КУЗНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́зня
псл. *kuz(ь)nja, утворене від основи kovati (kujǫ) за допомогою складного суфікса -z(ь)n-ja;
р. ку́зница, [ку́зня], бр. болг. діал. ку́зня, п. kuźnia, ч. [kuzňa], слц. [kúzňa], вл. ст. kuznja (kóznja) «приміщення для різьблених виробів, для збруї», м. [кузња];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кузе́нний
«ковальський»
кузне́ць
«коваль»
кузни́ця
«ковальське горно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́зня | білоруська |
| ку́зня | болгарська |
| kuznja «приміщення для різьблених виробів, для збруї» (kóznja) | верхньолужицька |
| кузња | македонська |
| kuźnia | польська |
| ку́зница | російська |
| kúzňa | словацька |
| ку́зня | українська |
| kuzňa | чеська |
| *kuz(ь)nja | ? |
| -z(ь)n-ja | ? |
| ку́зня | ? |
| kuznja «приміщення для різьблених виробів, для збруї» (kóznja) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України