ЛАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́вка «крамниця»

запозичення з російської мови;
р. ла́вка «крамниця» (з 1396) з’явилося внаслідок семантичної зміни слова ла́вка (ла́ва) «ослін; шеренга» (пор. п. заст. ławy targowe «торгові ряди», rybne ławy);
бр. лаўка, болг. ла́вка ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лавни́чний ([лавни́ча ціна] «крамнична ціна»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́вка болгарська
ławy targowe (заст.) польська
ławy targowe (заст.) польська
rybne ławy (заст.) польська
ла́вка «крамниця» (з 1396) російська
ла́вка «ослін; шеренга» (ла́ва)(пор. п. заст. ławy targowe «торгові ряди», rybne ławy) російська
ла́ва російська
ла́ва російська
ла́ва російська
ла́ўка ?

ла́ва «дошка на стояках, на яку сідають або кладуть що-небудь, ослін; парта; [вузенький місток, кладка; частина знаряддя з двох дошок для стискування чогось; вид картярської гри]»

парта;
місток», полаб. lovó «лава; стежка через болото», болг. ла́вица «лава, полиця», слн. láva «низький буфет, сервант»;
псл. lava «лава, дошка для сидіння і лежання» (‹ «відрізана дошка»);
споріднене, можливо, з лит. lóva «ліжко, пари», лтс. lâva «нари, лава, приполок», якщо балтійські форми не є запозиченнями з слов’янських мов (Brückner 307);
зіставляється далі з дінд. lunā́ti «ріже»;
іє. *leu- «відтинати, відрізати»;
недостатньо обґрунтовані припущення про зв’язок р. [ла́ва] «складені на гілках дерева дошки, на яких сидить мисливець, чатуючи на великого звіра» з псл. loviti (Соболевский РФВ 70, 94–95), чи про запозичення його з шв. lafe «пари, стеля» або фін. lawa «нари, поміст» (Грот ФЗ 1, 461);
р. [ла́ва] «лава, ослін; пліт; поміст (на річці, озері); кладка, місток; поріг», бр. ла́ва «ослін», др. лавица «лава, ослін», п. вл. нл. ława, ч. [laval, lavice «тс.», слц. lávka, lavica «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лави́на «лава»
ла́ви́ця «ослін; вися чий місток; полиця, до якої кріпиться гончарний круг»
лави́че «лави, ослони» (зб.)
ла́вка «лава, осліп; ткацьке знаряддя для в’язання ничениць; [підвіконня Л; кладка через потік, річку Ж; загін, смужка поля Ж; фуганок; деталь санок, кросен та ін. О; одна з двох паличок у лавчастому замку]»
ла́вки «довгий рубанок»
ла́вочка «дощечка, по якій бджоли вповзають до вулика»
лавчи́на «погана лава»
лапча́стий (у гуцульських хатах)
нала́вник «покривало для лави»
о́бла́вка «кільце на боці корабля Ж; борт судна Пі»
о́блавок «борт (судна)»
перела́вка «лава для прання; пліт на річці для полоскання білизни; місток, кладка»
пола́вочник «покривало для лави»
прила́вκα «прилавок, стойка; лежанка, припічок; скринька або шафа для збруї»
при́ла́вок «стойка; [частина лави вздовж стіни до дверей під полицею для посуду]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́ва «ослін» білоруська
ла́вица болгарська
ława верхньолужицька
lunā́ti давньоіндійська
лавица «лава, ослін» давньоруська
*leu- індоєвропейська
lâva латиська
lóva литовська
ława нижньолужицька
lovó полабська
ława польська
lava праслов’янська
loviti праслов’янська
ла́ва російська
ла́ва «лава, ослін; пліт; поміст (на річці, озері); кладка, місток; поріг» російська
lávka «тс.» словацька
lavica «тс.» словацька
láva словенська
lawa фінська
laval «тс.» чеська
lavice «тс.» чеська
lafe шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України