КУРІПКА — ЕТИМОЛОГІЯ
курі́пка «Perdix perdix L.; [курка, Gallus domesticus; вальдшнеп, Scolopax rusticola L. Ж]» (орн.)
псл. *kuropъtъka зменш. від *kuropъty (род. в *kuropъtъve);
результат закономірного спрощення важкої для вимови групи приголосних, що виникла після занепаду редукованих голосних (*куропътъка › *курі́птка › курі́пка);
висновок про запозичений характер слова;
очевидно, його походження від слц. [kuropka] (Булаховський Вибр. пр. III 281; – необґрунтований. – Див. ще куропа́тва;
слц. [kuropka];
Фонетичні та словотвірні варіанти
куріп'я́
куроп'я́
куропка
«куріпка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *kuropъtъka | праслов’янська |
| kuropka | словацька |
| kuropka | словацька |
| від *kuropъty (род. в *kuropъtъve) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України