КУМЕКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. куме́кать «тс.; [базікати]», очевидно, утворене за допомогою префікса ку- від [мека́ть] «думати, міркувати», пов’язуваного з ме́тить (укр. мі́тити);

може бути пов’язане і з кміти́ти «розуміти» (з псл. kъm- ‹ *kŭm-, skūm-);

зіставляється також (Fraenkel 428–429) з лтс. meklêt «шукати», лит. mėklinti «вимірювати, важити, роздумувати», які зводяться разом з російським словом до іє. *піе- «міряти»;

менш обґрунтоване пов’язання (Bern. II 33) з гр. μέδομαι «маю на увазі», лат. meditor «міркую», ірл. midiur, гот. miton «обдумувати»;

бр. куме́каць «тс.»;