КУРМЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
курме́й «мотузка»
запозичення з молдавської або румунської мови;
молд. курме́й «мотузка, вірьовка», рум. curméi «тс.» походять від гр. κορμός «стовбур; колода; жердина», пов’язаного з κείρω «стрижу», спорідненим з вірм. k’erem «скребу, дряпаю», двн. sceran «різати, стригти», псл. skora, укр. [скі́pa];
Фонетичні та словотвірні варіанти
закурме́нитися
«закутатися хусткою»
курма́н
курмани́на
«розірваний одяг»
курма́ння
«шмаття»
курма́тя
«брудна білизна»
курма́ччя
«дрантя, лахміття»
курмі́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| k'erem «скребу, дряпаю» | вірменська |
| κορμός «стовбур; колода; жердина» | грецька |
| sceran «різати, стригти» | давньоверхньонімецька |
| курме́й «мотузка, вірьовка» | молдавська |
| skora | праслов’янська |
| curméi «тс.» | румунська |
| скі́pa | українська |
| κείρω «стрижу» | ? |
розкурме́дати «розв’язати, розібрати»
неясне;
можливо, пов’язане з курме́й «мотузка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розкупе́рить
«розв’язати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| курме́й «мотузка» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України