КУЛУАРАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кулуа́ри «приміщення, переважно у будинку парламенту, для відпочинку, обміну думками тощо»
запозичення з французької мови;
фр. couloir «кулуари; коридор; цідилко, сито» пов’язане з couler «текти; лити, цідити», що походить від лат. cōlāre «проціджувати, прочищати»;
р. бр. кулуа́ры, п. kuluary, ч. слц. kuloár, болг. м. кулоа́ри, схв. кулòāр, слн. kuloár;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кулуа́ры | білоруська |
кулоа́ри | болгарська |
cōlāre «проціджувати, прочищати» | латинська |
кулоа́ри | македонська |
kuluary | польська |
кулуа́ры | російська |
кулòāр | сербохорватська |
kuloár | словацька |
kuloár | словенська |
couloir «кулуари; коридор; цідилко, сито» | французька |
kuloár | чеська |
couler «текти; лити, цідити» | ? |
куло́н «жіноча прикраса на ланцюжку»
недавнє запозичення з французької мови;
фр. coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» є субстантивованою формою дієприкметника від дієслова couler «текти, литися; осипатися, опадати», до якого зводяться також слова кулі́са, кулуа́ри;
р. бр. куло́н, ч. coulant «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
куло́н | білоруська |
куло́н | російська |
coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» | французька |
coulant «тс.» | чеська |
couler «текти, литися; осипатися, опадати» | ? |
кулі́са | ? |
кулуа́ри | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України