КУРБЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

курбе́т «стрибок верхового коня з зігнутими передніми ногами; вид акробатичного стрибка; дивний вчинок»

запозичення з французької мови;
фр. courbette «стрибок» є похідним від courbe «кривий, зігнутий», що продовжує лат. curvus «кривий», споріднене з гр. κυρτός «тс.», сірл. cor (знах. в. мн. curu) «круг», р. (на) ко́рточках «навпочіпки», укр. [корта́тися] «пробиватися, битися», а також псл. krivъ, укр. криви́й;
значення «стрибок коня» перейняте у французьку мову від іт. corvetta «тс.», того ж походження;
р. бр. болг. курбе́т «курбет», п. kurbeta «стрибок верхового коня», ч. courbette «тс.», слц. kurbet «переворот; витівка», схв. курбета «стрибок верхового коня»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
курбе́т «курбет» білоруська
курбе́т «курбет» болгарська
κυρτός «тс.» грецька
corvetta «тс.» італійська
curvus «кривий» латинська
kurbeta «стрибок верхового коня» польська
krivъ праслов’янська
ко́рточках «навпочіпки» (на) російська
курбе́т «курбет» російська
курбета «стрибок верхового коня» сербохорватська
cor «круг» (знах. в. мн. curu) середньоірландська
kurbet «переворот; витівка» словацька
корта́тися «пробиватися, битися» українська
криви́й українська
courbette «стрибок» французька
courbette «тс.» чеська
courbe «кривий, зігнутий» ?
значення «стрибок коня» ?

хурба́ «провина, злочин»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з курбе́т у значенні «дивний вчинок», а також із етимологічно спорідненим рум. curba «гнути, згинати» (пор. і фр. courbe «кривий, зігнутий»), що продовжує лат. curvus «кривий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хурбе́т «бідняк; погана людина, шахрай»
хурбе́тство «шахрайство»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
curvus «кривий» латинська
curba «гнути, згинати» (пор. і фр. courbe «кривий, зігнутий») румунська
курбе́т «дивний вчинок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України