КУЖЕЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́жі́ль «прядиво, або вовна, намотані на кужівку; кужівка; вихор, клуб (пилу); [худа людина Я]»
псл. *kǫželь, очевидно, утворене внаслідок контамінації *krǫželь (‹*krǫgь «круг») і kǫdělь «куделя»;
зіставляється також з лит. káugė «копиця сіна», лтс. kàudze «копиця, стіжок» і виводиться від іє. *keu-g- «гнути, вертіти» (Schuster-Šewc 744);
пов’язання з двн. kugel «ціпок з кулькоподібним ґудзиком на кінці» (Machek ESJČ 310; Holub–Kop 195; Holub–Lyer 275), з нвн. Kunkel «прядка» або з дісл. kongull «жмуток» (Mikkola Berühr. 131; Мартынов Сл. и ие. аккомод. 64–65), а також пояснення слова як звуконаслідувального (Skok II 250) сумнівні;
р. [ку́жель] «кужіль», бр. ку́жаль «кужіль; чесаний льон; тонке полотно», ч. kužel «конус; дерев’яний валок прядки; кужівка», слц. kužel’ «тс.», вл. нл. kužoł «вир», болг. къ́жел «кужівка; дерев’яний валок у прядці; куделя; конусоподібна гірська верховина», схв. ст. kuželj «куделя», слн. kožélj «кужівка; дерев’яний валок у прядці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кужела́
«веретено»
куже́ли́на
«кужіль»
куже́лити
«вихрити, мести (про вітер, завірюху та ін.)»
куже́лиця
«тс.»
кужель
«очищене лляне або конопляне прядиво, найкраще чесане прядиво»
кужі́вка
«частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу»
кужівни́к
кужіле́ць
«кужіль»
кужі́лка
«тс.»
кужілова́тий
«конусоподібний, конічний»
кужі́лька
«променева кістка»
кужньо́ви
«витканий із льняного чи конопляного волокна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́жаль «кужіль; чесаний льон; тонке полотно» | білоруська |
| къ́жел «кужівка; дерев’яний валок у прядці; куделя; конусоподібна гірська верховина» | болгарська |
| kužoł «вир» | верхньолужицька |
| kugel «ціпок з кулькоподібним ґудзиком на кінці» | давньоверхньонімецька |
| kongull «жмуток» | давньоісландська |
| *keu-g- «гнути, вертіти» | індоєвропейська |
| kàudze «копиця, стіжок» | латиська |
| káugė «копиця сіна» | литовська |
| kužoł «вир» | нижньолужицька |
| Kunkel «прядка» | нововерхньонімецька |
| *kǫželь | праслов’янська |
| ку́жель «кужіль» | російська |
| kuželj «куделя» | сербохорватська |
| kužel' «тс.» | словацька |
| kožélj «кужівка; дерев’яний валок у прядці» | словенська |
| kužel «конус; дерев’яний валок прядки; кужівка» | чеська |
| kǫdělь «куделя» (‹*krǫgь «круг») | ? |
| kuželj «куделя» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України