КУПИН — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́пи́на́ «горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом, зелень на ньому; кущ (у сполученні неопалима к.); [густий чагарник; острівець на річці з деревами і кущами] Ж»

на ґрунті української та ряду інших слов’янських мов рефлекси псл. *kǫp- (ку́пи́на́ ra ін.) зазнали змішування з рефлексами kup- (ку́па та ін.);
пов’язання з псл. *kupa (Brückner 225) менш переконливе;
споріднене з лит. kumpas «кривий, зігнутий», kumpti «кривитися, згинатися», лтс. kùmpt «горбитися, сутулитися», а також (з іншим ступенем чергування голосних) з лит. kampas «кут», лат. campus «поле», гр. καμπή «вигин, закрут; поворот», гот. hamfs «викривлений», що зводяться до іє. *kamp-, розширеного варіанта іє. *kam- «гнути, згинати»;
псл. kǫpina, похідне від *kǫpa (первісно) «щось вигнуте, піднесене над оточенням»;
р. купина́ «кущ; група (дерев, кущів тощо)», ку́па «група (дерев, кущів)», бр. ку́па «тс.», др. купина «терник», купа «терен; будяк», п. kępina «острівець; група дерев», kępa «група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина», ч. [kupina] «ожина», вл. kupa «острів», нл. kupa «острів на річці; будь-яке плоске підвищення, подібне до острова», болг. къпи́на «ожина», м. капина, схв. кỳпина, слн. kopína «тс.», стсл. кѫпина «кущ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

куп «купини на болоті (звичайно біля пенька)» (зб.)
куп'єва́ха «купина»
куп'я́ «купини на болоті (звичайно біля пенька)» (зб.)
ку́па «горбик на болоті; мурашник; кротова купа»
купи́нє «купини» (зб.)
купини́нє «тс.» (зб.)
купини́стий «покритий купинами»
купи́ння «купини; місце, покрите купинами» (зб.)
купиня́стий «тс.; [кущистий, покритий кущиками трави Ж]»
купни́к «купини на болоті (звичайно біля пенька)»
купча́стий «зібраний купкою; густий, кущистий»
купча́стий «повний, махровий»
купчи́ни «купини» (мн.)
купчи́стий «кущистий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́па «тс.» білоруська
къпи́на «ожина» болгарська
kupa «острів» верхньолужицька
hamfs «викривлений» готська
καμπή «вигин, закрут; поворот» грецька
купина «терник» давньоруська
*kamp- індоєвропейська
*kam- «гнути, згинати» індоєвропейська
campus «поле» латинська
kùmpt «горбитися, сутулитися» латиська
kumpas «кривий, зігнутий» литовська
kampas «кут» литовська
капина македонська
kupa «острів на річці; будь-яке плоске підвищення, подібне до острова» нижньолужицька
kępina «острівець; група дерев»«група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина» польська
kępa «острівець; група дерев»«група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина» польська
*kǫp- (ку́пи́на́ ra ін.)(ку́па та ін.) праслов’янська
*kupa праслов’янська
kǫpina праслов’янська
купина́ «кущ; група (дерев, кущів тощо)» російська
кỳпина сербохорватська
kopína «тс.» словенська
кѫпина «кущ» старослов’янська
ку́па «група (дерев, кущів)» українська
купа «терен; будяк» українська
kupina «ожина» чеська
kumpti «кривитися, згинатися» ?
*kǫpa «щось вигнуте, піднесене над оточенням» (первісно) ?

купина́ «Polygonatum (Tourn.) Adans; [конвалія звичайна, Convallaria majális L.; китятки звичайні, Polygala vulgaris L. Ж]» (бот.)

припускається також (Меркулова 35) зв’язок з купа́тися (з огляду на те, що в російській мові ці назви означають здебільшого водяні рослини);
р. [куп] «купина лікарська», купе́на, бр. купе́на (купёна] «тс.»; – пов’язане з ку́пи́на́ «кущ»; назва зумовлена наявністю у цих рослин порівняно великих суцвіть, дещо подібних до кущів (Нейштадт 166, 369);
Фонетичні та словотвірні варіанти

куп-зілля «тс.»
куп-куп-зілля «купина лікарська, Polygonatum officinale L.»
купе́ка «купина багатоквіткова, Polygonatum multiflorum All.; конвалія звичайна»
купена «купина»
купинка «конвалія звичайна»
скупія «купина багатоквіткова»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купе́на (купёна] «тс.»; -- пов’язане з ку́пи́на́ «кущ»; назва зумовлена наявністю у цих рослин порівняно великих суцвіть, дещо подібних до кущів (Нейштадт 166, 369) білоруська
куп «купина лікарська» російська
купе́на українська

ку́па «нагромадження; [мурашник Бі; земля, викинута кротом Бi»

припущення про германське походження слова (Meillet Études 236) безпідставне;
пов’язання з р. ки́па (Брандт РФВ 22, 143) або з чуб (Bern. IF 10, 152; Iljinskij AfSlPh 29, 487–488) помилкове;
зв’язок з дінд. kūpā «яма, колодязь», гр. κύπη «заглибина», лат. cupa «ніша» (Holub–Kop. 194) менш імовірний;
споріднене з лит. kaũpas «купа», kúopa «рота; купа, група», лтс. kuõpa «купа, стіс», kuõpâ «разом», двн. hauf «купа, горб», нвн. Haufe «купа», днн. hop «тс.», дангл. heap «купа; натовп», ав. kaofa- «гора; горб (верблюда)», перс. kōh «гора», а також (на іншому ступені чергування) з лит. kupetà «копиця, стіг», kùpstas «купина», ірл. cuan «купа», алб. kipí «тс.», що зводяться до іє. *keu-p-/kou-p- «згинатися, вигинати, стрибати»;
псл. kupa, kupъ ‹ іє. *koup- «велика кількість зібраних речей, людей тощо»;
р. [ку́па] «сукупність предметів, маса», бр. [купа] «тс.», п. kupa «купа; натовп», ч. kupa, слн. [kupa], вл. kupa, болг. куп «тс.», м. куп «велика кількість чогось зібраного», схв. куп «купа; збори», слн. kùp «купа; натовп», стсл. коупь «купа; з’єднання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вку́пі (уку́пі)
вку́почці (уку́почці)
вку́пці (уку́пці)
доку́пи
ку́п'є «купи» (зб.)
куп'єва́тий «наповнений кротовими купками, мурашниками»
куп'я́ «тс.»«Л, [ку́пцем] «усі разом, усією громадою, юрбою» (зб.)
купеня́к «мурашник»
ку́пець «купка, натовп»
купи́на «купа; [земля, викинута кротом Ж; мурашник О]»
купи́нє «кротовиння» (зб.)
купини́нє «тс. »
купи́ння «купи» (зб.)
ку́питися «скупчуватися»
купі́нка (зменш. від ку́па)
ку́пінь «купа»
ку́пний «спільний»
купни́к «мурашник біля старого пенька»
ку́пно «разом» (заст.)
ку́почок «купка»
купчи́на «тс.»
ку́пчити (ся)
наку́пчення
по́вкупі «разом»
поку́пі «тс.»
ску́пина «партія, маса, натовп»
ску́пити «з’єднати, зібрати»
ску́пище «купа; скупчення, натовп; маса, юрба»
ску́пчення
ску́пчити «тс.»
суку́пний
суку́пність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kaofa- «гора; горб (верблюда)» авестійська
kipí «тс.» албанська
купа «тс.» білоруська
куп «тс.» болгарська
kupa верхньолужицька
κύπη «заглибина» грецька
heap «купа; натовп» давньоанглійська
hauf «купа, горб» давньоверхньонімецька
kūpā «яма, колодязь» давньоіндійська
hop «тс.» давньонижньонімецька
*keu-p-/kou-p- «згинатися, вигинати, стрибати» індоєвропейська
cuan «купа» ірландська
cupa «ніша» латинська
kuõpa «купа, стіс» латиська
kaũpas «купа» литовська
kupetà «копиця, стіг» литовська
куп «велика кількість чогось зібраного» македонська
Haufe «купа» нововерхньонімецька
kōh «гора» перська
kupa «купа; натовп» польська
kupa праслов’янська
ки́па російська
ку́па «сукупність предметів, маса» російська
куп «купа; збори» сербохорватська
kupa словенська
kùp «купа; натовп» словенська
коупь «купа; з’єднання» старослов’янська
kupa чеська
kúopa «рота; купа, група» ?
kuõpâ «разом» ?
kùpstas «купина» ?
*koup- «велика кількість зібраних речей, людей тощо» ?

скупія́ «купина багатоквіткова, Polygonatum multiflorum All. (Convallaria multiflora L.)» (бот.)

очевидно, результат видозміни назви купина́ «тс.», зближеної зі ску́мпія «рай-дерево, Cotinus» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

скумпія «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купина́ «тс.» українська
ску́мпія «рай-дерево, Cotinus» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України