log «колода », норв. laag «повалене вітром дерево» і разом з ними зводиться до пгерм. *lig- «лежати», спорідненого з псл. ležati, укр. лежа́ти;

менш обґрунтованим було б виведення від нвн. Láge «пласт, шар; стеля » або від ч. dlaha «дошка в підлозі », як і зведення (Sławski IV 430) разом з [лагу́н] «бочка» до псл. lagati «ложити»;

р. бр. ла́га, п. [łagun] «кладка; лага під підлогою»;

давнє запозичення з середньоверхньонімецької і латинської (можливо, також безпосередньо з грецької) мов;

свн. lāgen «посудина для рідини, барилка, шкіряний міх» походить від лат. lagōna (lagūna, lagēna) «глиняна або скляна посудина з тонкою шийкою, пляшка», яке зводиться до гр. λάγυνος «тс.» невідомого походження;

до того ж джерела зводяться п. łagiew «бурдюк, барило», ч. láhev «пляшка», вл. łahej «тс.», схв. [làgav] «бочка», слн. lágev «тс.»;

р. [лага́н] «невелике коритце; корито», [лагу́н] «кадка; мазниця; довбане корито для годівлі свійських тварин; глиняний кухоль», бр. [лагу́н] «посудина для лляного насіння», [лагвіца] «невелика бочка для соління сала», п. [łagan] «корито», [łaguniec] «пляшка; посудина для пиття»;