КУПАЛЬНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
купа́льниця «Trollius L.» (бот.)
очевидно, похідне утворення від Купа́ла, купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо»);
р. купа́льница;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купалєнка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| купа́льница | російська |
| Купа́ла | ? |
| купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо») | ? |
купа́ва «латаття, Nymphaea .; кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Web. et Wigg.» (бот.)
похідні утворення від купа́ти;
назви зумовлені тим, що деякі з цих рослин (латаття, жовтець) ростуть у воді (Нейштадт 245–246) або у вологих місцях, ярах (підбіл, пор. його діалектну назву р. [водяной лопух]);
мотивованість назв інших рослин менш прозора;
можна припустити, що в основу їх покладено поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий»), оскільки, наприклад, кульбаба та підбіл застосовуються для лікування деяких шкірних захворювань (Нейштадт 586; Анненков 366);
р. [купа́ва] «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.», [купа́вка] «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний», [купа́лка] «блошниця звичайна; свербіжниця польова», [купа́льница] «жовтець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
купа́вка
«жовтець польовий, Ranunculus arvensis L.»
купа́ла
«кульбаба; підбіл звичайний, Tussilago farfara L.»
купалка
«жовтець польовий; свербіжниця польова, Knautia arvensis Coult.; блошниця звичайна, Pulicaria vulgaris Gaertn.»
купальник
«роман фарбувальний, Anthemis tinctoria L.»
купальниця
«жовтець повзучий, Ranunculus repens .»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| купа́вка «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний» | українська |
| купа́лка «блошниця звичайна; свербіжниця польова» | українська |
| купа́льница «жовтець» | українська |
| купа́ти | ? |
| поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий») | ? |
| купа́ва «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.» | ? |
купа́ти
kupać, нл. kupaś, полаб. kǫpăt, болг. къпя, м. капе, схв. кýпати, слн. kópati, цсл. кѫпати «обмивати»;
псл. kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати»;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується (Brückner 224–225) з псл. *[čępěti] (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») з первісним значенням «сидіти, зігнувшись (при купанні)» або «хвилювати, робити хвилі» (Moszyński PZJP 215);
пропонується також пов’язання з *kǫpa «віник (у лазні)», kǫpati (sę) з первісним значенням «хльоскати(ся) в лазні» (Bern. I 600), зближення з псл. *konopja, укр. коноплі у зв’язку з використанням конопляного сім’я скіфами при митті в лазні (ЭССЯ 12, 58–61; Machek ESJČ 285; Skok II 237–238) або з дісл. haf «море», нвн. Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» (Jacobsohn KZ 42, 161);
р. купа́ть, бр. купа́ць, др. купати, п. kąpać, ч. koupati, слц. kúpať, вл. kupać;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куп
«купати»
(виг.)
куп
«купання»
купа́ва
«купальниця; чистьоха»
купа́ло
«водойма, яма з водою»
купа́льник
«той, хто купається; купальний костюм»
купа́льниці
«місце купання»
купа́льня
купани́на
«безперестанне купання»
ку́панка
«купання»
купа́тоньки
(зменш. від купа́ти, купа́тися)
купа́чка
«посудина для купання дітей»
купе́ла
«озеро в лісі»
купе́ло
«тс.; яма з водою»
ку́пель
«купіль»
ку́пі
«купатися»
(дит.)
ку́піль
«тепла вода для купання; посудина з водою, в яку опускають дитину при церковному обряді хрещення; [незамерзаюче місце у болоті ВеУг]»
купі́льник
«ванна»
купі́льниця
«тс.»
купі́льня
«корито для купання дітей»
ку́пки
ку́поньки
ку́почки
купу́ні
ку́пці
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| купа́ць | білоруська |
| haf «море» | давньоісландська |
| купати | давньоруська |
| Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» | нововерхньонімецька |
| kąpać | польська |
| kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати» | праслов’янська |
| *čępěti «сидіти, зігнувшись (при купанні)» (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») | праслов’янська |
| *konopja | праслов’янська |
| купа́ть | російська |
| kúpať | словацька |
| коноплі | українська |
| kupać | українська |
| koupati | чеська |
| або «хвилювати, робити хвилі» | ? |
| *kǫpa «віник (у лазні)» | ? |
| значенням «хльоскати(ся) в лазні» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України