КУШТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

куштува́ти «пробувати (на смак); пізнавати з власного досвіду»

результат фонетичної зміни первісного [коштува́ти] «пробувати (на смак)», що могла підтримуватися також впливом семантично й формально близького [ку́шати] «куштувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кушту́нок «проба»
скоштунок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коштува́ти «пробувати (на смак)» ?
ку́шати «куштувати» ?

ґуст «смак (перен.); бажання»

очевидно, через польську мову запозичено з латинської;
лат. gustus «смак» споріднене з дірл. gus (‹*gustu) «сила, схильність», гот. kustus «випробування, проба», дангл. costian «куштувати», двн. koston, нвн. kosten «тс.», від якого походить укр. куштува́ти;
бр. густ «смак (перен.)», п. gust «смак, уподобання», ч. слц. gusto, схв. густ, слн. gùsta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

густо́вний «зі смаком»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
густ «смак (перен. білоруська
kustus «випробування, проба» готська
costian «куштувати» давньоанглійська
koston давньоверхньонімецька
gus «сила, схильність» (‹*gustu) давньоірландська
gustus «смак» латинська
kosten «тс.» нововерхньонімецька
gust «смак, уподобання» польська
густ сербохорватська
gusto словацька
gùsta «тс.» словенська
куштува́ти українська
gusto чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України