КІПУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з румунської чи молдавської мови;

рум. chip «спосіб, манера; образ», молд. kun «тс.», походить від угорського kép «картина; обличчя; образ», що є словом давньотюркського походження (пор. дтюрк. kep «форма», тур. gibi «подібно до того, як», чув. кап «зовнішній вигляд; форма; постать; корпус»);

м. кип «статуя», схв. кȗп, слн. kíp «тс.»;

запозичене з німецької мови, очевидно, за посередництвом російської і польської;

н. Kíepe «кошик для перенесення вантажів» є формою нижньонімецького походження (пор. снн. kīpe «кошик»), спорідненою з дангл. сӯра «кошик», сӯре «тс.», англ. [kīpe] «верша», що зводяться до герм. *kup- від іє. *geu- «гнути, кривити»;

для р. ки́па приймається також (Фасмер II 235; Bern. I 504) походження від снн. kip «звʼязка шкір або льону», повʼязаного з н. Кіере;

р. ки́па «стос, кипа», бр. кі́па «тс.», п. [kipa] «плетений кошик»;